Постанова № 4886746, 09.09.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 р.

№ 15/67

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Разводової С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Закритого акціонерного товариства "Ярівський гранкар'єр"

на рішення господарського суду Рівненської області від 01.08.2008 року

та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2009 року

у справі № 15/67

господарського суду Рівненської області

за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях"

третя особа з самостійними

вимогами Закрите акціонерне товариство "Ярівський гранкар'єр"

про визнання права власності

за зустрічним

позовом Закритого акціонерного товариства "Ярівський гранкар'єр"

до відповідачів 1. Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях"

про визнання недійсним договору та витребування майна

за участю прокуратури Львівської області

за участю представників

позивача - Фрейдун О.М. –довіреність № 6/26-09 від 07.09.2009 року

Дворак Т.Б. –довіреність № 6/07-09 від 05.01.2009 року

відповідача - не з'явився

третьої особи - Кладіков М. П. –довіреність б/н від 20.07.2008 року

прокуратури - Савицька О.В. –посвідчення № 231 від 20.07.2005 року

У судовому засіданні 08.09.2009 року оголошувалась перерва у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для підготовки та оголошення повного тексту постанови.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях" про визнання права власності.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 01 серпня 2008 року (суддя Василишин А.Р.) залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 травня 2009 року (судді Р.Марко, Т. Бонк С. Бойко) у справі №15/67 первинний позов Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання права власності на будівлі та споруди –задоволено. Визнано за Державою Україна в особі Державної служби автомобільних доріг України, майно якої передано до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та знаходиться в господарському віданні Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на наступні об’єкти нерухомого майна:

- адміністративний будинок (трьохповерховий), позначений на плані земельної ділянки літерою "А-3", загальною площею 833,8 кв.м.;

- ремонтно-механічну дільницю (трьохповерхова), позначену на плані земельної ділянки літерою "Б-3", загальною площею 1578,2 кв.м.;

- диспетчерську, позначену на плані земельної ділянки літерою "В-1", загальною площею 46,6 кв.м.;

- каналізаційну споруду, позначену на плані земельної ділянки літерою "Г-1", загальною площею 10,6 кв.м.;

- бокси для автотранспорту, позначені на плані земельної ділянки літерою "Е-1", загальною площею 496,4 кв.м.;

- масляну станцію, позначену на плані земельної ділянки літерою "Є-1", загальною площею 16,5 кв.м.;

- масляну станцію, позначену на плані земельної ділянки літерою "Ж-1", загальною площею 60,0 кв.м.;

- трансформаторну підстанцію, позначену на плані земельної ділянки літерою "З-1", загальною площею 308,7 кв.м.;

- погрузочний пункт, позначений на плані земельної ділянки літерою "И-1", загальною площею 98,3 кв.м.;

- погрузочний пункт, позначений на плані земельної ділянки літерою "Й-1", загальною площею 98,8 кв.м.;

- вагову, позначену на плані земельної ділянки літерою "І-1", загальною площею 12,2 кв.м.;

- котельню, позначену на плані земельної ділянки літерою "Л-1", загальною площею 160,6 кв.м.;

- склад паливно-мастильних матеріалів, позначений на плані земельної ділянки літерою "О-1", загальною площею 22,7 кв.м.;

- склад, позначений на плані земельної ділянки літерою "Р-1", загальною площею 540,4 кв.м., які знаходяться за адресою: Рівненська область, Рокитнівський район, смт. Томашгород, вул. Зелена, 70.

В задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства "Ярівський гранкар’єр" про визнання договору купівлі-продажу № 34/7 від 25 червня 2003 року недійсним та витребування цілісного майнового комплексу "Гранітний кар’єр" –відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Рівненської області від 01 серпня 2008 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 травня 2009 року Закрите акціонерне товариство "Ярівський гранкар'єр" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Закритого акціонерного товариства "Ярівський гранкар’єр" задоволити повністю

Вимоги касаційної скарги Закрите акціонерне товариство "Ярівський гранкар'єр" обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийнята з порушенням вимог матеріального права та з неповним дослідженням доказів у справі, а саме останній зазначає, що 25 червня 2003 року між ТзОВ "Автошлях" (Продавець) та ВАТ "Державна акціонерна - Компанія "Автомобільні дороги України" в інтересах ДП "Рівненський облавтодор" (Покупець) укладеного договір купівлі-продажу № 34/7, відповідно до умов якого Продавець передав у власність Покупцю комплекс технологічного обладнання "Гранітний кар'єр".

ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" вважає, що майно, яке було предметом спірного договору купівлі-продажу, відчужене особою, яка не мала права на його продаж, а також вибуло з володіння закритого акціонерного товариства поза його волею.

Відповідно до ст. 225 ЦК України 1963 року (втратив чинність, але діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами) право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Відповідно до ч. І-3 ст. 48 Закону України "Про власність" Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Частиною 1 ст. 50 Закону України "Про власність" встановлено, що власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Закрите акціонерне товариство "Ярівський гранкар'єр" також зазначає, що згідно статуту ЗАТ "Ярівський гранкар'єр", вирішення питання попереднього погодження проведення операції по розпорядженню основними фондами товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів товариства (п. 8.2.3).

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" гарантовано право акціонера в участь в управлінні справами Товариства, зокрема через участь в загальних зборах.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів Вищого господарського суду за результатами перевірки судом касаційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування в цій справі, з'ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають цим обставинам, суд приходить до висновку про прийняття нового рішення.

Суди першої на апеляційної інстанцій дійшли невірного висновку про те, що ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»може заявляти позов про витребування майна ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», визнання права власності за ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»тільки визнавши всі попередні договори недійсними.

Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що якщо набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом. Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді. Зазначене підтверджується і узагальненням ВСУ «Практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Таким чином, згідно вказаних норм право ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»на визнання за ним права володіння, користування і розпорядження спірним майном, а також права вимагати його повернення базується на визнанні права власності абсолютним правом, яке не втрачається із незаконним вибуттям речі з володіння власника і переходом у володіння інших осіб.

Суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували статтю 145 ЦК України 1963 року та ст. 388 ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004р., відповідно до якої, якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Суди першої та апеляційної інстанцій невірно кваліфікували поняття «вибуття поза волею власника», та дійшли невірного висновку про те що ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»не довів відсутність волі на відчуження цілісного майнового комплексу «Гранітний кар'єр». Крім того, суди дійшли невірного висновку про те, що ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»своїми подальшими діями в силу статті 241 ЦК України, шляхом відмови від ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, - підтвердило свою волю щодо відчуження цілісного майнового комплексу «Гранітний кар'єр».

Як свідчать матеріали справи, таке тлумачення закону є необґрунтованим. Так рішенням у цивільній справі Рокитнівського районного суду Рівненської області від 27.12.2005 року у справі № 2-а-7, яке набрало законної сили, було встановлено, що загальні збори акціонерів не приймали рішення про відмову від ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, що відмова від ліцензії (спеціального дозволу) № 2958 від 18.04.2003 року на користування надрами є незаконною, а рішення директора ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»є нечинним.

Відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України вищенаведені факти встановлені в рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили та є обов'язковими для господарського суду.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться рішення господарського суду Рівненської області у справі № 19/43 від 09.06.2008 року, яким було визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»від 25 травня 2003 року, оформлене протоколом-рішенням № 2 (витягом з протоколу-рішення), встановлено відсутність самого факту проведення загальних зборів, публікації в місцевій пресі та офіційних друкованих виданнях про порядок денний, місце проведення загальних зборів акціонерів, відсутність реєстру акціонерів під час проведення зазначених зборів, що взагалі робить неможливим встановлення правомочності загальних зборів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 8.2.3 Статуту ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»вирішення питання погодження проведення операції по розпорядженню основними фондами товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів ЗАТ «Ярівський гранкар'єр».

