Постанова № 4886862, 11.09.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2009 р. Справа № 55/89-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –Шеверєвої В.Є. довіреність б/н від 08.04.2009 року

відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-ЮС" (вх. № 2002Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 року у справі № 55/89-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-ЮС", м. Харків

про стягнення 246286,80 грн.

встановила:

У квітні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг", м. Київ (далі позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків (далі відповідач) 246286,80 грн. грошових коштів, з яких: 214695,00 грн. основного боргу, 22113,59 грн. індекс інфляції за період з липня 2008 р. по лютий 2009 р., 9478,21 грн. 3% річних за період з квітня 2008 р. по лютий 2009 р. та судових витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 2/Пр від 19.07.2007 р. неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати товару. Також позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача, а також накладення арешту на обладнання згідно договору № 2/Пр від 19.07.2007 р. та передачу його на відповідальне зберігання позивачеві.

01.06.2009 р. позивачем подана заява про повернення йому зайво сплаченого держмита при поданні позову у розмірі 2146,95 грн.

Заявою від 22 червня 2009 р. позивач уточнив (зменшив) свої позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та річних, та просив стягнути з відповідача на свою користь 214695,00 грн. основного боргу, 2117,54 грн. 3% річних та 9374,71 грн. втрат від інфляції за період з 05.05.2009 р. по 01.06.2009 р., тобто, від дати направлення на адресу відповідача претензії від 26.01.2009 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2009 р. (суддя Гребенюк Н.В.) відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг" 214695,00 грн. основного боргу, 2117,54 грн. - 3 % річних, 9374,71 грн. інфляційних, 2261,87 грн. державного мита та 108,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 7360,67 грн. 3% річних та 12738,88 грн. інфляційних витрат провадження у справі припинено. Повернуто позивачу зайво сплачене держмито у сумі 2146,95 грн.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2009 р. у справі № 55/89-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також, в апеляційній скарзі відповідач просить зобов’язати позивача провести звірку взаємних розрахунків з відповідачем та скласти про це відповідний акт, а також вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони позивачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоду відповідачу користуватися обладнанням, переданим за договором № 2/Пр.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції було позбавлено відповідача можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати докази, рішення суду прийняте за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, що у будь-якому випадку є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Що ж стосується порушення норм матеріального права, відповідач стверджує, що господарським судом не враховано, що в порушення імперативної норми ГК України (ч. 4 ст. 265), у договорі відсутнє посилання на норми тлумачення термінів "Інкотермс". Також, як вважає відповідач, при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не з’ясовані дійсні обставини справи, не зобов’язано сторін здійснити звірку розрахунків та не з’ясовано якість продукції та строки поставки.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.08.2009 року на 10:00.

Позивач на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області –без змін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

В судовому засіданні 12.08.2009 року було відкладено розгляд апеляційної скарги на 07.09.2009 року в зв’язку з неявкою представника відповідача, якому запропоновано надати докази зміни місцезнаходження та пояснення на підтвердження того, чому в договорі зазначена інша адреса відповідача.

07.09.2009 року представник позивача підтримав свої заперечення на апеляційну скаргу, представник відповідача в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, зазначених в ухвалі від 12.08.2009 р. доказів та пояснень не надав, у зв’язку з чим (та враховуючи, що встановлені законом строки розгляду апеляційної скарги закінчуються) в судовому засіданні апеляційного господарського суду оголошено перерву до 09.09.2009 року до 15 год. 30 хв. та відповідачу направлено телефонограму про наступну дату судового засідання, яка прийнята представником відповідача –менеджером Ленковою (т. 2 арк.справи 7).

09.09.2009 року після оголошеної перерви представник відповідача в судове засідання знову не з’явився, причину неявки та ненадання відповідних доказів не надав.

Разом з тим, 08.09.2009 р. представником відповідача до канцелярії Харківського апеляційного господарського суду за вхідним № 6263 подано клопотання про зупинення провадження по справі в зв’язку з тим, що ним була подана касаційна скарга на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду апеляційної скарги від 12.08.2009 року.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, колегія суддів вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки положеннями чинного законодавства, в тому числі, ГПК України, не передбачена можливість оскарження ухвал господарського суду про відкладення розгляду справи.

Крім того, з урахуванням приписів ст. 79 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, та вважає, що такі дії відповідача є зловживанням ним своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи за апеляційною скаргою самого ж відповідача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2009 р. по даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи надіслано з порушенням вимог ст.87 ГПК України. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням вказаної вище статті ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з наданою позивачем до суду першої інстанції 15 травня 2009 р. довідкою (арк.справи 52 т. 1), підприємство відповідача зареєстровано за адресою: м. Харків вул. Основ’янська, 55, відповідно до умов договору, відповідачем зазначена адреса: м. Харків вул, Новгородська, 3 оф. 3.

Ухвала суду першої інстанції про порушення провадження по справі та призначення її до розгляду на 21 квітня 2009 р. та ухвала від 21 квітня 2009 р. про відкладення розгляду справи на 26 травня 2009 р. направлена на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: м. Харків вул. Новгородська, 3 оф. 3. Доказів належного повідомлення відповідача про час та місце засідання суду матеріали справи не містять.

Після подання позивачем вищезазначеної довідки, ухвалою від 26 травня 2009 р. судом першої інстанції було відкладено розгляд справи на 01 червня 2009 року та ця ухвала і подальші процесуальні документи направлялися відповідачеві за адресою: м. Харків вул. Основ’янська, 55. Однак, ухвалу від 26 травня 2009 р. було відправлено сторонам 28 травня 2009 року та, з урахуванням поштовий пробігу відповідач отримав її 05 червня 2009 року (арк. справи 120 т. 1), що свідчить про неналежне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду.

Відповідно до наявних у справі матеріалів, наступне судове засідання суду першої інстанції відбулося 01 червня 2009 р., та у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи був відкладний на 10 червня 2009 р., однак, як свідчать матеріали справи, дана ухвала була направлена сторонам 09 червня 2009 року, що, з урахуванням поштового пробігу, також свідчить про неналежне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду.

Ухвалою від 10 червня 2009 року розгляд справи був відкладений на 22 червня 2009 року у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів, та, як вбачається із відмітки канцелярії на зворотній стороні ухвали, вона надіслана на адресу сторін 15 червня 2009 р. Разом з тим, як вбачається із копії наданого відповідачем до апеляційної скарги конверту ( арк.справи 123 т. 1), фактично відправка на адресу відповідача була здійснена канцелярією суду 19.06.2009 р., що з урахуванням поштового пробігу, унеможливлювало належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду.

Рішення суду по даній справі прийнято у судовому засіданні 22 червня 2009 р., в якому представник відповідача також був відсутній.

Надаючи відповідну правову оцінку вищенаведеним обставинам та зважаючи на те, що представник відповідача був відсутній в судовому засіданні 22 червня 2009 р., ухвали про відкладення розгляду справи починаючи з 26 травня 2009 р. направлялися на адресу відповідача з запізненням та ці ухвали містили досить незначний строк відкладення, доказів своєчасного та належного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду матеріали справи не містять - повідомлення відповідача про час і місце судового засідання не можна визнати таким, що відповідає вимогам ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Вищенаведене свідчить про наявність безумовних підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2009 р.

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 19 липня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг", м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків було укладено договір № 2/Пр, у відповідності до умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідачу, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити обладнання згідно специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору передбачена загальна вартість договору, яка складає 1238550,00 грн.

Пунктом 2.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом сплати 10% від вартості обладнання, тобто 123855,00 грн. - на протязі 5-ти банківських днів після підписання договору; суму у розмірі 90% від вартості обладнання, тобто 1114695,00 грн. - на протязі 5-ти днів після повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що позивач зобов’язаний підготувати обладнання до передачі на протязі 230 календарних днів від дня надходження на розрахунковий рахунок позивача суми передплати відповідно до п. 2.2.1 за умови своєчасної оплати по 2.2.2 в повному обсязі.

Пунктом 3.3.1 договору передбачено, що поставка обладнання здійснюється поставщиком на протязі 25 календарних днів з моменту надходження на його рахунок всієї суми коштів по договору.

Сторони склали між собою специфікацію до договору № 2/Пр від 19.07.2007 р., в якій визначили найменування обладнання, ціну, кількість, характеристики та загальну його вартість, яка складає 1238550,00 грн.

На виконання умов вказаного договору 23 жовтня 2007 р. відповідач здійснив перерахування грошових коштів в сумі 123855,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується витягом банку. В подальшому відповідачем здійснено часткове перерахування коштів від передбаченої договором вартості обладнання –1114695,00 грн. що підтверджується витягами банку від 21.03.2008 р., від 16.04.2008.р., від 14.07.2008 р., від 17.07.2008 р. на загальну суму 900000,00 грн., в графі "призначення платежу" зазначено: "П/плата за прес ARIETE2004/480, згідно дог. 2/Пр від 19.07.2007 р.". Відповідні дії відповідача свідчать про отримання ним повідомлення про готовність продукції до відгрузки.

На виконання умов вказаного договору позивачем було відвантажено відповідачеві обладнання, передбачене специфікацією, на загальну суму 1238550,00 грн., що підтверджується довіреностю ЯОЦ № 901418 від 09.04.08 р. на отримання цінностей від ТОВ "Фам Інжиніринг", видатковою накладною № РН-000063 від 09.04.2008 р. та актом приймання по кількості та якості поставленої партії продукції від 09.04.2008 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств. У вказаних документах зазначений договір № 2/Пр від 19.07.07 р., що свідчить про те, що вказане обладнання передавалось саме на виконання цього договору.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що передача позивачем обладнання здійснена до встановлених у договорі строків (тобто, до повної оплати відповідачем грошових коштів).

