Постанова № 4887476, 10.09.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2009 р.

Справа № 14/69-09-1925

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Лужанський П.С., довіреність від 24.02.2009р. №24/02-дп/ю

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод”

на рішення господарського суду Одеської області від 06 липня 2009 року

у справі №14/69-09-1925

за позовом Дочірнього підприємства „Украгросоюз”

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод”

про стягнення 384195,41 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство „Украгросоюз” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод” 379086,84 грн., з яких: 288805 грн. основного боргу по оплаті поставленого за договором купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08 товару, 4304,38 грн. –3% річних, 52370,01 грн. пені та 33607,45 грн. інфляційних.

В процесі розгляду справи 27.05.2009р. позивач надав до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 37), в якій просив у зв’язку з частковим погашенням боргу стягнути з відповідача на свою користь 373330,83 грн., з яких: 270805 грн. основного боргу по оплаті поставленого за договором купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08 товару, 5016,51 грн. –3% річних, 61035,20 грн. пені та 36474,12 грн. інфляційних.

12.06.2009р. позивачем було ще раз уточнено позовні вимоги внаслідок надання до суду відповідної заяви (а.с. 45), в якій ДП „Украгросоюз” просив стягнути з відповідача на свою користь 384195,41 грн., з яких: 270805 грн. основного боргу по оплаті поставленого за договором купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08 товару, 5728,29 грн. –3% річних, 69694,11 грн. пені та 37968,01 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06 липня 2009 року у справі №14/69-09-1925 (суддя Горячук Н.О.) позов ДП „Украгросоюз” задоволено. З ЗАТ „Кілійський виноробний завод” на користь позивача стягнуто 270805 грн. основного боргу, 5728,29 грн. –3% річних, 69694,11 грн. пені, 37968,01 грн. інфляційних, 3841,95 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на виконання своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 298805 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними Натомість відповідач оплату поставленого товару здійснив частково у розмірі 10000 грн., внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 288800 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов’язання. В процесі розгляду справи відповідач частково сплатив борг внаслідок перерахування позивачу 18000 грн., в результаті чого позивач уточнив свої позовні вимоги з урахуванням такої сплати. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що на підставі ст.ст. 611, 625 ЦК України вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені також є обґрунтованими.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині нарахування штрафних санкцій відповідно до п.6.2 договору купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За доводами скаржника договір купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08 Закритим акціонерним товариством „Кілійський виноробний завод” не підписувався, а отже нарахування позивачем штрафних санкцій на підставі вказаного договору є неправомірним.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ЗАТ „Кілійський виноробний завод”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.09.2008р., про що сторони повідомлені належним чином, про що свідчать підписи представників сторін на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні від 13.08.2009р. При цьому представник відповідача в судове засідання 10.09.2009р. не з’явився, а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе оголосити вступну та резолютивну частини постанови за відсутністю представника відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище, рішенням місцевого господарського суду від 06.07.2009р. задоволено позовні вимоги ДП „Украгросоюз”. З ЗАТ „Кілійський виноробний завод” на користь позивача стягнуто 270805 грн. основного боргу по оплаті поставленого за договором купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08 товару, 5728,29 грн. –3% річних, 69694,11 грн. пені, 37968,01 грн. інфляційних, 3841,95 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі ЗАТ „Кілійський виноробний завод” просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції тільки в частині нарахування штрафних санкцій відповідно до п.6.2 договору купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08.

Між тим, відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать про те, що 21.08.2008р. між Дочірнім підприємством „Украгросоюз” (Продавець, позивач) та Закритим акціонерним товариством „Кілійський виноробний завод” (Покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №21/08/08, предметом якого є зобов’язання Продавця поставити виноград на умовах даного договору, а також зобов’язання Покупця прийняти вказаний товар та оплатити його.

