Постанова № 48880758, 06.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 р. Справа № 804/5256/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Довгинцівський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі позивач, ФОП ОСОБА_2Г.) до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансінпекції у Дніпропетровській області (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Довгинцівський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (далі третя особа, Довгинцівський ВДВС Криворізького МУЮ), в якому позивач просить:

- визнати дії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансінпекції у Дніпропетровській області щодо застосування фінансових санкцій до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 неправомірними;

- скасувати постанову про застосування фінансових санкцій №019292 від 10.07.2014, яку винесено відповідачем;

Ухвалою суду від 20.04.2015 позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_2 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21.05.2015 відкрито провадження про справі №804/5256/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про застосування фінансових санкцій №019292 від 10.07.2014 прийнята з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідачем не враховано той факт, що позивач здійснює пасажирські перевезення, які у відповідності до статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» не передбачають наявність схеми маршруту, розклад руху, таблицю вартістю проїзду.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 06.07.2015 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що управлінням Укртрансінспекції у м. Києві було здійснено перевірку транспортного засобу «Мерседес Бенц 313» д/н НОМЕР_1 з додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в ході якої виявлено порушення: надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлена схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, за яке передбачено відповідальність за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладання штрафу у розмірі 1700 грн. Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було направлено на адресу позивача. У зв'язку з наведеним просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Управління Укртрансінспекції у м. Києві 23.05.2014 згідно завдання на перевірку № 022333 від 19.05,2014 було проведено рейдову перевірку на АС «Київ» м. Київ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»

Під час перевірки транспортного засобу позивача «Мерседес Бенц 313» д/н НОМЕР_1, було виявлено, що послуги з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом м. Київ - м. Кривий Ріг надавались без оформлення повного переліку документів, передбаченого статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не було оформлено схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду.

За фактом виявлених порушень вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», уповноваженими працівниками Управління Укртрансінспекції в м. Києві, складено акт №005242 від 23.05.2014.

23.06.2014 ФОП ОСОБА_2 відповідно пункту 26 Постанови КМУ №1567 від 08.11.2006 направлено повідомлення про час та місце розгляду справи.

За розглядом справи про порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про автомобільний транспорт, начальником управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровської області ОСОБА_3 було прийнято постанову №019292 від 10.07.2014 про застосування адміністративно-господарського штрафу, на ФОП ОСОБА_2 накладено адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Зазначена постанова була направлена на адресу позивача, вказану, зокрема, в копії паспорту як місце прописки, що підтверджено матеріалами справи.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» Кабінетом Міністрів України постановою від 8 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно з пунктами 12, 14, 15 Порядку рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, який оформляється у єдиному екземплярі та не надається суб'єкту перевірки.

Відповідно до пунктів 25, 26, 27 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено порядок проведення перевірки, оскільки ним в повній мірі дотримано вказані вимоги чинного законодавства щодо проведення перевірки, яким відповідає складений відповідачем акт №005242 від 23.05.2014 та, відповідно, постанова про застосування фінансових санкцій №019292 від 10.07.2014.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону 2344-14 («Про автомобільний транспорт») документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (п.15 Порядку №1567)

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено перелік документів для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, затверджено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, яким визначено, що регулярні перевезення організовують з метою задоволення потреби населення у перевезеннях з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій і перевізників.

Залежно від виду сполучення на автобусах розміщується така інформація: у разі здійснення міжміських та міжнародних перевезень на передньому і боковому трафаретах - найменування початкового та кінцевого пунктів маршруту (у разі здійснення міжнародних перевезень інформація подається двома мовами у два рядки: верхній - українською, нижній - мовою держави, до якої здійснюється перевезення)

Як вбачається з Акту №005242 від 23.05.2014 підчас проведення перевірки в транспортному засобі «Мерседес Бенц 313» реєстраційний номер НОМЕР_1 підставою для винесення оскаржуваної постанови про застосування фінансових санкцій відповідач зазначає порушення передбачене абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, а саме: не було оформлено схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені факти та докази наявні в матеріалах справи, суд вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №019292 від 10.07.2014, прийнята начальником управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровської області ОСОБА_3 про накладення на ФОП ОСОБА_2 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн. складена правомірно, у відповідності до положень діючого законодавства, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 зупинено дію постанови про застосування фінансових санкцій №019292 від 10.07.2014, винесену Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області та заборонити Довгинцівському ВДВС Криворізького МУЮ виконувати виконавчі дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» по постанові про застосування фінансових санкцій №019292 від 10.07.2014 до вирішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи по суті заявлених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, підлягають скасуванню заходи забезпечення адміністративного позову, визначені в ухвалі від 21.05.2015.

Крім цього, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі становить - 1218 грн.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору є не менше 1 827 грн. та не більше 4 872 грн., а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 73 грн. 08 коп.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в загальному розмірі 182, 70 грн.

Тому, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з позивача, решта судового збору в розмірі 1644, 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 128, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансінпекції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Довгинцівський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №804/5256/15, визначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2015.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Державного бюджету України решту судового збору у розмірі 1644,30 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 06.07.2015 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_4