Таким чином, зазначені рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 27.12.2005 року у справі № 2-а- 7 та господарського суду Рівненської області у справі № 19/43 від 09.06.2008 року підтверджують як факт відсутність волі на відчуження цілісного майнового комплексу «Гранітний кар'єр»з боку ЗАТ «Ярівський гранкар'єр», так і відсутність будь-яких дій щодо схвалення відчуження цілісного майнового комплексу «Гранітний кар'єр».

Апеляційна інстанція даючи оцінку факту визнання зборів акціонерів недійсними прийшла до невірного висновку про те, що TOB «Автошлях», як власник 98,44% простих іменних акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр», мало право приймати будь-які рішення щодо діяльності ЗАТ «Ярівський гранкар'єр». При цьому апеляційна інстанція безпідставно ототожнили право акціонера приймати будь-які рішення з фактом прийняття відповідних рішень загальними зборами акціонерів.

Таким чином, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, ст. 145 ЦК Української PCP 1963 року та ст. 388 ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004р., колегія судів касаційної інстанції дійшла висновку, що цілісний майновий комплекс «Гранітний кар'єр»вибуло поза волею ЗАТ «Ярівський гранкар'єр», рішень про відчуження цілісного майнового комплексу «Гранітний кар'єр»ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»не приймало, а майно вибуло з володіння поза його волею.

Висновки суду першої та апеляційної інстанцій про що власник майна, яке вибуло поза його волею, не має право витребувати його у особи, яка придбала майно на публічних торгах є помилковим.

Так, відповідно до статті до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача виключно, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Як було встановлено судом першої та апеляційної інстанцій ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»не придбавав спірне майно на публічних торгах в порядку виконання судових рішень.

Суди першої та апеляційної інстанцій також невірно послались на рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та дійшли невірного висновку про відсутність у ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»охоронюваного законом інтересу. Як зазначено в вищенаведеному рішенні Конституційного суду України тлумачились окремі положення Цивільного процесуального кодексу України.

В той же час як було встановлено судом першої та апеляційної інстанцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»володіла майном, яке в подальшому вибуло з її володіння і це сторонами у даній справі не заперечувалось. Тому колегія судів касаційної інстанції приходить до висновку, що ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»правомірно звернулась з зустрічним позовом відповідно до Господарського процесуального кодексу України та ст. 388 ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004р.

Суд першої інстанції невірно дійшов до висновку щодо застосування строків позовної давності з наступних підстав. Так, відповідно до підпункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

В статті 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як свідчать матеріали справи ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»довідалось про порушення свого права власності 29.01.2008 року, коли була отримана відповідь Рівненського обласного БТІ № 86/1 про реєстрацію спірного майна за ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанП «Автомобільні дороги України».

Суд першої інстанції незаконно обґрунтував обізнаність ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»в порушенні його прав протоколом-рішенням зборів акціонерів ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» № 2 від 25 травня 2003 року та протоколом зборів ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»№ 5-1-26-06 від 26 червня 2003 року, оскільки такого волевиявлення ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»не було, що підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 19/43 від 09.06.2008 року та постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 27.12.2005 року у справі № 2-а-7:2005.

На підставі зазначено вище, колегія судів касаційної інстанції прийшла до висновку, що до зустрічних позовних вимог ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»повинні бути застосовані правила позовної давності що містяться у ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004р.

Згідно частини 3 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Матеріали справи не містять подібної заяви, тому до позовних вимог ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»судом першої інстанції наслідки пропуску позовної давності застосовані безпідставно.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 29 грудня 1976 р.№11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зважаючи на вищевикладене колегія судів дійшла висновку, що при повному досліджені доказів, що є в матеріалах справи, та всебічному встановлені обставин по справі, суди першої та апеляційної інстанції невірно застосувавши норми матеріального права, винесли рішення які не можна вважати обґрунтованим та законним.

Відповідно до ч.1 ст. 111-10, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, на підставі доказів зібраних та досліджених по справі, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ярівський гранкар'єр»задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2009р. у справі № 15/67 скасувати.

3. Рішення в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № 34/7 технологічного обладнання «Гранітний кар'єр», укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автошлях»та Відкритим акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в інтересах Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»залишити без змін.

4. В іншій частині рішення скасувати та викласти в наступній редакції:

Зустрічний позов Закритим акціонерним товариством «Ярівський гранкар'єр»задовольнити частково.

Визнати за Закритим акціонерним товариством «Ярівський гранкар'єр»(34240, Рівненська область, Рокитнівський район, смт. Томашгород, код ЄДРПОУ 05470710) право власності на цілісний майновий комплекс «Гранітний кар'єр»(об'єкти нерухомого майна, технологічні лінії та інше майно), що знаходиться за адресою: вул. Зелена,70, с. Томашгород, Рокитнівський район, Рівненська область, а саме: повітряну лінію 0,4 кв.; адміністративний побутовий корпус; прохідна АТЦ; блок допоміжних будівель; блок складських будівель; будівлю підстанції; гараж для автомашин; приміщення для пульта управління; підпірну стіну і фундамент; будівлю маслостанції; фундамент КМД 1750; металоконструкція КМД 1750; металоконструкція СМД; фундамент дробарки КСД; металоконструкція КСД; металоконструкція конвеєра № 5; залізнична вітка; металоконструкція конвеєра № 2; подштабельна залізобетонна галерея конвеєра № 16; цегляна надбудова конвеєра № 17; цегляна надбудова конвеєра № 19; металоконструкція конвеєра № 17; металоконструкція конвеєра № 19; будівлі котельні; склад ПММ; конвеєр № 4; конвеєр № 12; конвеєр № 16; конвеєр № 17; конвеєр № 18; конвеєр № 19; галерея конвеєра № 1; галерея конвеєра № 2; галерея конвеєра № 4; галерея конвеєра № 8; галерея конвеєра № 9; галерея конвеєра № 10; галерея конвеєра № 22; повітряна лінія 6 кв.; блискавкозахист; колони та конструкції мостового крана; вагонна вага; трансформатор зварювальний; прож. пристрій ДКСТ; електрообладнання І каб.; кабельні канали; над штабельна галерея; цистерна 25 м. кб.; цистерна 10 м. кб.; підземний резервуар; КНС; каналізаційні мережі; повітряна лінія 10 кв.; трансформатор 630 кВА №1; комірка КСО-10; конвеєр №8; заглибл. склад ІТМ; бліндаж; пересувна КТП № 1; набір меблів; щит управління РУ 04 кВ.; електродвигун 15/1000; бліндаж; фрезерний станок; паливно розд. колонка; бензоколонка; конвеєр № 1; конвеєр № 2; конвеєр № 3; конвеєр № 5; конвеєр № 9; конвеєр № 6; конвеєр № 7; конвеєр № 10; звукоізоляційна кабіна; токарний станок 2а 35; дробарка КСД;; конвеєр № 11; екскаватор ЕКГ; дробарка КМД; живильник; ЯКНО 6 кВ.; тельфер др. СМД-111; електрощит КМД 1750; зварювальний трансформатор; екскаватор ЕО 26-21; зварювальний агрегат АДВ; розпилювач; кран на пневмоходу; тепловоз ТЕМ-2М; дробарка СМД-111; автомобіль БелАЗ 56-95; грохот ГІЛ 52 № 2; бульдозер; екскаватор ЕКГ 5; трансформатор 10/6 кВ.; автомобіль БелАЗ 21-66; бурильний станок СБШ-250; пересувна КТП № 2; компресор ПР-10; двигун 3 кВт-1500; грохот ГІЛ-52 № 5; насосна станція; грохот ГІЛ 52 № 3; трансформатор 630 кВА № 2; грохот ГІЛ № 4; токарний станок; зварювальний апарат; трансформатор ТСМ 220-36; електрична дриль; електродвигун 160/750; генератор ацетиленовий; станок мод. БТ-01; телефакс; трансформатор ТС34 380/36; насос Д500-63; куля; сирена; грохот; бульдозер ДП-170; рельсоріз "Мить-Ір"; пилка стрілочно-відрізна; електростанція 250 УЕ; автомобіль БелАЗ.