За умовами договору ціна, кількість, строки поставки/збирання винограду та інші умови визначені в додатках, які є невід’ємною частиною даного договору. Умови поставки –самовивіз з винограднику Продавця, розташованого за адресою –село Дмитріївка Кілійського району Одеської області. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем в момент приймання-передачі товару від Продавця. Після приймання-передачі товару від Продавця до Покупця виключаються взаємні претензії Сторін по питанням відповідності продукції за кількістю та якістю. Покупець своєчасно здійснює 100-% попередню оплату за кожну узгоджену партію винограду шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Оплата першої партії –на протязі 2 банківських днів з моменту підписання даного договору. Допускається оплата за весь об’єм винограду. Фактом оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п.п. 1.2, 2.1, 2.4, 4.1, 4.2 договору).

Згідно з п.6.2 договору за узгодженням з Продавцем оплата може бути здійснена після відвантаження товару. Строк оплати вказується в специфікаціях до договору. При простроченні оплати за відвантажений товар, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1 відсотків від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Пунктом 1 Додатку №1 до договору (а.с. 10) сторонами затверджена специфікація та узгоджена кількість винограду, що поставляється відповідачу –50 тон та вартість вказаної поставки –80000 грн.. При цьому пунктом 4 Додатку №1 передбачено, що строк оплати вказаної партії товару –з 10.09.2008р. по 30.09.2008р.

Пунктом 1 Додатку №2 до договору (а.с. 11) сторонами затверджена специфікація та узгоджена кількість винограду, що поставляється відповідачу –150 тон та вартість вказаної поставки –240000 грн.. При цьому пунктом 3 Додатку №2 передбачено, що строк оплати вказаної партії товару –до 30.09.2008р.

Пунктом 1 Додатку №3 до договору (а.с. 12) сторонами затверджена специфікація та узгоджена кількість винограду, що поставляється відповідачу –25 тон та вартість вказаної поставки –38500 грн.. При цьому пунктом 3 Додатку №3 передбачено, що строк оплати вказаної партії товару –до 17.10.2008р.

Відповідно до Додатку №1 до договору Продавець 22.08.2008р. за накладною від 22.08.2008р. №1 (а.с. 13) поставив Покупцю 10720 кг винограду сорту “Мускат” на суму 22924 грн. 23.08.2008р. за накладною від 23.08.2008р. №2 (а.с. 14) Продавець поставив Покупцю 9170 кг винограду сорту “Мускат” на суму 20174 грн. 28.08.2008р. за накладною від 22.08.2008р. №3 (а.с. 14) Продавець поставив Покупцю 28410 кг винограду сорту “суміш гібридних сортів” на суму 34092 грн. Таким чином, відповідно до Додатку №1 до договору Продавець поставив Покупцю 19890 кг винограду сорту “Мускат” на суму 43098 грн., 28410 кг винограду сорту “суміш гібридних сортів” на суму 34092 грн. - тобто на загальну суму 77190 грн. 10.09.2008р. та 19.12.2008р. Покупець сплатив за поставлений виноград сорту “Мускат” по 5000 грн. За решту поставленого товару відповідач повинен був здійснити оплату товару 30.09.2008р. (п.4 Додатку №1 до договору).

Відповідно до Додатку №2 до Договору Продавець за видатковою накладною від 25.09.2008р. №РН-0000167 (а.с. 15) поставив Покупцю 116910 кг винограду сорту “Совіньйон сухолиманський” на суму 187056 грн. Оплата поставленого товару повинна бути здійснена до 30.09.2008р. (п.3 Додатку №2 до договору).

Відповідно до Додатку №3 до договору Продавець за видатковою накладною від 11.10.2008р. №РН-0000169 (а.с. 16) поставив Покупцю 13910 кг винограду сорту “Каберне” на суму 26429 грн., а також 8130 кг виноград сорту “суміш червоних сортів на суму 8130 грн. Тобто, загальна сума поставки склала 34559 грн. Оплата поставленого товару повинна бути здійснена до 17.10.2008р.

Натомість відповідачем прийняті на себе договірні зобов’язання з своєчасної та повної оплати отриманого товару виконані не були, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед Дочірнім підприємством „Украгросоюз” на суму 288805 грн.

Листом від 19.02.2009р. №63 позивач направив ЗАТ „Кілійський виноробний завод” претензію №01/02 (а.с. 19-20), в якій запропонував відповідачу погасити 351443,86 грн., з яких 288805 грн. основного боргу по оплаті поставленого за договором купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08 товару, 2895,69 грн. –3% річних, 35331 грн. пені та 24412,17 грн. інфляційних

З матеріалів справи вбачається, що у відповіді від 19.03.2009р. №1 (а.с. 24-25) на претензію від 19.02.2009р. №01/02 відповідач не відмовився від факту поставленого товару, проте у зв’язку з фінансовою кризою просив здійснити бартерний розрахунок, а саме виплатити заборгованість в натуральному вигляді. Між тим, в частині перерахування коштів претензія була залишена без задоволення, у зв’язку з чим ДП „Украгросоюз” звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ЗАТ „Кілійський виноробний завод” вищевказаних коштів та наступними заявами про уточнення позовних вимог в частині розміру пені, 3% річних та інфляційних.

Окрім того, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товару внаслідок перерахування на рахунок позивача 18000 грн., у зв’язку з чим позивачем були уточнені позовні вимоги в частині розміру основного боргу. При цьому основний борг відповідача склав 270805 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ПП „Украгросоюз” щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 270805 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Водночас щодо стягнення з відповідача за уточненими позовними вимогами 69694,11 грн. пені апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до розрахунку пені, наданого представником позивача до суду першої інстанції 12.06.2009р. в доповненнях до заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 46-47), сума пені, що підлягала стягненню з відповідача становила 69694,11 грн.

Разом з цим, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Апеляційний господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 30000 грн., в зв’язку з тим, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача. При цьому слід також враховувати те, що з відповідача окрім пені стягуються також збитки від інфляції та 3% річних. Окрім того, у відзиві на позовну заяву, наданому до місцевого господарського суду 02.07.2009р. відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у зв’язку з фінансовими труднощами на підприємстві, що також враховано апеляційним господарським судом при зменшенні розміру штрафних санкцій.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позовні вимоги ПП „Украгросоюз” про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат задоволені судом першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунки 3% річних та індексу інфляції, надані представником позивача до суду першої інстанції 12.06.2009р. в доповненнях до заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 46-48), оскільки вказані розрахунки зроблені відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.

Таким чином, згідно з наявними в матеріалах справи розрахунками за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу від 21.08.2008р. №21/08/08 ПП „Украгросоюз” було нараховано до сплати відповідачу 5728,29 грн. - 3% річних, а також 37968,01 грн. індексу інфляції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ЗАТ „Кілійський виноробний завод”, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п.1 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.01.93р. №7-93, державне мито в сумі 1513,53 грн., що сплачене відповідачем за платіжним дорученням від 15.07.2009р. №3315 за розгляд апеляційної скарги, підлягає поверненню відповідачу як надмірно сплачене.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод” задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 06 липня 2009 року у справі №14/69-09-1925 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Дочірнього підприємства „Украгросоюз” задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод” (68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Дунайська, 123, код ЄДРПОУ 32288493) на користь Дочірнього підприємства „Украгросоюз” (66442, Одеська область, Ананьївський район, с. Долинське, код ЄДРПОУ 30818378) 270805 (двісті сімдесят тисяч вісімсот п’ять) грн. основного боргу, 5728 (п’ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 29 коп. трьох відсотків річних, 37968 (тридцять сім тисяч дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 01 коп. індексу інфляції, 30000 (тридцять тисяч) грн. пені, 3445 (три тисячі чотириста сорок п’ять) грн. 08 коп. державного мита та 105 (сто п’ять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити”.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства „Украгросоюз” (66442, Одеська область, Ананьївський район, с. Долинське, код ЄДРПОУ 30818378) на користь Закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод” (68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Дунайська, 123, код ЄДРПОУ 32288493) 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 48 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4.Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.

5.Видати Закритому акціонерному товариству „Кілійський виноробний завод” довідку на повернення з державного бюджету України державного мита в сумі 1513 (тисячу п’ятсот тринадцять) грн. 53 коп., що сплачене за платіжним дорученням від 15.07.2009р. №3315.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді

О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов