Постанова № 48882678, 19.08.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/2908/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шулик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2015 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 12685,13 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19 серпня 2015 року вх. №19578/15).

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не зявився. Ухвали та повістки суду направленні відповідачу на адресу: с. Венеславівка, Гадяцький район, Полтавська область, 37335 повернулись до суду з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого знаходження державному реєстратору не надавав (а.с. 7).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші - суд виконав свій обовязок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа-підприємець, податковий номер НОМЕР_1 (а.с. 7).

Відповідач перебуває на обліку платників податків в Миргородській ОДПІ з 14 вересня 2005 року.

За ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 12685,13 грн., що виник за наступних обставин.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Контролюючим органом проведено ряд камеральних перевірок своєчасності сплати орендної плати з фізичних осіб до бюджету ФОП ОСОБА_1, за результатами яких, на підставі відповідних актів перевірок, винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 25 листопада 2014 року № НОМЕР_2 про зобов'язання сплатити штрафні санкції в розмірі 170,88 грн. /а.с. 16 /;

- від 25 листопада 2014 року № НОМЕР_3 про зобов'язання сплатити штрафні санкції в розмірі 3012,73 грн. /а.с. 16/;

- від 25 листопада 2014 року № НОМЕР_4 про зобов'язання сплатити штрафні санкції в розмірі 804,77 грн. /а.с. 16-зворот/;

- від 25 листопада 2014 року № НОМЕР_5 про зобов'язання сплатити штрафні санкції в розмірі 6532,82 грн. /а.с. 16-зворот/.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача, проте повернулись відправнику через неможливість вручення адресату.

Крім того, відповідачем подано до Миргородської ОДПІ декларації з плати за землю за 2014 рік від 12 лютого 2014 року № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7, згідно яких платником податків самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати в розмірі 3926,80 грн. - за земельні ділянки, розташовані на території Комишнянської сільської ради та 12932,43 грн. - за земельні ділянки, розташовані на території Остапівської сільської ради (щомісячний платіж 327,27 грн. та 1077,70 грн. відповідно) /а.с. 12-15/.

Разом із тим, узгоджені податкові зобовязання відповідачем виконані не в повному обсязі

Оскільки відповідачем грошові зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку /пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень у встановленому законом порядку суду не надано.

Зважаючи на викладене вище, грошове зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з орендної плати за землю з фізичних осіб є узгодженим. У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Як передбачено підпунктом 129.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб контролюючим органом нараховано пеню в розмірі 609,70 грн.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України , у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно статті 59 Податкового кодексу України, Миргородською ОДПІ винесено податкову вимогу від 06 квітня 2015 року № 510-25 на суму 16075,43 грн., яка направлялась на адресу відповідача, проте повернулася відправнику через неможливість вручення адресату.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті.

Разом із тим, податковий борг відповідачем в повному обсязі не сплачено, що підтверджено даними картки особового рахунку.

Як визначено підпунктом 201.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом із тим, наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Миргородської ОДПІ. Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 89, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про встягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки обліку платника податків НОМЕР_1) податковий борг зі сплати орендної плати з фізичних осіб:

-по Комишнянській селищній раді у розмірі 3615 (три тисячі шістсот п'ятнадцять) гривень 92 (дев'яносто дві) копійки, шляхом перерахування на бюджетний рахунок: № 33218815700306, код бюджетної класифікації: 18010900, отримувач: Миргородське УК/смт. Комишня/18010900, код отримувача 37845125, МФО 831019, банк отримувач: ГУДКСУ у Полтавській області;

- по Остапівській сільській раді у розмірі 9069 (дев'ять тисяч шістдесят дев'ять) гривень 21 (двадцять одну) копійку, шляхом перерахування на бюджетний рахунок: №33216815700319, код бюджетної класифікації: 18010900, отримувач: Миргородське УК/с. Остапівка/18010900, код отримувача 37845125, МФО 831019, банк отримувач: ГУДКСУ у Полтавській області.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 20 серпня 2015 року.

СуддяС.О. Удовіченко