Витребувати від Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Закритого акціонерного товариства «Ярівський гранкар'єр»(34240, Рівненська область, Рокитнівський район, смт. Томашгород, код ЄДРПОУ 05470710) цілісний майновий комплекс «Гранітний кар'єр»(об'єкти нерухомого майна, технологічні лінії та інше майно), що знаходиться за адресою: вул. Зелена, 70, с. Томашгород, Рокитнівський район, Рівненська область, а саме: повітряну лінію 0,4 кв.; адміністративний побутовий корпус; прохідна АТЦ; блок допоміжних будівель; блок складських будівель; будівлю підстанції; гараж для автомашин; приміщення для пульта управління; підпірну стіну і фундамент; будівлю маслостанції; фундамент КМД 1750; металоконструкція КМД 1750; металоконструкція СМД; фундамент дробарки КСД; металоконструкція КСД; металоконструкція конвеєра № 5; залізнична вітка; металоконструкція конвеєра № 2; подштабельна залізобетонна галерея конвеєра № 16; цегляна надбудова конвеєра № 17; цегляна надбудова конвеєра № 19; металоконструкція конвеєра № 17; металоконструкція конвеєра № 19; будівлі котельні; склад ПММ; конвеєр № 4; конвеєр № 12; конвеєр № 16; конвеєр № 17; конвеєр № 18; конвеєр № 19; галерея конвеєра № 1; галерея конвеєра № 2; галерея конвеєра № 4; галерея конвеєра № 8; галерея конвеєра № 9; галерея конвеєра № 10; галерея конвеєра № 22; повітряна лінія 6 кв.; блискавкозахист; колони та конструкції мостового крана; вагонна вага; трансформатор зварювальний; прож. пристрій ДКСТ; електрообладнання І каб.; кабельні канали; над штабельна галерея; цистерна 25 м. кб.; цистерна 10 м. кб.; підземний резервуар; КНС; каналізаційні мережі; повітряна лінія 10 кв.; трансформатор 630 кВА №1; комірка КСО-10; конвеєр №8; заглибл. склад ІТМ; бліндаж; пересувна КТП № 1; набір меблів; щит управління РУ 04 кВ.; електродвигун 15/1000; бліндаж; фрезерний станок; паливно розд. колонка; бензоколонка; конвеєр № 1; конвеєр № 2; конвеєр № 3; конвеєр № 5; конвеєр № 9; конвеєр № 6; конвеєр № 7; конвеєр № 10; звукоізоляційна кабіна; токарний станок 2а 35; дробарка КСД; конвеєр № 11; екскаватор ЕКГ; дробарка КМД; живильник; ЯКНО 6 кВ.; тельфер др. СМД-111; електрощит КМД 1750; зварювальний трансформатор; екскаватор ЕО 26-21; зварювальний агрегат АДВ; розпилювач; кран на пневмоходу; тепловоз ТЕМ-2М; дробарка СМД-111; автомобіль БелАЗ 56-95; грохот ГІЛ 52 № 2; бульдозер; екскаватор ЕКГ 5; трансформатор 10/6 кВ.; автомобіль БелАЗ 21-66; бурильний станок СБШ-250; пересувна КТП № 2; компресор ПР-10; двигун 3 кВт-1500; грохот ПЛ-52 № 5; насосна станція; грохот ГШ 52 № 3; трансформатор 630 кВА № 2; грохот ГІЛ № 4; токарний станок; зварювальний апарат; трансформатор ТСМ 220-36; електрична дриль; електродвигун 160/750; генератор ацетиленовий; станок мод. БТ-01; телефакс; трансформатор ТС34 380/36; насос Д500-63; куля; сирена; грохот; бульдозер ДП-170; рельсоріз "Мить-Ір"; пилка стрілочно-відрізна; електростанція 250 УЕ; автомобіль БелАЗ.

Первісний позов Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання права власності на будівлі та споруди –залишити без задоволення.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошлях»на користь Закритого акціонерного товариства «Ярівський гранкар'єр»судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, солідарно.

Зобов'язати господарський суд Рівненської області видати накази відповідно до вимог статей 116-117 ГПК України.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді Ж.О.Бернацька

С.С.Разводова