Постанова № 48879737, 18.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.08.2015 справа №913/974/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 за участю представників: від позивача:не зявився від відповідача :не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м.Алчевськ Луганської областіна рішення господарського суду Луганської областівід03.06.2014р. (повний текст підписано 10.06.2014р.)у справі№ 913/974/14 (суддя Мінська Т.М.)за позовомПриватного підприємства "НВО Укрбудтехнологія", м.Алчевськ Луганської областідо Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м.Алчевськ Луганської областіпростягнення 905443,89грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "НВО Укрбудтехнологія", м.Алчевськ Луганської області, позивач, звернувся з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м.Алчевськ Луганської області про стягнення суми 905443,89грн, яка складається з основного боргу у розмірі 863269,60грн., 3% річних у розмірі 30920,37грн., інфляційних у розмірі 11253,92грн.

В ході розгляду справи було повідомлено про часткову оплату відповідачем 24.04.2014р. за платіжним дорученням №7614 суми боргу у розмірі 50000,00грн. та про перерахування платіжним дорученням № 9737 від 26.05.2014 частини боргу у розмірі 50000,00грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.06.2014р. (повний текст підписано 10.06.2014р.) у справі №913/974/14 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" на користь Приватного підприємства "НВО Укрбудтехнологія" заборгованість в сумі 763269,60грн., 3% річних в сумі 30920,37грн., інфляційні в сумі 11253,92грн. Провадження у справі в частині стягнення 100000,00грн. основного боргу припинено.

Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору підряду №027/1-619 від 10.04.2012р. позивач здійснив весь комплекс робіт на обєкті відповідача, а відповідач, відповідно, визнав це та прийняв виконані роботи. Проте відповідач виконав свої зобовязання з оплати виконаних робіт лише частково. На підставі цього суд задовольнив позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 763269,60грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, здійснений позивачем, господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 30920,37грн. та інфляційних в сумі 11253,92грн..

Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" не погодилося з прийнятим рішенням та звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2014р. (повний текст підписано 10.06.2014р.) у справі №913/974/14 і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних відмовити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник стверджує, що рішення прийнято судом за наслідками неповного зясування обставин, які мають значення для справи.

Так, апелянт зазначає, що господарський суд Луганської області не дослідив та не встановив, яку дату вважати датою підписання актів виконаних робіт, що має істотне значення для визначення періоду прострочення платежу, за який нараховуються санкції за прострочку. А в розрахунку судом термін оплати визначений не від дати підписання актів приймання робіт, а від дати рахунку.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2015р. у справі №913/974/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 18.08.2015р.

Представники сторін у судове засідання 18.08.2015р. не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про місце і час судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2015р. явка сторін не була визнана обовязковою.

Разом з тим, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Поряд з цим, сторони не посилалися на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підставу для відкладення судового розгляду на іншу дату.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

10.04.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (далі - замовник) та Приватним підприємством "НВО Укрбудтехнологія" (далі - підрядник) був укладений договір підряду №027/1-619 (надалі - договір), за умовами якого підрядник зобовязався виконати будівельно-монтажні роботи на обєктах комплексу конвертаційного цеху «Склад магнію» Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" та інші роботи в залежності від отримання проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.1.2 договору замовник зобовязався прийняти та оплатити прийняті роботи.

За умовами пункту 3.1 поточна оплата здійснюється замовником у безготівковій формі в національній валюті України щомісячно у відповідності з актами виконаних робіт (ФКБ-2в та ФКБ-3), підписаними сторонами, впродовж 10 банківських днів. При розрахунках за виконані роботи вартість матеріалів, які поставляються підрядником, а також вартість механізмів та автотранспорту приймається по узгодженим з замовником цінам. Акт виконаних робіт готує підрядник, здає обсяги виконаних робіт по акту ФКБ-2в замовнику в строк не пізніше 25-го числа звітного місяця.

Згідно з п.3.2 розрахунок здійснюється замовником після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, включаючи усунення виявлених у процесі прийняття недоліків.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що кінцеві розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюється після підписання акту робочої комісії та впродовж 20 днів після підписання акту здачі обєкта в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцевий розрахунок, якщо підрядник в обумовлений цим договором строк не звільнить будівельний майданчик від будівельного сміття, невикористаних матеріалів, передані замовником приміщення.

Відповідно до п.3.4 оплату за виконані роботи замовник здійснює за актами форми КБ-2в з урахуванням фактично виконаних робіт та забезпеченням підрядником норм виробітку.

Сторони узгодили, що договір діє з моменту його підписання та до 31.12.2013р.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, всі роботи за договором підряду №027/1-619 від 10.04.2012р. виконані в належний строк та належним чином, про що свідчать матеріали справи та що не оспорюється відповідачем. Загальна вартість робіт за договором складає 3555036,00грн.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем доведено виконання для відповідача робіт за договором підряду №027/1-619 від 10.04.2012р. у загальній сумі 3555036,00грн.

Проте, Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" виконав свої зобовязання з оплати виконаних робіт на момент подання позову до господарського суду Луганської області частково, оплативши лише 2691766,40грн. У звязку з цим, Приватне підприємство "НВО Укрбудтехнологія" звернулося з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 863269,60грн.

В ході розгляду справи відповідачем за платіжним дорученням №7614 від 24.04.2014р. було перераховано 50000,00грн. та платіжним дорученням № 9737 від 26.05.2014 було перераховано 50000,00грн.

У зв'язку з відсутністю предмета спору провадження в частині стягнення 10000,00грн. основного боргу господарським судом було припинено.

Враховуючи викладене заборгованість відповідача складає 763269,60грн.

Доказів перерахування позивачу боргу у цій сумі відповідач не надав. Крім того, факт наявності боргу відповідачем не оспорюється.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, а позивач до цього часу не отримав винагороди за виконані роботи, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача боргу у сумі 763269,60грн.

Крім основного боргу, Приватне підприємство "НВО Укрбудтехнологія" просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" 3% річних у розмірі 30920,37грн. та інфляційні у розмірі 11253,92грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, як вірно встановлено місцевим господарським судом, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати, то суд першої інстанції правильно зазначив про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбачених ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних у розмірі 30920,37грн. та інфляційних в сумі 11253,92грн., суд першої інстанції правомірно врахував положення статті 625 ЦК України, перевірив розрахунок, здійснений позивачем та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних у зазначеному розмірі.

Стосовно твердження скаржника про те, що господарський суд Луганської області не дослідив та не встановив, яку дату вважати датою підписання актів виконаних робіт, що має істотне значення для визначення періоду прострочення платежу, за який нараховуються санкції за прострочку, судова колегія зазначає наступне.

Дійсно, за умовами пункту 3.1 договору поточна оплата здійснюється замовником у безготівковій формі в національній валюті України щомісячно у відповідності з актами виконаних робіт (ФКБ-2в та ФКБ-3), підписаними сторонами, впродовж 10 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, акти виконаних робіт підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Відповідачем факт виконаних робіт не оскаржується, як і факт наявності у нього заборгованості в розмірі 763269,60грн.

В актах виконаних робіт відсутні дати підписання, однак, рахунки на оплату виставляться після підписання зазначених актів. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували це твердження.

Отже, доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення зясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2014р. (повний текст підписано 10.06.2014р.) у справі №913/974/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м.Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2014р. (повний текст підписано 10.06.2014р.) у справі №913/974/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2014р. (повний текст підписано 10.06.2014р.) у справі №913/974/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді Д.О.Попков

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим:

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 ГСЛО;

1 до справи;

1 ДАГС.