Ухвала суду № 48875406, 25.04.2013, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

за результатами розгляду заяв та клопотань ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_3

25.04.13 Справа № 25/37/09

м. Запоріжжя

Кредитор-1 Товариство з обмеженою відповідальністю Промислові мастила, м. Бориспіль Київської області

Кредитор-2 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Присадки, м. Кременчук Полтавської області

Кредитор-3 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі

Кредитор-4 Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя

Кредитор-5 Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, м. Запоріжжя

Кредитор-6 Акціонерний комерційний інноваційний банк УкрСиббанк, м. Харків

Банкрут Товариство з обмеженою відповідальністю Бі-Нафта, м. Запоріжжя, код ЄДР 30323829

Суддя Кричмаржевський В.А.

За участю представників:

- заявника ОСОБА_1 (особисто)

- заявника ОСОБА_2 (особисто)

- кредитора-6 ОСОБА_4 (за довіреністю)

- ліквідатора ОСОБА_3 не зявився

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013р. у справі № 25/37/09 про банкрутство ТОВ Бі-Нафта, м. Запоріжжя, код ЄДР 30323829, скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.11.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2012р., справу передано до господарського суду Запорізької області на новий розгляд.

Відповідно до автоматичного розподілу та протоколу перерозподілу справи між суддями від 10 квітня 2013р. справу № 25/37/09 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 26 березня 2013р. в частині розгляду заяви кредиторів по заробітній платі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 14.07.2009р. на дії ліквідатора ТОВ Бі-Нафта ОСОБА_3, клопотання ліквідатора ОСОБА_3 від 09 серпня 2012р. про виключення з реєстру вимог кредиторів у розмірі 18.012,32 грн. заборгованості по авансових звітах ОСОБА_1, клопотання ліквідатора ОСОБА_3 від 30.08.2012р. про перегляд за нововиявленими обставинами реєстру вимог конкурсних кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду від 06 травня 2009р., заяви ОСОБА_1 про розяснення ухвали господарського суду Запорізької області від 22 жовтня 2012р., клопотання ОСОБА_1 від 06.11.2012р. про витребування у ліквідатора доказів, передано на новий розгляд судді Кричмаржевському В.А.

Враховуючи те, що зазначені заяви та клопотання повязані між собою за змістом та вимогами, суд ухвалою від 15.04.2013р. прийняв у вказаній частині справу до свого провадження, об'єднав розгляд заявлених клопотань та заяв, судове засідання призначив на 25 квітня 2013р. о 10-00 год.

Судове засідання фіксувалося за допомогою програмно-апаратного комплексу Оберіг.

У судовому засіданні заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали подані раніше заяви у повному обсязі. ОСОБА_1 в обґрунтування своєї заяви № 124 від 14.07.2009р. пояснив, що ліквідатором банкрута ОСОБА_3 порушені вимоги законодавства в частині черговості погашення вимог кредиторів. Так, на думку заявника вимоги у розмірі - 18.012,32грн. не є конкурсними та мають буди погашені раніше ніж вимоги по сплаті витрат ліквідатора, пов'язаних із ліквідаційною процедурою, та витрат на оплату його праці.

Перед початком судового засідання від ОСОБА_1 надійшли клопотання від 24.04.2013р. про визнання незаконним клопотання ТОВ "Бі-Нафта" №42-25/37/09 від 09.08.2012р. та клопотання про зняття з розгляду клопотання ТОВ "Бі-Нафта" №47-25/37/09 від 30.08.2012р.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання та заяви, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд -

Установив:

Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 06 травня 2009р. у справі № 25/37/09 про банкрутство ТОВ "Бі-Нафта" затверджено реєстр вимог кредиторів, за яким визнано, зокрема, заборгованість із заробітної плати на загальну суму у розмірі - 66.403,38грн. з другою чергою задоволення (т.2 а.с.71-72).

Постановою господарського суду Запорізької області від 03.06.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю Бі-Нафта, м. Запоріжжя, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (т.2 а.с.97).

До господарського суду Запорізької області 15.07.2009р. надійшла скарга працівника Товариства з обмеженою відповідальністю Бі-Нафта, м.Запоріжжя, ОСОБА_1 на дії ліквідатора ТОВ Бі-Нафта (т.3 а.с.7-11).

В наданій скарзі ОСОБА_1 зазначив, що ліквідатор незаконно не виплачує працівникам підприємства-банкрута заборгованість по авансових звітах у розмірі - 25.213,15 грн. Крім того, скаржник зазначає про те, що ОСОБА_3 викрадені та присвоєні грошові кошти банкрута у розмірі 40.000грн.

Розглянувши подану скаргу, господарський суд відмовляє у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З вищенаведеного вбачається, що у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури до набрання чинності Закону України № 4212-VI від 22.12.2011р. суд має застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередній редакції.

Частиною 4 статті 31 Закону України "Про відновлення про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом Закон про банкрутство) встановлено, що арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти у розмірі 40.000грн. витрачені ліквідатором на погашення його заробітної плати та на відшкодування витрат, повязаних з проведенням ліквідаційної процедури. Розмір оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора встановлені рішенням комітету кредиторів ТОВ Бі-Нафта, а тому твердження заявника про незаконне привласнення цих коштів не відповідають дійсності.

Слід також зазначити, що відповідно до статті 31 Закону про банкрутство у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати ліквідатора, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та витрати на оплату його праці погашаються у першу чергу. При цьому суд зазначає, що винагорода арбітражного керуючого за здійснення ним своїх поноважень у справі про банкрутство не є тотожною заробітній платі найманого працівника.

Крім того, заявник, вважаючи, що ліквідатор викрав чи неправомірно присвоїв 40.000грн., відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України вправі звернутися з відповідною заявою до органів міліції, які в межах встановлених цим кодексом строків зобовязані провести перевірку викладених у заяві фактів і повідомити заявника про прийняте рішення.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Вказана норма містить вичерпний перелік обставин, за якими судом зупиняється провадження у справі.

Заявником у скарзі № 124 від 14.09.2009р. не наведено жодної з перелічених обставин, а тому господарський суд також відмовляє у задоволенні скарги в цій частині.

Щодо вимоги про зобов'язання ліквідатора виплатити працівникам підприємства заробітної плати, що віднесені до другої черги задоволення вимог кредиторів, господарський суд зазначає про те, що на даний час ліквідаційна процедура у справі про банкрутство ТОВ "Бі-Нафта" триває, жодних відомостей про те, що ліквідатором підприємства-банкрута здійснено погашення вимог кредиторів наступної черги до повного задоволення вимог попередньої черги у суду відсутні, а тому ця вимога є передчасною.

Крім того, від ліквідатора ТОВ Бі-Нафта 09.08.2012р. надійшло клопотання про виключення заборгованості по авансових звітах у розмірі -18.012,32грн. із загальної заборгованості по заробітній платі перед працівниками банкрута, внесеної до реєстру вимог кредиторів, який затверджено ухвалою суду від 06.05.2009р. у цій справі (т.6 а.с.152).

Дане клопотання ліквідатор обґрунтовує тим, що при складанні реєстру вимог кредиторів та поданні його на затвердження господарському суду ним помилково включені кредиторські вимоги ОСОБА_1 по авансових платежах у розмірі - 18.012,32 грн. до загальної заборгованості боржника по заробітній платі перед працівниками ТОВ Бі-Нафта.

Відповідно до статті 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Оскільки у даному випадку ліквідатором банкрута ставиться питання не про виправлення арифметичної помилки, а фактично про перегляд судового рішення, яке набрало чинності, що суперечить процесуальному законодавству, господарський суд відмовляє у задоволенні цього клопотання.

Також ліквідатором банкрута 30.08.2012р. заявлено клопотання про перегляд ухвали господарського суду від 06.05.2009р. у справі № 25/37/09 за нововиявленими обставинами (т.7 а.с.9). Аналогічне клопотання надійшло від ліквідатора 23 квітня 2013р. (т.8 а.с.8-9).

У вказаних клопотаннях ліквідатор просить суд переглянути ухвалу господарського суду від 06.05.2009р. у справі № 25/37/09 в частині визнання кредиторських вимог у розмірі - 18.012,32грн., віднесених до другої черги задоволення. В обґрунтування своїх вимог ліквідатор зазначає про те, що ці вимоги за своєю суттю не є заробітної платою, а тому підлягали заявленню кредитором ОСОБА_1 у загальному порядку, але оскільки ним цього зроблено не було, то вони вважаються погашеними в силу приписів ч. 2 статті 14 Закону про банкрутство.

Господарський суд, розглянувши ці клопотання, відмовляє в їх задоволенні з огляду на таке.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно зі статтею 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 06.05.2009р. у справі № 25/37/09 набрала законної сили у день її винесення 06.05.2009р., таким чином трирічний строк, визначений статтею 113 ГПК України, сплив 07 травня 2012р.

Відповідно до пункту 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011р. можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 ГПК, обмежена трирічним строком з дня набрання відповідним рішенням законної сили (з урахуванням, водночас, наведеного в пункті 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.12.2011 N 4176-VI ( 4176-17 ) "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства"). Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після закінчення цього строку, який є присічним, тягне за собою повернення відповідної заяви без права на її повторне подання (пункт 4 частини шостої статті 113 ГПК).

