Постанова № 48881820, 06.08.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2015 рокум. Ужгород№ 807/3731/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В.Г.,

за участю:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужнафта", представник ОСОБА_1,

відповідача: Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужнафта" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 06 серпня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 серпня 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ужнафта" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001232200 від 09.09.2014р., яким ТОВ "Ужнафта" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1526620,00грн. (за основним платежем 1221296,00грн., за штрафними санкціями - 305324,00грн.).

У позовній заяві ТОВ "Ужнафта" зазначило, що Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Зарпатській област було проведено перевірку ТОВ "Ужнафта" з питань правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум», ТОВ «Праус» та формування податкового зобовязання з податку на додану вартість за квітень травень 2014 року про що було складено ОСОБА_4 від 19.08.2014 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 року №0001232200. Однак позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним, з огляду на те, що у позивача на момент проведення перевірки були наявні всі необхідні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з поставки товару, а також документи, наявність яких є підставою для формування податкового кредиту, недійсність яких не була встановлена у визначеному законодавством порядку, а також враховуючи відсутність будь-якого рішення щодо застосування наслідків нікчемності укладених між позивачем та його контрагентом договорів, який би підтверджував факт діяльності посадових осіб товариства з умислом, що перечить інтересам держави та суспільства під час здійснення відповідних господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд такі задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, з мотивів наведених у письмових запереченнях (Т.2, а.с. 58-63) та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Ужнафта" з питань правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум», ТОВ «Праус» та формування податкового зобовязання з податку на додану вартість за квітень травень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки було складено ОСОБА_4 від 19.08.2014 року (Т.1, а.с. 18-64) та винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 року №0001232200 (Т.1, а.с.72), яким ТОВ "Ужнафта" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1526620,00грн. (за основним платежем 1221296,00грн., за штрафними санкціями - 305324,00грн.).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2014 року №0001232200 позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про його скасування. Проте, відповідач ОСОБА_5 «про результати розгляду скарги» від 27.10.2014р. за №2171/10/07-16-10-05-44» залишив скаргу ТОВ "Ужнафта" без задоволення, а податкове повідомлення- рішення - без змін.

ОСОБА_5 Державної фіскальної служби України «про результати розгляду повторної скарги» від 26.11.2014р. за №7483/6/99-99-10-01-15 оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишені без змін, а скарга ТОВ "Ужнафта" без задоволення.

Судом встановлено, що предметом позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Ужнафта" було зясування реальності здійснення ним господарських операцій саме з ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" і ТОВ «Праус» та підтвердження формування податкового кредиту у зв'язку із взаємовідносинами лише з цими підприємствами.

ОСОБА_4 перевірки від 19.08.2014 року та АІС Податковий блок, ТОВ «Праус» формує податковий кредит для позивача - ТОВ «Ужнафта».

ТОВ «Ужнафта» було укладено з постачальником ТОВ «Праус» договора поставки нафтопродуктів №10/17 від 10.04.2014, №01/79 від 01.04.2014, №05/15 від 05.04.2014, №16/14 від 16.04.2014 року. Також для перевірки було надано акти приймання-передачі нафтопродуктів від ТОВ «Праус» (Т.1, а.с.115-119), договори поставки нафтопродуктів (Т.1, а.с. 90-108), податкові накладні (Т.1, а.с.120-124), товарно-транспортні накладні та інші документи.

Предметом доказування є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, кісних у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне шкодування. Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності, висновки і податкового органу, щодо результатів зустрічних перевірок контрагента Позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

Вищим адміністративним судом України неодноразово висловлювалась позиція, що право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками та не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено основний принцип бухгалтерського обліку та фінансової звітності -превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Тому наявність ОСОБА_4 приймання-передачі нафтопродуктів за кількістю, але не відповідність формі №5-НП (стор.21 ОСОБА_4) не свідчить про їх недійсність та не є тими обставинами, що не дозволяють ідентифікувати осіб, що перевозили та отримували товар, місця отримання та навантаження, вид та кількість товару, та інші відомості, які є важливими для ідентифікації перевезення.

П. 83.1.4. ст. 83 ПК України визначено, які матеріали, є - підставами для висновків під час проведення перевірок. Окрім, документів визначених податковим кодексом України, податкової інформації, експертних висновків та інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачених Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є в тому числі судові рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року у справі №804/9005/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Праус» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Праус» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року, за результатами якої складено ОСОБА_4 № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Праус» (код ЄДРПОУ 37276126) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014р.»;

визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у встановленні у ОСОБА_4 № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року відсутності за юридичною адресою підприємства первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності;

визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо не підтвердження ТОВ «Праус» за квітень 2014 року реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх виду, обсягу, якості та розрахунків, а саме встановлення відсутності об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків операцій постачальників - ТОВ «Праус» (код ЄДРПОУ 37276126) - покупці за квітень 2014 року не мали місце та не могли мати ніякого юридичного змісту;

визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо встановлення у акті перевірки № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року відсутності у ТОВ «Праус» операцій, що підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України за квітень 2014 року.

04.12.2014 року Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року у справі №804/9005/14 залишено без змін (Т.2, а.с.46-50).

Ужгородською ОДПІ у Закарпатській області факти документального підтвердження отримання від ТОВ "Праус" нафтопродуктів базуються виключно обставинами отриманими згідно даних АІС "Податковий Блок" та ОСОБА_4 №627/223/37276126 від 11.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Праус" з питань документального підтвердження господарських відносин в обліку за квітень 2014 року.

ДПІ в у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проводилась зустрічна звірка ТОВ "Праус" з питань документального підтвердження господарських відносин за період березень-квітень 2014 року, за результатами якої був складений ОСОБА_4 №627/223/37276126 від 11.06.2014 року, але даний ОСОБА_4 не може бути підставою для зменшення позивачу податкового кредиту по контрагенту ТОВ "Праус" на загальну суму 1221296 грн., в т.ч. за квітень 2014 року 378412 грн., за травень 2014 року 742884 грн., та донарахованню податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 1221296 грн., в т.ч. по деклараціях за квітень 204 року 378412 грн., за травень 2014 842884 грн., у зв'язку з тим, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року у справі №804/9005/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Праус» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській про визнання дій протиправними - задоволено.

Судом досліджено, що позивачем надано податкові накладні, які узгоджуються з наданими договорами поставки нафтопродуктів та відповідають актам прийому передачі нафтопродуктів та містять достатні дані, відносно отримання позивачем від ТОВ "Праус" нафтопродуктів.

Ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою нарахування податкового кредиту.

ОСОБА_4 положень п. 198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів і послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними.

Отже, викладені норми закону свідчать про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, виключно у разі їх не підтвердження податковими накладними.

Відповідно до п.201.1.ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових Пов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 №1379 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за №1333/20071 (далі Порядок заповнення податкової накладної), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому "ані та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп.3-6 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія).

Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до п.7 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.14. Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, же надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

ОСОБА_4 вимог чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність та діяльність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено.

Суд звертає увагу на те, що суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами, так само, як і дотримання ними норм податкового законодавства.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Відповідно до ст.2 ч.1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

ОСОБА_4 зі ст.2 ч.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

ОСОБА_4 ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі вищенаведеного та враховуючи той факт, що у позивача на момент проведення перевірки були наявні всі необхідні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з поставки товару, а також документи, наявність яких є підставою для формування податкового кредиту, недійсність яких не була встановлена у визначеному законодавством порядку, а також враховуючи відсутність будь-якого рішення щодо застосування наслідків нікчемності укладених між позивачем та його контрагентом договорів, на відсутність з боку Ужгородської ОДПІ у Закарпатській області належних та допустимих доказів, які б свідчили про здійснення безтоварних операцій саме між позивачем та його безпосереднім контрагентом - ТОВ "Праус" або про недійсність оформлених саме між цими контрагентами первинних документів, з урахуванням приписів п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4-201.6, 201.11 статті 201 ПК України суд приходить до переконання, що прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення Ужгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області №0001232200 від 09.09.2014 р. є неправомірним, та підлягає скасуванню.

ОСОБА_4 ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, у вигляді сплати судового збору

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужнафта" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001232200 від 09.09.2014р., яким ТОВ "Ужнафта" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1526620,00грн. (за основним платежем 1221296,00грн., за штрафними санкціями - 305324,00грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужнафта" (код ЄДРПОУ - 36908372) судові витрати у розмірі 487 грн.20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_6