Ухвала суду № 48880318, 29.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті апеляційної скарги

"29" грудня 2012 р. Справа №5019/398/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. , судді Сініцина Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

на рішення господарського суду Рівненської області від 12.04.11 р.

у справі № 5019/398/11

за позовом Дочірння компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 10 995 281 грн. 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.04.11 р. у справі №5019/398/11 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 10 995 281 грн. 97 коп. позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 9142196грн. 68коп. основного боргу, пеню в розмірі 712001грн. 09коп., інфляційні нарахування в розмірі 853071грн. 65коп., 3% річних в сумі 287012грн. 55 коп., та судові витрати держмито в сумі 25500грн. 00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн. 00коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням першої інстанції відповідач КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.11р. прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт відзначив, що при прийнятті рішення господарським судом Рівненської області було неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, при стягненні інфляційних втрат, судом не було проаналізовано та досліджено наведений позивачем розрахунок, з якого в позовній заяві не вбачається та є не зрозумілим, яка саме сума індексується та за яким методом проведено розрахунок, не було враховано і те, що відповідачем частково виконано зобов'язання по оплаті заборгованості, а саме 72%. Також суд не зважив на те, що підприємство перебуває у тяжкому майновому стані, у зв'язку із значною несплатою заборгованості населенням, бюджетними та іншими організаціями за послуги теплопостачання. Не проаналізовано та не досліджено судом того, що вина підприємства у невиконанні зобов'язань повністю відсутня, так як заборгованість виникла внаслідок невідшкодування з боку держави різниці в тарифах, яка складає за період протягом 2007-2011р.р. - 40814600 грн. Беручи до уваги лише доводи позивача при задоволенні позовної вимоги стосовно стягнення пені, та відхиляючи доводи відповідача, судом першої інстанції було поставлено в нерівне становище сторони в питанні захисту своїх прав, чим порушено норми ст. 43 ГПК України.

Апелянт просить рішення господарського суду Рівненської області від 12.04.11 р. у справі № 5019/398/11 скасувати частково в частині стягнення в повному обсязі пені, прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені на 50%.

Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.

Пунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" із змінами і доповненнями внесеними Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 17.10.2012 року "Про внесення змін до деяких Постанов Пленуму Вищого господарського суду України" передбачено, що частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Якщо таке зловживання виявляється у повторному (два і більше разів) поданні апеляційних або касаційних скарг на судові рішення, які вже переглянуто відповідно в апеляційному або в касаційному порядку, то суд першої інстанції своєю ухвалою повертає повторно (і більше разів) подану одним і тим же учасником судового процесу апеляційну скаргу на одне й те саме судове рішення місцевого господарського суду, яке вже перевірено в апеляційному порядку, а так само на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі.

Ухвали про повернення апеляційних і касаційних скарг у наведених випадках можуть виноситися судом апеляційної інстанції й за відсутності у ньому матеріалів справи, - на підставі даних діловодства суду та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, як вбачається з даних Діловодства спеціалізованого суду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.11р. рішення господарського суду Рівненської області від 12.04.11 р. у справі № 5019/398/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради без задоволення.

Вказана вище постанова апеляційної інстанції згідно даних Діловодства спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень в касаційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

В силу ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України Рівненським апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду переглянуто в повному обсязі, повторне звернення будь-якої особи вказаної в ч.1 ст.91 ГПК України, з апеляційною скаргою не допускається.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що у прийнятті апеляційної скарги Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради рішення господарського суду Вінницької області від 07.06.2012 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 91, 98 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради рішення господарського суду Вінницької області від 07.06.2012 року.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.