Ухвала суду № 48884443, 21.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відстрочення виконання судового рішення

21 серпня 2015 року № 826/9114/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження заяву Концерну «Військторгсервіс» про відстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом

ДПІ у м. Рівному ГУ ДПС у Рівненській області

до

Концерну «Військторгсервіс»

про

стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Окружним адміністративним судом м. Києва за позовом ДПІ у м. Рівному ГУ ДПС України у Рівненській області до Концерну «Військторгсервіс» було винесено постанову, якою позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Концерну «Військторгсервіс» податковий борг на загальну суму 12 102,78 грн.

На підставі виконавчого листа від 09.08.2013 р. ВДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження.

Від Концерну «Військторгсервіс» до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва 29.07.2015 р. надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2015 р. призначено судовий розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, через неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ознайомившись із заявою Концерну «Військторгсервіс», суд вважає її частково обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, для відстрочення виконання судового рішення особа, яка звернулась з відповідною заявою, повинна довести суду наявність підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

При цьому, при вирішення питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1.1 статуту Концерну «Військторгсервіс», затвердженого наказом Міністра оборони України № 911 від 29.12.2012, Концерн «Військторгсервіс» є державним господарським об’єднанням, заснованим на державній власності та утвореним відповідно до актів законодавства України.

Згідно п. 4.1 Статуту Концерн утворений на основі поєднання виробничих і комерційних інтересів учасників з метою забезпечення функціонування суб’єктами господарювання, які в установленому порядку здійснюють забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань продукцією (товарами, роботами, послугами), забезпечують задоволення матеріально –побутових, культурних потреб, організацію відпочинку та оздоровлення військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до п. 6.1 Статуту майно Концерну є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Як зазначає заявник, станом на 16.06.2015 р. Концерн знаходиться у складному становищі.

Так, на виконанні в державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві перебувають 109 виконавчих проваджень, по яким Концерн виступає боржником.

Згідно зведеного виконавчого провадження ВДВС Солом’янського РУЮ за № 35683134 загальна сума боргу складає 7 335 032,09 грн.

Позивач зазначає, що заборгованість з податків і зборів, платежів станом на 16.02.2015 р. склала 14 196 505,84 грн., а на день звернення до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення становить понад 18 млн.

ВДВС Солом’янського РУЮ було накладено арешт на все майно та рахунки Концерну «Військторгсервіс», а державною податковою інспекцією описано майно Концерну в податкову заставу.

В той же час, позивач зазначає, що згідно протоколу наради, затвердженого Міністром оборони України «щодо залучення державних підприємств, установ, організацій та господарських об’єднань, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, до матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, задоволення їх потреб продукцією виробництва та послугами» на концерн «Військторгсервіс» покладено завдання організувати в військових містечках (полігона) надання послуг з харчування всіх категорій військовослужбовців, працівників Збройних Сил України.

У зв’язку із проведенням часткової мобілізації та станом фактично війни в країні Міністерством оборони України за кошти Державного бюджету зроблено замовлення Концерну «Військторгсервіс» на виготовлення речового майна та надання послуг лазні військовослужбовцям.

Враховуючи викладене вище, на думку позивача, існує реальна загроза списання коштів з рахунків Концерну, що належать державі в особі Міністерства оборони України, та використання їх не за цільовим призначенням, і як наслідок, невиконання позивачем укладених угод та відповідно недоотримання прибутку, за рахунок якого можливе погашення боргу.

Отже, примусове виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у встановлений строк призведе до негативних наслідків, які завдадуть значної шкоди інтересам держави в особі Міністерства оборони України.

Вирішуючи питання щодо розстрочення виконання судового рішення, суд виходить із того, що підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи, питання про відстрочення виконання рішення суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з довідки ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.02.2015 р. № 4306/10/26-58-23-01-12 станом на 20.02.2015 р. за підприємством обліковується заборгованість у сумі 14 196 505,84 грн.

На підставі протоколу наради щодо залучення державних підприємств, установ, організацій та господарських об’єднань, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, до матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, задоволення їх потреб продукцією виробництва та послугами, затвердженого Міністром оборони України від 15.04.2015 р. № 5640/з, між Міністерством оборони України з Концерном «Військторгсервіс» укладено договір № 286/3/15/278 від 16.06.2015 р. на поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету).

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір укладений на строк до 31.12.2015 р.

Разом з тим, суд враховує, що борг заявника у відповідності до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2013 р. у справі № 826/9114/13-а становить 12 102,78 грн.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що станом на день звернення Концерну до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення існують обставини, які ускладнюють виконання останнього, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України та розмір суми боргу, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2013 р. у справі № 826/9114/13-а, суд дійшов до висновку про те, що заява Концерну «Військторгсервіс» підлягає задоволенню частково, а тому вважає за необхідне відстрочити виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2013 р. у справі № 826/9114/13-а строком на шість місяців.

Керуючись положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

УХВАЛИВ:

1. Заяву концерну «Військторгсервіс» про відстрочку виконання судового рішення від 01.07.2013 р. по справі № 826/9114/13-а задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2013 р. строком на шість місяців з дня набрання ухвали законної сили.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук