Постанова № 48871151, 20.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 33/778/297/15 Головуючий у 1-й інстанції - Носик М.А.Єдиний унікальний № 311/1257/15-п Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_1Категорія ст. 130 ч. 2 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Василівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2015 року,

в с т а н о в и в:

постановою судді Василівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2015 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП притягнуто:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який 11.06.2015 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

із застосуванням стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановлено стягнуто зі ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 36 грн. 54 коп.

Згідно змісту постанови, 20.03.2015 року, о 19 год. 00 хв. на 341 км. автодорозі «Харків - Сімферополь» М-18, ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 2102», державний номерний знак НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного спяніння, а саме: зіниці ока не реагують на світло, уповільнена мова, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан спяніння та від пояснень і підписів в протоколі відмовився у присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови через невідповідність викладених у ньому висновків, фактичним обставинам справи, неповноту і однобічність зясування усіх обставин справи, порушення норм процесуального права, зокрема його права на захист зазначає, що суддя розглянув справу у його відсутність та захисника, незважаючи на подану ним заяву про відкладення слухання справи у звязку із його хворобою, а також перебуванням захисника у незапланованому по тривалості кримінальному процесі. Крім того, поклав в основу постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності неналежні докази, а саме сфальсифікований працівниками ВДАІ протокол про адміністративне правопорушення та незрозумілий в процесуальному плані відеозапис. Тому просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Заслухавши в судовому засіданні апелянта ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тощо.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи знаходиться заява ОСОБА_2, згідно до змісту якої останній посилаючись на неможливість приймати участь в судовому засіданні, призначеному на 12.06.2015 року через хворобу, просив розгляд справи відкласти. На підтвердження наявності у нього поважних причин відсутності в судовому засіданні через хворобливий стан надав ксерокопію медичної довідки (а.с. 24, 25).

Між тим, незважаючи на наявність в матеріалах справи таких даних, суддя однак розглянув справу у відсутність ОСОБА_2, внаслідок чого не дотримався вимог, передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Встановлені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, зокрема прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є безумовною підставою для скасування судового рішення.

З огляду на матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП знайшла своє фактичне підтвердження і є доведеною. Так, зокрема його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 20.03.2015 року серія АП1 № 793729 щодо порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України через відмову у проходженні огляду на стан наркотичного спяніння (а.с. 1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан спяніння (а.с. 3), копією постанови Василівського районного суду Запорізької області від 11.06.2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та іншими матеріалами справи. Таким чином, в діях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Твердження ОСОБА_2 про відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення через те, що він від проходження огляду на стан спяніння не відмовлявся, в відповідний протокол було сфальсифіковано працівниками ВДАІ, є необґрунтованими та не переконливими, оскільки суперечать наведеними вище доказам у справі.

Стосовно ж посилань апелянта про незаконність такого доказу як відеозапис, то суд апеляційної інстанції, і не враховує його як належний та допустимий доказ з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП.

Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Виходячи з вимог, викладених у частині 2 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

З огляду на матеріали справи, подія адміністративного правопорушення мала місце 20 березня 2015 року, а тому на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачений частиною 2 статті 38 КУпАП трьохмісячний термін, в межах якого на ОСОБА_2 може бути накладено адміністративне стягнення закінчився.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови судді суду першої інстанції та на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП закриття провадження у справі у звязку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову судді Василівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2015 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП закрити у звязку із закінченням на моменту розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1