Постанова № 48880558, 13.08.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року Справа № 803/1702/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер-Топ» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтер-Топ» звернулося в суд з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих Головним управлінням ДФС у Волинській області 9 квітня 2015 року за №0000302204 та №0000292204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 24 березня 2015 року №11/03-20-22-04-07/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТзОВ «Альтаер-Топ» вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими МД». Перевіркою встановлено заниження бази оподаткування при митному оформленні та в звязку з цим нарахування додаткових податкових зобовязань в розмірі 19 114,66 грн., в тому числі ввізне мито 5 973,33 грн. та ПДВ 13 141,33 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу щодо недостовірності відомостей вартості транспортних засобів, оскільки останні були розмитнені відповідно до митних декларацій на підставі зовнішньоекономічного договору від 3 січня 2003 року №002/01/2013, укладеного із фірмою «TXD FEDERATION INC.» (ОСОБА_3).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Додатково пояснив, що при перетині митного кордону України в зоні митного контролю, особи, які перевозили транспортні засоби, подали до митного оформлення документи, а саме: CMR, Специфікації, Інвойси, Доручення, Контракт 002/01/2013 від 3 січня 2013 року та договір комісії 01/11 від 21 листопада 2011 року, згідно яких транспортні засоби переміщувалися в адресу фірми отримувача ТзОВ «Альтер Топ». Відправником транспортного засобу, згідно поданих документів, була фірма «Luxsteel ou» (ОСОБА_4).

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 30 липня 2015 року та в судовому засіданні предявленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що при митному оформленні транспортних засобів їх вартісні показники в Україні були задекларовані невірно. Вартість транспортних засобів згідно рахунків/інвойсів значно нижча, ніж задекларована в країні відправлення - Литві до країни призначення України. Перевірка проведена з дотриманням встановлених вимог, в ході якої було використано інформацію митних органів Литовської ОСОБА_3, та встановлено, що вартість товарів (транспортних засобів), поданих до митного оформлення на Рівненській митниці, занижена, що вплинуло на рівень оподаткування товару, що підлягав перевірці, в звязку з чим оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями було правомірно донараховані грошові зобовязання за платежем мито, податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів та застосовані штрафні санкції. Просив відмовити в задоволені адміністративного позову.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 24 лютого 2015 року по 23 березня 2015 року Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТзОВ «Альтер-Топ» вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими МД, за результатами якої складено 24 березня 2015 року акт за №11/03-20-22-04-07/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено заниження товариством бази оподаткування при митному оформленні та в звязку з цим нарахування додаткових податкових зобовязань в розмірі 19 114,66 грн., в тому числі ввізне мито 5 973,33 грн. та ПДВ 13 141,33 грн.

За наслідками перевірки 9 квітня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення за №0000292204, яким збільшено суму грошового зобовязання з мита на товари, що ввозяться на територію України в розмірі 8 960 грн., в тому числі 5 973,33 грн. за основним платежем та 2 986,67 грн. штрафні (фінансові) санкції; №0000302204, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 19 712 грн., в тому числі 13 141,33 грн. за основним платежем та 6 570,67 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями товариством «Альтер-Топ» 23 квітня 2015 року було подано первинну скаргу. Рішенням ДФС України «Про результати розгляду скарг» від 17 червня 2015 року за №12579/6/99-99-10-01-06-25 податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів..

Частиною першою статті 351 цього ж Кодексу визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Як передбачено пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини четвертої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 4 частини пятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (частина перша статті 354 Митного кодексу України).

Частиною шостою статті 345 цього ж Кодексу визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобовязання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобовязання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Як встановлено судом, позивачем на митну територію України буди ввезені транспортні засоби, бувші у використанні, на підставі митних декларацій №204050002/2013/021573 від 10 червня 2013 року; №204020000/2013/008085 від 18 липня 2013 року; №204020000/2013/009568 від 8 серпня 2013 року; №204050002/2013/038865 від 24 грудня 2013 року.

В ході перевірки органом доходів і зборів було встановлено, що при митному оформленні позивачем вказаних товарів надано недостовірні відомості щодо вартості товарів, аналіз документів, отриманих від митних органів Литовської ОСОБА_3, свідчить про те, що вартість товарів є вищою ніж та, що була задекларована при митному оформленні.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, при перетині митного кордону України в зоні митного контролю, особа, яка перевозила транспортний засіб подала до митного оформлення наступні документи, а саме:

- по вантажному автомобілю марки «Volkswagen» модель «Transporter», ідентифікаційний номер (номер кузова) WV1ZZZ7HZ7HO47227, ОСОБА_5 подав: CMR від 6 червня 2013 року, Специфікація 27705-TXD/AТ від 6 червня 2013 року, Інвойс №27705-TXD/AТ від 6 червня 2013 року, Доручення від 6 червня 2013 року №D1370517997, Контракт 002/01/2013 від 3 січня 2013 року та договір Комісії 01/11 від 21 листопада 2011 року;

- по вантажному автомобілю марки «Сitroen» модель «Jumpy», ідентифікаційний номер (номер кузова) VF7BZRHXB86311060, ОСОБА_6 подав: CMR від 11 липня 2013 року, Специфікація 29721-TXD/AТ від 10 липня 2013 року, Інвойс №29721-TXD/AТ від 10 липня 2013 року, Доручення від 11 липня 2013 року №D1373473700, Контракт 002/01/2013 від 3 січня 2013 року та договір Комісії 01/11 від 21 листопада 2011 року;

- по вантажному автомобілю марки «Volkswagen» модель «Caddy», ідентифікаційний номер (номер кузова) WV1ZZZ2KZ8X061236, ОСОБА_6 подав: CMR від 7 серпня 2013 року, Специфікація 31242-TXD/AТ від 6 серпня 2013 року, Інвойс №31242-TXD/AТ від 6 серпня 2013 року, Доручення від 7 серпня 2013 року №D1375781086, Контракт 002/01/2013 від 3 січня 2013 року та договір Комісії 01/11 від 21 листопада 2011 року;

- по вантажному автомобілю марки «Peugeot» модель «Partner», ідентифікаційний номер (номер кузова) VF37D9HXC68515930, ОСОБА_7 подав: CMR від 20 грудня 2013 року, Інвойс №35357-TXD/AТ від 17 грудня 2013 року, Доручення від 20 грудня 2013 року №D1387274430, Контракт 002/01/2013 від 3 січня 2013 року та договір Комісії 01/11 від 21 листопада 2011 року.

Вищезазначені транспортні засоби переміщувалися в адресу фірми отримувача ТзОВ «Альтер Топ» (43021, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4). Відправником транспортних засобів, згідно поданих документів, була фірма «Luxsteel ou», 10145 Tallin, Tornimae 7-54, ОСОБА_4.

Згідно з умовами договору комісії за №01/11 від 21 листопада 2011 року, укладеного між компанією «TXD FEDERATION INC.» (ОСОБА_3) (Комітент) та компанією «Luxsteel OU» (ОСОБА_4) (Комісіонер), Комісіонер зобовязується за дорученням Комітента за комісійну плату укладати від свого імені контракт (контракти) по товарам, по цінам, в обємах та в асортименті, вказаному в додатках (інвойсах), які є невідємною частиною даного договору.

Комісіонер здійснює придбання товару в третіх осіб (юридичних та фізичних) на зовнішньоекономічному ринку від свого імені за дорученням та за рахунок Комітента; відправку товару третім особам від імені Комітента та повинен виконати всі зобовязання, використати всі права по договорах з третіми особами (пункт 1.2 договору комісії).

Пунктом 1.3 даного договору передбачено, що Комісіонер виконує роботу без виїзду на місце через довірених осіб, які підбираються комісіонером з країни в яку здійснюється поставка автомобілів з Європейського Союзу.

Згідно з пунктом 1.1. Контракту №002/01/2013 від 3 січня 2013 року, укладеного між Компанія «TXD FEDERATION INC.» (ОСОБА_3) (Продавець) та ТОВ «Альтер-Топ» (Покупець), за умовами даного Контракту Продавець зобовязується поставити Покупцю, а Покупець оплатити автомобілі легкові нові та бувші у викоритстанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні (надалі Товар). Асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невідємними частинами цього Контракту.

Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та/або додатках до цього Контракту (пункт 2.1. Контракту).

Відправником товару є - «Luxsteel ou» (Тornimae 7-54, Tallin 10145 Tallin, EE), Baltcoast ou (Тornimae 7-54, Tallin 10145 Tallin, EE) (пункт 2.2 Контракту).

Відповідно до вищезазначених правочинів ТОВ «Альтер-Топ» є одержувачем транспортних засобів вже на території України, що підтверджує зовнішньо економічний контракт, а не є декларантом при вивезенні товарів з ЄС. В поданих митних деклараціях на території України вбачається, що декларантом є ТОВ «ЗАХІДБРОКСЕРВІС». Автомобілі доставлялись фізичними особами за дорученням компанії «Luxsteel» (відправника) на адресу ТОВ «Альтер-Топ». Дані обставини не заперечуються представниками сторін.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, декларант надав митному органу документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість. Рівненською митницею не було відмовлено декларанту у митному оформленні товару, не видано картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та не виносилось рішення про коригування митної вартості товару.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 9 квітня 2015 року за №0000302204 та №0000292204.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 9 квітня 2015 року за №0000302204 та №0000292204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер-Топ» (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 36892436) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 18 серпня 2015 року.