Ухвала суду № 48880045, 29.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті апеляційної скарги

"29" грудня 2012 р. Справа №6/49/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. , судді Сініцина Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут"

на рішення господарського суду Вінницької області від 05.05.11 р.

у справі № 6/49/2011/5003

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1"

до Відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут"

про стягнення заборгованості в сумі 135348 грн. 36 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від05.05.11р. по справі № 6/49/2011/5003 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про стягнення заборгованості в сумі 135 348 грн. 36 коп. позов задоволено частково в сумі 97 500,00 грн. Стягнуто з ВАТ "Вінніфрут" (вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 30807701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (вул. Хрещтик, 7/11, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 23729809) 97 500,00 грн. основного боргу, 975,00 грн. державного мита та 170,01 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду Відповідач ВАТ "Вінніфрут" звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, яка прийнята до провадження та призначена до розгляду на 22.06.11р.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права, судом не в повному обсзя з"ясовані обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування посилається на те, що позов заявлено до ТзОВ "Вінніфрут", при цьому, що організаційно-правовою формою Вінніфрут - є відкрите акціонерне товариство, а не товариство з обмеженою відповідальністю.

Судом не вірно застосовано статтю 264 ЦК України, а саме в тому, що строк позовної давності перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку; позовна давність переривається у разі пред"явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач; після переривання перебіг позовної давності починається закново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Тобто суд вважає, що часткова оплата боргу вважається дією, що свідчить про визнання Боржником боргу і перебіг позовної давності був перерваний зокрема 03.09.09 р., що стверджується платіжним дорученням № 985 від 03.09.09 р. і відповідно відлік строку позовної давності за вимогою про оплату послуг за Договором № 701 від 10.05.07р. розпочався з 04.09.09 р. і на час розгляду справи у суді не є пропущеним.

Суд зазначає, що відлік строку позовної давності за вимогою про оплату послуг розпочався з 04.09.2009 року. Разом з тим, вимоги про оплату послуг в межах встановленого законом позовної давності від Кредитора на адресу Боржника не надходило, а тому вважає, що не можливо визнавати чи не визнавати борг, якщо відсутня вимога про його сплату. Судом не досліджувалось питання щодо пред"явлення Позивачем (Студією) претензії, вимоги про погашення заборгованості, наявність чи відсутність фактів підписання між сторонами Акту звірення розрахунків, відповідно до я кого боржником визнаний чи не визнаний борг.

Відповідно до п.2 Додатку № 2 від 10.05.2007 року, Додатку №2/1 від 31.08.2007 року до Договору №р701 від 10.05.2007 року вартість Послуг, наведена в п.1 даного додатку сплачується Спонсором (тобто ВАТ "Вінніфрут") протягом 5 (п"яти) банківських днів після надання рахунків.

Договором чітко визначений термін (строк) протягом якого ВАТ "Вінніфрут" зобов"язаний був виконати свій обов'язок зі сплати наданих послуг.

Як вказує Позивач останній рахунок, що був виставлений ним № рс-701-1 від 31 серпня 2007 року мав бути оплачений Відповідачем відповідно вимог Договору не пізніше 07 вересня 2007 року.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно із ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня. коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Строк виконання, що згідно Договору - 5 банківських днів з моменту надання рахунків. Тож, крайній термін пред'явлення вимоги (подання позову) для Позивача збіг 07 вересня 2010 року.

Крім того, відповідно до п.7.1. Договору термін дії Договору встановлено до 31 грудня 2007 року. А тому, якщо вважати кінцевий термін виконання обов'язків - 31.12.2007 року, то в такому випадку крайній термін пред'явлення вимоги (подання позову) для Позивача можна б було вважати 31 грудня 2010 року.

У відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 ст. 4 ГПК України визначено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 104 ГПК України: "Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: ... недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; ... порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права".

А тому, апелянт просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 05.05.11р. у справі № 6/49/2011/5003 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.

Пунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" із змінами і доповненнями внесеними Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 17.10.2012 року "Про внесення змін до деяких Постанов Пленуму Вищого господарського суду України" передбачено, що частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Якщо таке зловживання виявляється у повторному (два і більше разів) поданні апеляційних або касаційних скарг на судові рішення, які вже переглянуто відповідно в апеляційному або в касаційному порядку, то суд першої інстанції своєю ухвалою повертає повторно (і більше разів) подану одним і тим же учасником судового процесу апеляційну скаргу на одне й те саме судове рішення місцевого господарського суду, яке вже перевірено в апеляційному порядку, а так само на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі.

Ухвали про повернення апеляційних і касаційних скарг у наведених випадках можуть виноситися судом апеляційної інстанції й за відсутності у ньому матеріалів справи, - на підставі даних діловодства суду та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, як вбачається з даних Діловодства спеціалізованого суду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.06.11р. рішення господарського суду Житомирської області від 05.05.2011 р. у справі № 6/49/2011/5003 залишено без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" - без задоволення.

Вказана вище постанова апеляційної інстанції згідно даних Діловодства спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень в касаційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

В силу ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України Рівненським апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду переглянуто в повному обсязі, повторне звернення будь-якої особи вказаної в ч.1 ст.91 ГПК України, з апеляційною скаргою не допускається.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що у прийнятті апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на рішення господарського суду Вінницької області від 05.05.2011 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86,91, 98 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на рішення господарського суду Вінницької області від 05.05.2011 року.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.