Постанова № 4886677, 07.09.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2009 року Справа № 12/73

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

Прудніков В.В. (доповідач)

суддів

Виноградник О.М., Герасименко І.М. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження в.о. голови судової палати № 608 від 07.09.09.)

при секретарі судового засідання:

Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:

Хачатурян Єрнест Олександрович, представник, довіреність № 49 від 04.09.09

від відповідача:

представник у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодський завод “Скло”, м.Світловодськ, Кіровоградська область

на рішення

від 16.06.09р.

господарського суду

Кіровоградської області

у справі

№ 12/73

за позовом

приватного підприємства “Мікат”, м.Черкаси

до

товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодський завод “Скло”, м.Світловодськ, Кіровоградська область

про

стягнення 60 595, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.06.09р. стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодський завод “Скло”, м.Світловодськ, Кіровоградська область на користь приватного підприємства “Мікат”, м.Черкаси 50595,86 грн. заборгованості за поставлений товар по договору №31/10/08 від 31.10.08р. 3477,32 грн. - пені, 10 119,17 грн. - штрафу, 434,76 грн. - річних. Провадження у справі в частині стягнення 8000,00 грн. припинено на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Світловодський завод “Скло”, м.Світловодськ, Кіровоградська область звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнення 3477, 32 грн. пені та 434,76 грн. річних. Вважає, що розрахунок суми пені та річних позивачем зроблено без урахування вимог п.3.1 договору №31/10/08 від 31.10.08р., а також без урахування суми перерахованої позивачу платіжним дорученням №227 від 24.03.09р. –2000,00 грн.

Приватне підприємство “Мікат”, м.Черкаси відзив на апеляційну скаргу не надало.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між ПП “Мікат”, м.Черкаси (Продавець) та ТОВ “Світловодський завод “Скло”, м.Світловодськ, Кіровоградська область (Покупець) укладено договір поставки №31/10/08 від 31.10.08р.

Відповідно до п.п.1.1, 2.1 договору Продавець зобов’язується відповідно до умов договору поставити та передати товар у власність Покупця, а останній зобов’язується прийняти і оплатити товар визначений Специфікаціями та накладними, що є невід’ємними частинами цього договору. Найменування, кількість, якість та ціна за одиницю, що виключає вартість упаковки та маркування, умови поставки, строки поставки, а також ціна кожної партії товару вказується у Специфікації та накладних до цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено порядок та строки проведення розрахунків - шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця протягом 10 календарних днів після отримання товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності..., а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами Господарського кодексу України, зокрема ст. 193 передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору по накладних № РН-0000503 від 13.12.2008 року на суму 7644,50 грн., № РН-0000508 від 19.12.2008 року на суму 9226,48 грн., № РН-0000515 від 25.12.2008 року на суму 18184,74 грн., № РН-0000015 від 26.01.2009 року на суму 12182,72 грн., № РН-0000018 від 28.01.2009 року на суму 9263,64 грн., № РН-0000038 від 11.02.2009 року на суму 9549,80 грн., № Рн-0000047 від 17.02.2009 року на суму 12303,54 грн. відповідачу поставлено товар (гофрокартон) на загальну суму 160953,26 грн.

Розрахунок за отриманий товар відповідачем здійснено частково.

На дату подачі позову заборгованість складала 58595,86 грн. Після подачі позову відповідачем проведено оплату 8000,00 грн. З урахуванням проведеної оплати сума боргу відповідача складає 50595,86 грн. Докази оплати цієї суми боргу відповідач не надав, у зв’язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про стягнення з відповідача боргу у сумі 50595,86 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 5.3, 5.4. договору встановлена відповідальність за порушення строків оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. У разі порушення строків оплати більше ніж на 10 календарних днів Покупець сплачує на користь Постачальника, окрім пені –штраф в розмірі 20 відсотків від суми простроченого платежу.

Факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем у апеляційній скарзі. За даних обставин вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу, пені, річних та інфляційних втрат судом першої інстанції задоволено правомірно. Але розрахунок пені та річних відповідачем проведено не вірно, без урахування вимог п.3.1 договору згідно з яким оплата товару здійснюється протягом 10 календарних днів після отримання товару. Відповідно до розрахунку позовних вимог позивачем пеня та річні нараховані, починаючи з дня передачі товару відповідачу без урахування 10-денного строку встановленого п.3.1 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано у встановленому порядку заяву про збільшення позовних вимог, не було проведено оплату держмита від суми, на яку збільшено вимоги, тому спір підлягав розгляду, виходячи з вимог визначених позивачем у позовній заяві.

Виходячи з умов укладеного між сторонами договору, суми позовних вимог зазначених у розрахунку доданому до позовної заяви, пеня за прострочку оплати поставленого відповідачу товару підлягає стягненню у сумі 3088, 00 грн., річні у сумі 384,90 грн., штраф у сумі 2897,76 грн.

Місцевим господарським судом не вирішено питання про віднесення на сторони витрат по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно зі ст.49 ГПК України витрати по справі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодський завод “Скло” підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодський завод “Скло”, м.Світловодськ, Кіровоградська область –задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.06.09р. по справі №12/73 –змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

“Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодський завод “Скло” (Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.Дружби,22, код ЄДРПОУ 02970627) 50595 грн. 86 коп. основного боргу, 2897 грн. 76 коп. штрафу, 3088 грн. пені, 384 грн. 90 коп. річних, 649 грн. 67 коп. державного мита, 301 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 8000 грн. боргу провадження по справі припинити.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного підприємства “Мікат”, (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська,2 оф. 29, код ЄДРПОУ 31333356) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодський завод “Скло” 51 грн. витрат за розгляд апеляційної скарги.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Світловодський завод “Скло” із держбюджета –272 грн. 14 коп. мита зайве сплаченого платіжним дорученням №411 від 30.06.09р. що знаходиться в матеріалах справи.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя В.В.Прудніков

Суддя О.М.Виноградник

Суддя І.М.Герасименко