Ухвала суду № 48871249, 29.07.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8423/15-к

Провадження № 1-кс/461/4750/15

У Х В А Л А

29.07.2015 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д. при секретарі Думичі Р.М., за участі прокурораІванків Б.Б., слідчого Базалюка В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015140000000015 від 28 січня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке полягало в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди..

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС України, маючи спеціальне звання інспектора податкової та митної справи 3 рангу, будучи державним службовцем, якому присвоєна шоста категорія посад, службовою особою, що займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади та службової особи, уповноваженим на здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, при цьому діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, в період часу з 15.02.2015 року по 07.03.2015 року отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 7100 грн. за надання дозволу на переміщення через митний кордон України, бувших у використанні, двигунів до легкових транспортних засобів, без проведення їх митного оформлення та нарахування до сплати необхідних митних платежів.

Так, 15.02.2015 року ОСОБА_5 на автомобілі марки ОСОБА_6 А6, номерний знак LZA 44801, яким керував ОСОБА_7, здійснювалось ввезення на територію України з ОСОБА_8 бувшого у використанні двигуна до легкового транспортного засобу. При прибутті, близько 18.25 год., 15.02.2015 року, на територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення Шегині митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС України ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_1 для проведення митних формальностей.

При розмові, ОСОБА_1 висунув ОСОБА_5 прохання про надання йому грошових коштів за надання дозволу на переміщення через митний кордон України бувшого у використанні, двигуна до легкового транспортного засобу, без проведення його митного оформлення та нарахування до сплати необхідних митних платежів.

ОСОБА_5 виконуючи прохання ОСОБА_1 у приміщенні павільйону митного контролю передав йому грошові кошти у сумі 2600 грн., після чого ОСОБА_1, отримавши вказані грошові кошти, надав ОСОБА_5 контрольний талон для проходження по зеленому коридору транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню.

В подальшому, 07.03.2015 року ОСОБА_5 на автомобілі марки ОСОБА_6 А6, номерний знак LZA 44801, яким керував ОСОБА_7, здійснювалось ввезення на територію України з ОСОБА_8 двох, бувших у використанні, двигунів до легкових транспортних засобів № RF 098608 (об'ємом 1595 куб. см.) та №.RP.509293 (об'ємом 1781 куб. см.).

При прибутті, у період часу між 16.00 год. і 17.00 год. 07.03.2015 року на територію міжнародного пункту пропуску Шегині ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_1 для проведення митних формальностей. Останній повторно висунув ОСОБА_5 прохання про надання йому грошових коштів за надання дозволу на переміщення через митний кордон України вищевказаних предметів без проведення їх митного оформлення та нарахування до сплати необхідних митних платежів.

ОСОБА_5 виконуючи прохання ОСОБА_1, у приміщенні павільйону митного контролю передав йому грошові кошти у сумі 4500 грн., після чого ОСОБА_1, отримавши вказані грошові кошти, надав ОСОБА_5 контрольний талон для проходження по зеленому коридору транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, завіривши його особистою номерною печаткою № 630 від 07.03.2015 року.

Загалом, упродовж лютого-березня 2015 року ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, одержав від ОСОБА_5 в описаний вище спосіб неправомірну вигоду в розмірі 7100 гривень.

Враховуючи те, що підозрюваний перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий та прокурор вважають що застосування більш мяких запобіжних заходів не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного. Просять слідчого суддю застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а у разі застосування альтернативного заходу застави, встановити її розмір у межах суми визначеної законом та покласти на підозрюваного певні обовязки.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали. Зазначили, що підозра ОСОБА_1 є обґрунтованою, оскільки, по провадженню зібрано достатньо доказів вини підозрюваного. Останній переховувався від слідства, у звязку з чим 21 липня 2015 року був оголошений у розшук, а, після затримання 28 липня 2015 року ОСОБА_1 повторно повідомлено про підозру. Існують ризики, наведені у клопотанні, оскільки, будучі службовою особою митного органу, ОСОБА_1 має звязки з працівниками митного поста, може впливати на свідків по провадженню. Крім того, прокурор пояснив, що обставин, яка б виключали можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання рід вартою, не встановлено, просив слідчого суддю задовольнити клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не визнав, проти взяття його під варту заперечував.

Захисники у судовому засіданні проти обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили. Зазначили, що грошові кошти, які, нібито передані підозрюваному, були вилучені не у нього, а у свідка ОСОБА_6, підозра ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях, а не на конкретних фактах, можливість впливу на свідків є голослівною. ОСОБА_1 від слідства не ухилявся, зявлявся на допити, після чого виїхав за кордон, у ОСОБА_8, та через деякий час повернувся. Його відїзд не може вважатися ухиленням, оскільки, підозрюваному про підозру повідомлено не було. ОСОБА_1 одружений, має тримісячну дитину, раніше не судимий, має позитивну репутацію, його батько інвалід ІІ групи.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, суд вважає що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази, зокрема: показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6; дані протоколів огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів в сумі 7100 грн.; висновки судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Обираючи запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим та наявність ризиків.

Суд вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що залишаючись на свободі ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки, перебував у розшуку, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які є його колегами по роботі, і які ще не допитані під час досудового розслідування. Інші запобіжні заходи на думку суду, з обєктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваної.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, який є державним службовцем України (а.с.39 зв.б.), що віднесене кримінальним законом до категорії корупційних злочинів (відповідно до примітки ст. 45 КК України та пп. «б» п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»), наслідків кримінального правопорушення для громадянського суспільства у разі доведення його вини, майнового та сімейного стану, можливості настання ризиків, повязаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що для визначення розміру застави ОСОБА_1 слід виходити із виключності випадку та застосувати більший розмір ніж вісімдесят мінімальних заробітних плат.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 28 липня 2015 року.

Строк дії ухвали визначити до 24 вересня 2015 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити розмір застави в розмірі 410 мінімальних заробітних плат, що становить 499380 (чотириста девяносто девять тисяч триста вісімдесят) гривень.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобовязати підозрюваного ОСОБА_1:

- прибувати до заступника начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово;

- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_5, ОСОБА_6, іншими свідками по справі співробітниками відділу митного оформлення № 1 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС України;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади (у разі наявності) свій паспорт для виїзду закордон.

Зазначені обовязки дійсні протягом двох місяців з дня застосування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1,щоу випадку невиконання покладених на нього зобов'язань застава звертаєтьсяв дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, у судовому засіданні 29 липня 2015 року проголошено її вступну та резолютивну частини. Повний текст ухвали проголошений 31 липня 2015 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова