Постанова № 4886792, 27.08.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2009 р.

Справа № 24/42-09-1482

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Лисіної О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К»

на рішення господарського суду Одеської області від 10 червня 2009 року

по справі № 24/42-09-1482

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальність Фірми Торгівельного дому «МАРКЕТ-ГРУП»

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К»

про стягнення 12 563, 88 грн.

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач , ТОВ фірма ТД «МАРКЕТ-ГРУП», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача –ТОВ «Ланжерон і К»- боргу у розмірі 11189, 07 грн., пені та інфляційних.

Обгрунтовуючим позовні вимоги, Позивач вказав, що в період з 22.09.2008 року по 06.10. 2008 року, відповідно до умов Договору дистрибьюції № 1-Д-5. поставив Відповідачу алкогольні напої на суму 363 029, 40 грн. Відповідач товар на суму 425, 28 грн. повернув, за товар у сумі 353 179, 13 грн. сплатив, борг у розмірі 11189, 0-7 грн. не сплатив.

Згідно розрахунку, наданого позивачем за вказаний період, Відповідачу товар було поставлено згідно видаткових накладних: № РН 8-00009904 від 22.09.2008 р. на суму 8793, 20 грн; № РН 8-00006905 від 22.09.08 р. на суму 19419, 84 грн.; № РН 8-00006906 від 22.09.08 р. на суму 4174, 84 грн.,; ; РН 8-00006907 від 22.09.09 р. на суму 1214, 40 грн.; № РН 8-00007049 від 24.09.08 р. на суму 43732, 80 грн.; № РН 8 –00007218 від 29.09.08. на суму 49026, 96 грн.; № РН 8-00007219 від 29.09.08 р. на суму 4469, 76 грн.; № РН 8 –00007220 від 29.09.08 р. на суму 648, 00 грн.; № РН 8-00007221 на суму 4324, 92 грн.; № РН 8-00007226 від 29.09.08 р. на суму 68400, 00 грн.; № РН 8-00007505 від 06.10.08 р на суму 71416, 80 гнр.; № РН 8 -00007506 від 06.10.08 р. на суму 8255, 22 грн.; № РН 8 -00007507 від 06.10.08 р. на суму 2332, 80 грн., № РН 8 –00007508 від 06.10.08 р. на суму 431, 28 грн.

За товар, поставлений по видатковим накладним № РН 8-00006907 від 22.09.08р., № РН 8-00007221 від 29.09.08 р., № РН 8-00007505 від 06.10.08 р., № РН 8-00007508 не розрахувався і загальна сума боргу складає 11189, 07 грн.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність заборгованості.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2009 року по справі № 24/42-09-1482 ( суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено з посиланням на доведеність позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням , ТОВ «Ланжерон і К»звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судововому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надавав, в судовому засіданні представник позивача просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія встановила наступне.

01.09.2007 року між ТОВ Фірма Торгівельний дім «Маркет-Груп»та ТОВ «Ланжерон і К»( Дистрибьютер) укладено Договір дистрибьюції № L-Д-5, відповідно до умов якого Постачальник на умовах, передбачених Договором, поставляє товар Дистрибьютеру, який здійснює його продаж клієнтам в межах визначеної сторонами території, за цінами зазначеними у „Прайс- листах на Товар” Постачальника, в обсягах, зазначених в „Плані продажу Товару”, який є невід’ємною частиною договору та здійснює своєчасну оплату отриманого товару ( п.2.1, 2.2, 2.3)

Асортимент, кількість товару й остаточний термін поставки визначаються в місячному замовленні Дистрибьютора, яке узгоджується ( письмово) з Постачальником. Поставка за цим договором відбувається тільки на підставі погодженого Постачальником місячного замовлення ( п. 3.1).

Позивач звертаючись з позовом, в позовній заяві вказав підстави виникнення спору: невиконання зобов’язання по оплаті поставленого відповідачу товару згідно видаткових накладних: № РН 8-00009904 від 22.09.2008 р. на суму 8793, 20 грн; № РН 8-00006905 від 22.09.08 р. на суму 19419, 84 грн.; № РН 8-00006906 від 22.09.08 р. на суму 4174, 84 грн.,; ; РН 8-00006907 від 22.09.09 р. на суму 1214, 40 грн.; № РН 8-00007049 від 24.09.08 р. на суму 43732, 80 грн.; № РН 8 –00007218 від 29.09.08. на суму 49026, 96 грн.; № РН 8-00007219 від 29.09.08 р. на суму 4469, 76 грн.; № РН 8 –00007220 від 29.09.08 р. на суму 648, 00 грн.; № РН 8-00007221 на суму 4324, 92 грн.; № РН 8-00007226 від 29.09.08 р. на суму 68400, 00 грн.; № РН 8-00007505 від 06.10.08 р на суму 71416, 80 гнр.; № РН 8 -00007506 від 06.10.08 р. на суму 8255, 22 грн.; № РН 8 -00007507 від 06.10.08 р. на суму 2332, 80 грн., № РН 8 –00007508 від 06.10.08 р. на суму 431, 28 грн. .

За одержаний за вказаними накладними, у вказаний період товар –алкогольні напої - на суму 363029, 40 грн., Відповідач розрахувався частково: повернув товар на суму 425, 28 грн., сплатив за поставлений товар 354179, 13 грн.

За товар, поставлений по видатковим накладним № РН 8-00006907 від 22.09.08р., № РН 8-00007221 від 29.09.08 р., № РН 8-00007505 від 06.10.08 р., № РН 8-00007508 від 06.10.2008 року ( згідно наданого позивачем розрахунку) на суму 11189, 07 грн не сплачено.

Тобто, підставою звернення з позовом до господарського суду ТОВ фірма ТД «Маркет-Груп»визначила неналежне виконання відповідачем зобов'язань, які виникли з 22.09.2008 року по 06.10.2008 року на підставі вищевказаних накладних.

Між тим, в матеріалах справи наявні належним чином посвідчені копії платіжних доручень та видаткових накладних ( повернення) ( т.1, а.с. 76-115), які свідчать про відсутність боргу за вказаний період.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.7 роз’яснень Вищого арбітражного суду № 02-5/289 від 18.09.1997р. „Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України” (з подальшими змінами) визначено, що передбачені ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції, ця норма не застосовується під час розгляду справи в інших інстанціях, зазначені права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції.

При цьому слід розуміти, що зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, а зміна підстави позову - зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України визначені права господарського суду щодо прийняття рішення, а саме господарський суд приймаючи рішення має право: 1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; 2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони; 3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання; 4) стягувати в доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому ст. 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах; 5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону; 6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році” на питання, чи вправі господарський суд самостійно змінити позовні вимоги позивача чи спонукати сторони до уточнення позовних вимог, надана така відповідь: відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної ( в тому числі і судової) влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає зміну підстави або предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов’язок позивача, пунктом 2 ст. 83 названого Кодексу передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Таким чином, у господарського суду відсутнє право змінювати підставу або предмет позову при прийнятті рішення, зміна підстави або предмету позову є виключно правом позивача.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, послався на надані позивачем накладні за період з 22.09.2008 р по 06.10. 2008 року і, крім того вказав, що в період з 01.09.2007 року по 25.05.2009 року позивач поставив Відповідачу товар на суму 5 428 104,04 грн, а Відповідач в зазначений час сплатив товар на суму 5 361 448, 28 грн , а також повернув товар на суму 55 466, 69 грн., тобто дійшов висновку, що заборгованість виникла за весь час дії договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався своїм правом на зміну підстави позову, наполягаючи на стягненні боргу з підстави неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором за період з 22.09.2008р. по 06.10.2008р., а не за весь час дії Договору, і суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, що зумовлює скасування оскаржуваного рішення від 11.09.2008р. як такого, як прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю з підстав недоведеності заявлених позовних вимог.

Пояснення позивача на відзив відповідача ( т.2, а.с.8) не є зміною підстав позову та до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Ланжерон і К»задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009 року по справі №24/42-09-1482 скасувати.

У задоволені позову ТОВ «Маркет Груп»відмовити.

Стягнути з ТОВ «Маркет Груп»( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 249,) п/р 26007050512700 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 33114291 на користь ТОВ «Ланжерон і К»( 67452, Одеська обл., Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 58) п/р 26001011029980 в Ф.ОРУ ТОВ «Фінанси та кредит»м. одеси, МФО 328823, код 31892908 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 63 грн. 49 коп..

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з урахуванням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий: суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя Я.Ф. Савицький