Таким чином, законодавець перш за все пов'язує початок перебігу трирічного строку з моментом набрання законної сили судовим рішенням, а тому господарський суд не погоджується з доводами ліквідатора в тому, що згідно зі статтею 52 ГПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг дії трирічного строку стосовно ухвали суду від 06.05.2009р., оскільки ця ухвала не була оскаржена й жодних перерв у часі її дії не було, а тому відмовляє у задоволенні заявлених клопотань про перегляд ухвали суду від 06.05.2009р. за нововиявленими обставинами.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що згідно з матеріалами справи, а саме, проміжним звітом ліквідатора, поданим 09 вересня 2009р. (т.3 а.с.66-69), ліквідатору стало відомо про обставини, на які він посилається у своїх клопотаннях, ще влітку 2009 року, проте жодних причин, що зумовили пропуск процесуальних строків (спочатку місячного, а згодом трирічного) ліквідатор не наводить.

Також ОСОБА_1 подано заяву від 31.10.2012р. (т.8 а.с.9) про роз'яснення ухвали господарського суду від 22.10.2012р. (т.8 а.с.57-58), якою його зобов'язано разом з ліквідатором банкрута за наслідками звірки розрахунків щодо кредиторської заборгованості, скласти відповідний акт.

У вказаній заяві ОСОБА_1 просить суд роз'яснити - з якою метою та на якій підставі господарським судом здійснюється повторна перевірка законності витрат підприємства по авансових звітах.

Згідно зі статтею 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

При цьому із змісту цієї статті вбачається, що господарський суд роз'яснює сторонам свою ухвалу у разі, якщо їм не зрозуміло порядку її виконання.

У заяві від 31.10.2012р. заявник не вказує про те, що йому не зрозуміло порядок виконання ухвали суду від 22.10.2012р., а фактично ставить питання про причини, які зумовили винесення цієї ухвали.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Частиною 2 статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

А тому суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 31.10.2012р. про роз'яснення ухвали господарського суду від 22.10.2012р.

ОСОБА_1 06.11.2012р. заявлено клопотання (т.7 а.с.64-65) про витребування доказів, у якому він просить витребувати баланс підприємства-банкрута та його бухгалтерську звітність по заборгованості із заробітної плати та авансових звітах.

З огляду на те, що вказане клопотання безпосередньо стосується заяв про перегляд ухвали господарського суд від 06.05.2009р. у справі № 25/37/09, у задоволенні яких господарський суд відмовив, суд також відмовляє у задоволенні й цього клопотання.

Перед початком судового засідання від ОСОБА_1 25.04.2013р. надійшли клопотання.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 від 24.04.2013р. про визнання незаконним клопотання ТОВ "Бі-Нафта" № 42-25/37/09 від 09.08.2012р. та клопотання про зняття з розгляду клопотання ТОВ "Бі-Нафта" № 47-25/37/09 від 30.08.2012р., суд також відмовляє у їх задоволенні з огляду на таке.

В обгрунтування поданих клопотань заявник посилається на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України право на звернення до суду із заявою про виправлення описки та заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами надано стороні по справі, в той час як ліквідатор є учасником провадження у справі про банкрутство, а не стороною.

Відповідно до статті 25 Закону про банкрутство з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Отже, ліквідатор здійснює свої повноваження саме від імені боржника (який є стороною у справі) з урахуванням особливостей його статусу, визначенного законом, а тому підстав вважати, що заяви ліквідатора подані з порушенням процесуального закону, у суду не має.

Господарський суд також наголошує на тому, що у своїх запереченнях щодо погашення ліквідатором у першу чергу своїх витрат, а не їх вимог, заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично ставлять питання про перегляд ухвали суду від 06.05.2009р. у справі № 25/37/09, адже саме цим судовим рішенням визначено черговість задоволення вимог кредиторів та віднесено, зокрема, їх вимоги до другої черги задоволення, а не першої.

Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про порушення ліквідатором черговості задоволення вимог не відповідають дійсності, оскільки на момент затвердження реєстру вимог кредиторів жодних заперечень вони не висували, а відтак ліквідатор здійснив розподіл коштів відповідно до приписів ухвали суду від 06.05.2009р. у справі № 25/37/09 та Закону про банкрутство.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 № 124 від 14.07.2009р.

Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ Бі-Нафта від 09.08.2012р. про виключення заборгованості по авансових звітах у розмірі -18.012,32 грн. із загальної заборгованості по заробітній платі перед працівниками банкрута.

Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора від 30.08.2012р. про перегляд ухвали господарського суду від 06.05.2009р. у справі № 25/37/09 за нововиявленими обставинами та заяви від 23.04.2013р. про перегляд ухвали господарського суду від 06.05.2009р. у справі № 25/37/09 за нововиявленими обставинами.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 31.10.2012р. про роз'яснення ухвали господарського суду від 22.10.2012р.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 06.11.2012р. про витребування доказів.

Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 від 25.04.2013р. про визнання незаконним та зняття з розгляду клопотання ТОВ "Бі-Нафта" № 42-25/37/09 від 09.08.2012р. та № 47-25/37/09 від 30.08.2012р.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення з 25 квітня 2013р.

Копію ухвали надіслати: ліквідатору, кредиторам, боржнику, ОСОБА_1, ОСОБА_2

Суддя В.А. Кричмаржевський