Постанова № 4887760, 10.09.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.09.2009 р. справа №4/167

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

При секретарі Григоренко О.Г.

За участю представників сторін:

від позивача : не з"явився

від відповідача: Коротенко Р.О.-довіреність №09-18/1487 від 02.01.2009р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецька область

на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2009 року

у справі № 4/167 (суддя Гринько С.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компрессорс Інтернешнл" м.Київ

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецька область

про стягнення 153874,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарський суд Донецької області від 09.07.2009р. по справі №4/167 стягнув з ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь на користь ТОВ "Компрессорс Інтернешнл" м.Київ заборгованість в сумі 152747,71грн., державного мита в сумі 152,75 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 310,2 грн. В решті позову відмовив.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що на виконання умови договору №4600031541/402/514-07/СІ від 24.12.2007р., відповідач перерахував 65946,00 грн. передоплати згідно специфікації до укладеного договору платіжним дорученням №3000305968 від 09.07.2008р. За умовами договору постачальник, він же позивач, зобов’язався поставити продукцію в термін 45 календарних днів з моменту уплати попередньої оплати, тобто до 23 серпня 2008 року. Відповідач по видатковій накладній № КИ-0001236 від 04.09.2008 року по довіреності серії НБЙ №336389 від 27.08.2008 року отримав товар на загальну суму 219820,00 грн. В цей же день сторони підписали акт приймання-здачі обладнання. Таким чином, судом встановлений факт виконання зобов’язання позивачем щодо поставки товару з порушенням строку поставки на 11 днів (з 24.07.2008р. по 03.08.2008р.). Пунктом 6.4 договору сторонами передбачена оплата продукції в разі порушення строків поставки (недопоставки), яка повинна бути проведена з урахуванням особливостей викладених у пунктах 9.3, 9.4 договору. В пункті 9.3 договору сторонами передбачений вид відповідальності постачальника (позивача) за порушення строків поставки у вигляді неустойки, яка є за своєю юридичною формою пенею, її розмір –0,5% від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочки поставки. При цьому сторони погодилися з тим, що нарахована неустойка за несвоєчасну поставку повинна бути утримана покупцем із з належного постачальнику платежу. Приймаючи до уваги, що постачальник прострочив поставку продукції за договором та специфікацією на 11 календарних днів, йому нарахована пеня за цей період з 24.07.2008 р. по 03.08.2008 р. з урахуванням встановленої облікової ставки НБУ – 8,5 % з вартості несвоєчасно поставленої продукції –219820,00 грн., в сумі 1126,29 грн. Згідно з п.3.3.2 специфікації до договору, покупець (відповідач) зобов’язався сплатити 70% - по факту поставки обладнання протягом 10 банківських днів, наступних за датою поставки та отримання повного пакету документів, які зазначені в п. 2 специфікації. 3 моменту поставки позивачем товару, відповідачем не сплачена решта вартості одержаної продукції з урахуванням нарахованої пені за прострочку постачальником строку поставки на підставі викладених сторонами умов в пунктах 6.3 і 9.3 договору, яка на момент вирішення спору складає 152747,71 грн. (219820,00 –65946,00 –1126,29). Тобто, заборгованість відповідача з урахуванням пені за прострочку постачальником строку поставки на підставі викладених сторонами умов в пунктах 6.3 і 9.3 договору становить 152747,71 грн. і в цій сумі господарський суд задовольнив вимогу позивача. В рішенні господарський суд посилається на норми ч.1,2 ст.55, ч.3 ст.265, ч.2, ч.4 ст.268, ст.193 ГК України, ст.ст.628,638,712,526,530 ЦК України.

Оскаржуючи рішення суду, відповідач просить його скасувати. посилаючись на норми ст.530 ЦК України, вимоги п.6.3.договору, п.3.3.1., п.3.3.2. специфікації №1, а також на п.2 специфікації №1. Даний пункт не протиречить вимогам закону, а саме ст.692 ЦК України. Таким чином, право вимоги оплати, згідно з умовами договору, у позивача виникає після закінчення 10 банківських днів, наступних за днем поставки продукції та отримання комплекта документів, вказаних в п.7.1. договору та п.2 специфікації до договору. Відповідно до вимог п.7.1. договору, позивач повинен був передати відповідачу наступні документи: транспортні та супроводжувальні документи (расходну накладну); сертифікат якості; рахунок-фактуру (1 прим.); податкову накладну; пакувальний сертифікат. Таким чином, позивач не в повному обсязі передав документи, передбачені п.7.1. договору та п.2 специфікації, як наслідок, на момент розгляду спору у відповідача не виникло зобов"язання щодо оплати продукції. Крім того, відповідно до п.6.4. договору, у разі порушення строків поставки (недопоставки) продукції, оплата проводиться з урахуванням особливостей, викладених у п.п.9.3., 9.4. договору. Пунктом 9.3. договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції, постачальник (позивач) сплачує покупцю (відповідачу) неустойку в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочки поставки. При цьому дана неустойка утримується покупцем з платежу постачальника, який проводиться згідно п.6.3.договору.

Позивач порушив умови договору та здійснив поставку продукції згідно видаткової накладної № КИ-0001236 від 04.09.2008р., 05.09.2008р., тобто з прострочкою на 12 календарних днів. Тобто, сума прострочки 13189,20 грн. (219820х0,5%х12 днів=13189,20грн.), а не 1126,29 грн., яка розрахована судом з врахуванням встановленої облікової ставки НБУ. У даному випадку, зі сторони позивача мала місце прострочка поставки, а не порушення строку виконання грошових обов"язків, в зв"язку з чим, судом неправомірно застосован Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових обов"язків".

Крім того, санкція, встановлена ч.2 п.9.3., є оперативно-господарською санкцією. Згідно з вимогами ст.237 ГК України, оперативно-господарська санкція визначається стороною, потерпілої від правопорушення, без судового порядку та без попереднього пред"явлення претензії порушнику зобов"язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. Враховуючи, вимоги ст.237 ГК України, умов договору, застосування відповідачем неустойки неможливо в іншому порядку, крім, як шляхом її утримання від суми боргу.

Господарський суд, в порушення вимог ст.6 Закону України "Про статус суддів", ст.43 ГПК України, при вирішенні спору не повністю дослідив матеріали справи, не дав правової оцінки умовам оплати по договору, передбаченим п.6.3., п.6.4. договору, що є причиною невірного висновку суда про те, що у позивача виникло право вимоги про стягнення заборгованості по оплаті спірної продукції в сумі 152747,71грн.

Позивач у відзиві не апеляційну скаргу, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на наступне.

Відповідач стверджує, що позивач не в повному обсязі передав документи і як наслідок у відповідача не виникло зобов"язання по оплаті продукції. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки саме змінений пакет документів, що зазначений у специфікації №1 був переданий уповноваженому представнику відповідача разом з обладнанням, про що сторони підписали акт приймання передачі обладнання від 04.09.2008р. Таким чином, позивач виконав в повному обсязі зобов"язання по договору, поставив обладнання та передав передбачений пакет документів. Відповідно у відповідача виникли зобовґязання по сплаті 10% вартості обладнання, які є предметом спору.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила:

Між сторонами. укладений договір №4600031541/402/514-07/СІ від 24.12.2007р. зі специфікацією, згідно якого постачальник, взяв на себе зобов’язання поставляти відповідачу товар у відповідності зі специфікаціями, які є невід’ємною частиною договору (п. п. 1,2 договору), а відповідач, як покупець, оплачувати товар в порядку визначеному специфікацією (п. 6 договору).

На виконання умов договору сторонами 28.05.2008р. підписана специфікація №1, в якої сторони визначились щодо найменування товару, його кількості, ціни та суми загальної вартості поставки, вимог щодо комплектності, тари і маркування товару, умов та строків поставки і оплати.

Пунктом 3.3.1 договору передбачено на протязі 10 банківських днів після укладання сторонами специфікації здійснити передплату 30% всієї суми договору, яка складає 65946,00 грн.

Відповідач платіжним дорученням №3000305968 від 09.07.2008р. перерахував 65946,00 грн. попередньої оплати згідно специфікації до укладеного договору.

За умовами договору постачальник (позивач), зобов’язався поставити продукцію в термін 45 календарних днів з моменту уплати попередньої оплати, тобто до 23.08.2008 року.

Відповідачем по видатковій накладній № КИ-0001236 від 04.09.2008 року по довіреності серії НБЙ №336389 від 27.08.2008 року отриманий товар на загальну суму 219820,00 грн. В цей же день сторони підписали акт приймання-передачі обладнання.

Відповідно до ст. 193 ГК України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Згідно з п.3.3.2 специфікації до договору, покупець (відповідач) зобов’язався сплатити 70 % - по факту поставки обладнання протягом 10 банківських днів, які слідують за датою поставки та отримання повного пакету документів, які зазначені в п. 2 специфікації. Позивач виконав в повному обсязі зобовґязання по договору, поставив обладнання та передав передбачений пакет документів.

Взяті на себе зобов’язання відповідачем щодо оплати решти вартості одержаної продукції не виконав і цей факт не оспорюється ним, тому у нього, з урахуванням попередньої оплати, утворилась заборгованість в сумі 153874,00 грн., а вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що за порушення строків поставки продукції постачальник сплачує неустойку, у розмірі – 0,5 % від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочки поставки. При цьому неустойка в безумовному порядку утримується покупцем з належного постачальнику платежу за весь термін прострочки..

Зменшуючи розмір заборгованості за отриману продукцію на суму 1126,29 грн. суд першої інстанції керувався умовами пункту 9.3 договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з огляду на приписи пункту 9.3 договору не звертався із заявою про зменшення позовних вимог. Разом з тим, право на застосування відповідальності у відповідний строк, при порушенні зобов’язання у вигляді неустойки за прострочку поставки і як наслідок зменшення розміру заборгованості, згідно умов договору належить покупцю. Однак з такою вимогою у встановленому чинним законодавством порядку до позивача скаржник не звертався.

Тому рішення в цій частині не відповідає приписам ст.83 ГПК України та підлягає скасуванню.

Посилання скаржника на те, що позивач не в повному обсязі передав документи передбачені п.7.1 договору та п.2 спеціфікації не може бути прийнято до уваги, оскільки це спростовується актом приймання передачі обладнання від 04.09.2008р.(підписаного без заперечень представниками сторін), якому в тому числі містяться відомості про передачу відповідних документів.

З огляду на наведене рішення господарського суду не відповідає матеріалам справи, приписам чинного законодавства та підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2009р. по справі №4/167 скасувати частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь (87500 Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компрессорс Інтернешнл" м.Київ (04086 м.Київ, вул. Петропавловська, 54а, ЄДРПОУ 33104260) заборгованість в сумі 1126,29грн., державного мита в сумі 1,12грн. та 2,28грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий

Судді:

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1 у справу

1 ДАГС

1.госп.суду