Ухвала суду № 48869225, 17.07.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4036/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Стефанишин М.М.

при секретаріСавчур С.В.

за участі сторін у справі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення Оноківської сільської ради про затвердження матеріалів вибору місця розташування та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, безоплатну передачу у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, визнання недійсним та скасування договору оренди, державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання повернути земельну ділянку та вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Оноківської сільської рад , ОСОБА_3 про скасування рішень Оноківської сільської ради «Про затвердження матеріалів вибору місця розташування та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» від 12.11.2009року, « Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ,витягу про нормативну грошову оцінку та надання земельної ділянки в оренду.» від 24.12.2009 року, «Про безоплатну передачу громадянину у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства» від 21.05.2010року,визнання недійсним та скасування державного акту від 29.06.2010року, скасування договору оренди землі №0411023600001 від 15.01.2010року та зобовязання вчинити певні дії.

Від представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4 надійшло письмове клопотання про закриття провадження по справі, в якому вказує на те, що дана цивільна справа не підлягає розгляду в цивільному судочинстві, а повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Вказав, що оскільки спірні правовідносини є публічно-правовими, а відповідач по справі Оноківська сільська рада відносно предмету спору виступає як субєкт владних повноважень, таким чином, провадження у даній цивільній справі підлягає закриттю на підставі: п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Позивач в судовому засіданні заперечив, вважав клопотання таким, що не підлягає задоволенню.Зазначив, що предметом спору є відносини власності і користування земельною ділянкою, що виключає юрисдикцію адміністративного суду у вирішенні даного спору та відповідно до ст.177,181 Цивільного кодексу України земельні ділянки є обєктами цивільних прав, а згідно положень Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування беруть участь у земельних відносинах х метою реалізації цивільних прав у приватноправових відносинах.

Заслухавши думку позивача ОСОБА_1Б, представника позивача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявлення клопотань в ході розгляду справи передбачено ст.168 ЦПК України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України однією з підстав закриття провадження у справі є, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У ст.ст.2, 17 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними владних управлінських функцій; юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Спір у справі, що розглядається, не стосується захисту прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з визнанням права володіння та користування земельною ділянкою та про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Розгляд таких справ згідно з положеннями ст.15 ЦПК України відбувається за правилами цивільного судочинства.

Такої ж думки є Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка викладена у п.п.7, 21 його постанови від 01.03.2013 р. №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», які говорять, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року №1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК України.

Враховуючи положення статті 1 ЦПК України та статті 2 КАС України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом позову є не оскарження неправомірних дій або бездіяльності органу державної влади, а неправомірність набуття права користування та права власності на земельну ділянку, що порушує права громадян.

Отже, відповідно до ст.15 ЦПК України позивачем заявлені вимоги, що підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, суд вважає, що немає підстав для закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 15, п.2 ч. 1 ст. 205,208, 209 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради, ОСОБА_3 про скасування рішень Оноківської сільської ради про затвердження матеріалів вибору місця розташування та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, безоплатну передачу у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, визнання недійсним та скасування договору оренди, державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання повернути земельну ділянку та вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського Стефанишин М.М.

міськрайонного суду