Постанова № 48882420, 05.08.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2015Справа № 814/1854/15

м. Миколаїв

12:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 до відповідачівТовариства з обмеженою відповідальністю «Стобуд», вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030 Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, вул. Потьомкінська, 17/4, м. Миколаїв,54030 провизнання недійсними установчих і реєстраційних документів відповідача 1; припинення юридичної особи,встановив:

Позивач звернувся з цим позовом до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю «Стобуд», відповідача-2 Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, в якому просив визнати недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «Стобуд» з моменту реєстрації юридичної особи -11.12.1998р., припинити ТОВ «Стобуд» (код ЄДРПОУ 30201803), зареєстроване реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області. При цьому позивач послався на приписи статей 42, 55-1, 59 Господарського кодексу України, пп. 20.112 ст. 20 Податкового кодексу України, та зазначив, що в ході опитування засновника цього підприємства ОСОБА_1 останній заперечував свою причетність до діяльності зазначеної юридичної особи.

В судове засідання сторони своїх представників не направили, повідомлені судом про дату та час розгляду справи своєчасно та належним чином.

Позивач надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Справа розглянута судом в порядку письмового провадження на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.

Положеннями статті 55-1 Господарського кодексу України, визначені ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, серед яких зазначено: особу зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Позивачем не надано достатніх та переконливих доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Стобуд» було зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження. Саме на цю підставу у позові послався позивач.

Само по собі пояснення громадянина ОСОБА_1, яке у нього було відібране працівниками позивача не може бути взято судом до уваги, оскільки, по-перше, зазначена особа через певні причини може умисно заперечувати перед контролюючим органом свою участь у товаристві, а по-друге встановлення фактів, що випливають із цього пояснення можливе лише із дотримання принципу безпосередності розгляду адміністративної справи, тобто за умови допиту цієї особи в судовому засіданні.

До того ж, як вбачається із копії статуту відповідача 23.10.2014р., яка надана реєстраційною службою, підпис ОСОБА_1 на статуті посвідчений нотаріально.

Тому суд критично ставиться к наданим позивачем поясненням ОСОБА_1 про те, що зазначене підприємство йому невідомо і ніяких документів щодо цього підприємства він не підписував.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Приписами статті 38 зазначеного Закону визначені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, серед яких відсутня такі підстави, на які посилається позивач.

Чинним законодавством також не визначені підстави для визнання недійсними установчих документів, через обставини, які зазначені у позові.

Суд звертає увагу на те, що дана справа не є справою про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а тому відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, по цій справі позивач повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Будь-яких інших доводів на обґрунтування своєї позиції та доказів на їх підтвердження позивач суду не надав.

Зазначене є підставою для відмови у позові.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв