Постанова № 4887544, 09.09.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2009 року Справа № 10/127-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Науменка І.М., Пруднікова В.В.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.

за участю представників сторін:

представник позивача: Ткаченко М.В.;

представник відповідача: Свінухов О.В.;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.09р.

у справі № 10/127-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “М–Енерго”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 577 125 грн. 97 коп.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом товариства з обмеженою відповідальністю “М–Енерго”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш”, м. Дніпропетровськ про стягнення 577 125 грн. 97 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2009 р. по справі № 41/48-09, яким було стягнуто з відповідача на користь позивача- 2 342 362 грн. 26 коп. заборгованості за отриманий товар, відповідно до умов договору № 0801/8 від 08.01.2008 р., укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009р. (суддя –доповідач Кощеєв І.М.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 281 853 грн. 56 коп., 43 702 грн. 70 коп. –суму 3% річних, 251 569 грн. 71 коп. –суму інфляційних, 6 500 грн. 00 коп. - витрати по сплаті держмита, 312 грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 281 853 грн. 56 коп. та суми витрат на державне мито у розмірі 6 500 грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача щодо стягнення пені у розмірі 281 853 грн. 56 коп. та суми витрат на державне мито у розмірі 6 500 грн. відмовити. Вказує, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 09.09.2009 року представник відповідача просить рішення суду скасувати; представник позивача заперечує проти апеляційній скарги, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

08.01.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 0801/8, за умовами якого продавець прийняв на себе зобов’язання поставити покупцю товар у кількості, асортименті, в строки, за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід’ємними частинами договору, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти цей товар та його сплатити.

На виконання умов договору в період з 26.06.2008 р. по 26.09.2008 р. продавцем поставлена покупцю продукція на загальну суму 2 529 070 грн. 78 коп.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на протязі 10 банківських днів з моменту поставки товару на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідач в порушення умов договору, оплату за поставлений товар в повному обсязі не здійснив.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2009 р. по справі № 41/48-09, яке набрало законної чинності було стягнуто з відповідача на користь позивача - заборгованість у розмірі 2 342 362 грн. 26 коп., витрат по сплаті держмита у розмірі 23 423 грн. 62 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за отриманий товар на користь позивача становить 2 342 362 грн. 26 коп., що підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків, підписаний між сторонами станом на 16.06.2009 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення і становить 281 853 грн. 56 коп. за період з 18.10.2008 р. по 18.04.2009 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом і становлять: сума інфляційних збитків у розмірі 251 569 грн. 71 коп. та сума 3% річних від простроченої суми у розмірі 43 702 грн. 70 коп.

Посилання відповідача на те, що позивачем неправомірно нарахована пеня, не відповідає дійсним обставинам справи, так як сума пені за договором 0,1% була зменшена до розміру подвійної облікової ставки НБУ, виходячи з вимог Закону України “Про відновлення за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” і фактично склала 0,0657% за кожний день прострочення платежу. Розмір пені розраховано правильно, тому підстави для скасування рішення в цій частині відсутні.

Що стосується посилання відповідача на помилкове стягнення суми державного мита, то в цій частині рішення суду необхідно змінити в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права –Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, яким передбачено стягнення державного мита по даній категорії справ в розмірі 1%, тобто повинно стягуватись з відповідача державне мито в сумі 5 771 грн. 26 коп., тоді як за рішенням суду вказана сума 6 500 грн.

Помилково сплачене мито при поданні позовної заяви –728 грн. 74 коп. необхідно повернути позивачу відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш”, м. Дніпропетровськ –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009 року у справі № 10/127-09 –змінити в частині стягнення державного мита, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмаш” (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, б. 15А-3, кв. 3, код ЄДРПОУ 32887752, п/р 26004085473831 в ДФО АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 305017 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “М-Енерго” (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сачко, 16-24, код ЄДРПОУ 24602206, п/р 26009160983001 в Дніпродзержинській філії КБ “Приватбанк”, МФО 305965 ) –5 771 грн. 26 коп. - витрат по сплаті держмита”.

Помилково сплачене державне мито в сумі 728 грн. 74 коп. повернути позивачу відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Видачу довідки про повернення мита доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.М. Науменко

В.В. Прудніков