У акті від 09.04.2008 р. зазначено, що відповідач не має ніяких претензій по номенклатурі, комплектності та якості товару. Доказів того, що в подальшому відповідач звертався до позивача з претензіями щодо якості товару матеріали справи не містять, а відтак, колегія суддів зазначає, що твердження відповідача у апеляційній скарзі щодо якості товару є безпідставними. Крім того, відповідне не відноситься до предмету спору.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивачем умови договору виконані у повному обсязі, відповідачем всього сплачено 1023855,00 грн., залишок несплаченої суми по договору складає 214695,00 грн. (1238550,00 –1023855,00).

Разом з тим, оскільки, як встановлено вище, поставка продукції позивачем здійснена до оплати всієї суми коштів по договору та така продукція прийнята відповідачем, відповідне свідчить про зміну сторонами умов договору стосовно оплати за виконані роботи, тобто, строк сплати за договором став невизначеним, а тому до правовідносин сторін щодо оплати товару слід застосовувати положення ст. 530 ч. 2 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 7 від 26.01.2009 р. про погашення заборгованості у сумі 214695,00 грн., який отриманий відповідачем, про що свідчить додана до матеріалів справи належним чином засвідчена копія поштового повідомлення № 1665186 з відміткою про отримання з боку відповідача (арк. справи № 28). Після отримання відповідної вимоги відповідачем жодних дій щодо оплати не здійснено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 214695,00 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи вказані обставини та положення ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 214695,00 грн. обґрунтована, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів здійснення ним повного розрахунку та документів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, хоча він мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним у апеляційній скарзі не доведені документально. Що ж стосується посилання відповідача на необхідність здійснення звірки взаємних розрахунків, колегія суддів не вбачає необхідності у такому, оскільки позивачем до матеріалів справи надані всі необхідні та належні докази щодо поставки та часткової оплати та відповідні докази відповідачем не спростовані. Розбіжностей між розрахунками позивача та відповідача не існує за відсутності розрахунків з боку відповідача взагалі.

Що ж стосується посилання відповідача на те, що у договорі немає посилання на норми тлумачення термінів "Інкотермс", колегія суддів зазначає, що відповідне не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 265 ГК України на яку посилається відповідач, зазначено, що умови договорів повинні викладатися відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс", та цією статтею не передбачено, що у договорі повинна міститися вказівка на такі терміни.

З урахуванням положень ч.2 ст. 625 ЦК України, колегія суддів також погоджується з вимогами позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 9374,71 грн. та 3% річних у сумі 2117,54 грн. з періодом нарахування з 05 лютого 2009 р. по 01 червня 2009 р. за прострочення виконання грошового зобов’язання. Колегією суддів наданий позивачем розрахунок перевірений та встановлено його відповідність як фактичним обставинам справи, так і положенням чинного законодавства. Відповідачем поданий позивачем розрахунок не оскаржений.

В частині стягнення з відповідача 7360,67 грн. 3% річних та 12738,88 грн. інфляційних витрат за період до 05 лютого 2009 р. позивач, зменшивши свої позовні вимоги в цій частині фактично від стягнення відмовився, а тому провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Що ж стосується клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем у відповідності до приписів ст.ст. 66, 67 ГПК України не надано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Не підлягає задоволенню також і клопотання відповідача про вжиття заходів до забезпечення позову, яке заявлене ним у апеляційній скарзі. При цьому колегія суддів зазначає, що за приписами ст.ст. 66, 67 ГПК України заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті, за наявності на те відповідних обставин, за заявою позивача, для забезпечення поданого ним позову. Вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони позивачу вчиняти будь-які дії (про що просить відповідач) нормами чинного ГПК України не передбачено.

Що ж стосується поданої позивачем заяви про повернення зайво сплаченого держмита, колегія суддів вважає, що така заява підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача всього 246286,80 грн., позивачем сплачено 4609,82 грн. держмита, що дійсно є на 2146,95 грн. більше, ніж передбачено положеннями чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

У задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження по справ, про вжиття заходів до забезпечення позову та про зобов’язання позивача провести з відповідачем звірку розрахунків відмовити.

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2009 року у справі № 55/89-09 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС" (61010, м. Харків, вул. Основ’янська, буд. 55, код 32674158, р/рахунок № 260053011146 в першій ХФ АКБ "Базис", МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг" (04075, м. Київ, вул. Гамарника, буд. 56, код 34840171, р/рахунок № 26001801311160 в банку ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 214695,00 грн. основного боргу, 2117,54 грн. - 3 % річних, 9374,71 грн. інфляційних, 2261,87 грн. державного мита та 108,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 7360,67 грн. 3% річних та 12738,88 грн. інфляційних витрат провадження у справі припинити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг" (04075, м. Київ, вул. Гамарника, буд. 56, код 34840171, р/рахунок № 26001801311160 в банку ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) з держбюджету 2146,95 грн. зайво сплаченого держмита згідно пл. доручення № 52 від 20.03.2009 р.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні наказ та довідку на повернення держмита.

Головуючий суддя

Судді