Ухвала суду № 48879993, 28.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті апеляційної скарги

"28" грудня 2012 р. Справа №5004/330/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Сініцина Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Волинської області від 06.06.12 р.

у справі № 5004/330/12

за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації у Волинській області та Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області

до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2

до Луцької міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення від 04.08.2010 №64/14, визнання недійсним договору, зобов'язання демонтувати малу архітектурну форму

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.06.2012р. у справі №5004/330/125 позов прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації у Волинській області та Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 та Луцької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 04.08.2010 №64/14, визнання недійсним договору, зобов'язання демонтувати малу архітектурну форму задоволено.

Визнано незаконним і скасовано рішення Луцької міської ради від 04.08.2010р. №64/145 "Про розміщення підприємцем ОСОБА_2 зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а та укладення договору особистого сервітуту.

Визнано недійсним укладений 11.08.2010р. між Луцькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір про встановлення особистого строкового сервітуту.

Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок демонтувати малу архітектурну форму по пр. Перемоги, 2а в м. Луцьку.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Луцької міської ради в доход Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що місцевим судом при винесенні рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що прокурором міста Луцька не обґрунтовано, яким чином, порушені права або підлягають захисту охоронювані законом інтереси Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Волинській області та Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

На думку скаржника, судом не було взято до уваги, що оскаржуване рішення міської ради приймалось на підставі рішення від 07.07.2010р. №62/189 "Про попереднє погодження підприємцю ОСОБА_2 місця розташування малої архітектурної форми зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а" та поданих документів, які відповідали всім вимогам законодавства, що діяло на час, коли було надано попередню згоду розпочати процес розміщення підприємцем ОСОБА_2 МАФ для здійснення підприємницької діяльності.

Скаржник зазначає, що Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності затвердженого постановою КМУ від 26 серпня 2009р. №982 не вимагає отримання погодження у балансоутримувачів комунікацій, а лише власників підземних комунікацій.

Крім того, скаржник зазначає, що обов`язку у відповідача погоджувати розташування малої архітектурної форми з органом ДАІ чинним законодавством не передбачено

Відсутні докази того, що розміщення зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном (мала архітектурна форма) підприємцем ОСОБА_2 знаходиться на відстані менше ніж п`ять метрів до проїзної частини доріг чи вулиць, та ближче ніж двадцять метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що їх позначає.

Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.

Пунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" із змінами і доповненнями внесеними Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 17.10.2012 року "Про внесення змін до деяких Постанов Пленуму Вищого господарського суду України" передбачено, що частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обовязок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Якщо таке зловживання виявляється у повторному (два і більше разів) поданні апеляційних або касаційних скарг на судові рішення, які вже переглянуто відповідно в апеляційному або в касаційному порядку, то суд першої інстанції своєю ухвалою повертає повторно (і більше разів) подану одним і тим же учасником судового процесу апеляційну скаргу на одне й те саме судове рішення місцевого господарського суду, яке вже перевірено в апеляційному порядку, а так само на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі.

Ухвали про повернення апеляційних і касаційних скарг у наведених випадках можуть виноситися судом апеляційної інстанції й за відсутності у ньому матеріалів справи, - на підставі даних діловодства суду та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, як вбачається з даних Діловодства спеціалізованого суду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.12р. рішення господарського суду Волинської області від 06.06.2012 року по справі №5004/330/12 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Вказана вище постанова апеляційної інстанції згідно даних Діловодства спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень в касаційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

В силу ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України Рівненським апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду переглянуто в повному обсязі, повторне звернення будь-якої особи вказаної в ч.1 ст.91 ГПК України, з апеляційною скаргою не допускається.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що у прийнятті апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Волинської області від 06.06.2012 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86,91,98 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті апеляційної фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Волинської області від 06.06.2012 року.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.