КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.09.2009 № 32/150
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Тучін М.А. – представник, дов. б/н від 01.04.2009р.
від відповідача - Рибалка Л.М. – представник, дов. б/н від 24.04.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Трест Київспецбуд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2009
у справі № 32/150 (суддя
за позовом ТОВ "Нові пожежні технології"
до Відкрите акціонерне товариство "Трест Київспецбуд"
про стягнення 101034,15 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю „Нові пожежні технології” (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Трест Київспецбуд” (надалі відповідач) 67444,27 грн. заборгованості за поставлений товар, 3781,60 грн. – 3% річних та 29808,43 грн. – розмір інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 193 Господарського кодексу України, 509 та 526 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що відповідач отримавши товару на суму 72990,27 грн., оплатив його частково, залишок несплаченої суми становить 67444,27 грн. Зважаючи на прострочення з боку відповідача оплати за поставлений товар, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 3781,60 грн. – 3% річних та 29808,43 грн. – розмір інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. у даній справі позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 67444,12 грн. заборгованості, 3781,60 грн. – 3% річних, 29808,43 грн. – інфляційних втрат. Рішення мотивовано приписами статей 530, 538 та 692 Цивільного кодексу України з огляду на доведеність факту заборгованості з боку відповідача за поставлений та неоплачений товар.
Відповідач – Відкрите акціонерне товариство „Трест Київспецбуд” не погоджуючись із рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2009р. у цій справі просить його скасувати в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- відповідач, не заперечуючи факт отримання від позивача пожежного обладнання, посилаючись на вимоги ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, наголошує на тому, що сторонами не був визначений строк оплати за поставлений товар.
- при цьому, відповідач зауважує на тому, що позивачем не пред’являлись вимоги щодо оплати товару, а посилання у рішенні суду І інстанції на листи від 16.09.2008р. та від 25.11.2008р. є безпідставним за відсутності доказів надсилання цих листів на адресу відповідача або отримання їх відповідачем.
- посилаючись на вимоги ч.1 статі 612 та статті 692 Цивільного кодексу України, відповідач наголошує на відсутності з його боку прострочення виконання грошового зобов’язання.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва з мотивів у ньому викладених, а апеляційну скаргу – без задоволення. При цьому, позивач наголошує на тому, що протягом тривалого часу відповідач не розраховується за отриманий товар, маючи при цьому задовільний фінансовий стан. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу, які залишились без задоволення з боку останнього. Посилаючись на вимоги статті 692 Цивільного кодексу України, позивач наголошує на тому, що обов’язок відповідача оплатити поставлений товар виник після прийняття товару або товаророзпорядчих документів на товар.
Присутній у судовому засіданні представник позивача усно заперечував щодо доводів апеляційної скарги, рішення просив залишити без змін, з підстав у ньому викладених.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/5 від 1.09.2009р. „Про зміну складу колегії суддів”, в зв’язку з виробничою необхідністю (перебування у щорічній відпустці судді Ропій Л.М.) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 32\150 колегії суддів у складі: Попікова О.В. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Євграфова Є.П.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до виставленого 13.06.2007р. рахунку-фактури № СФ-000198, позивач – ТОВ „Нові пожежні технології” поставило на замовлення ВАТ „Трест Київспецбуд” пожежне обладнання на загальну суму 140434,39 грн. Факт поставки товару підтверджується залученими видатковими накладними від 23.10.2007р. № РН-000159, від 25.07.2007р. № РН-000163, від 2.08.2007р. № РН-000177, від 17.08.2007р. № РН-000194 та не заперечується сторонами. Саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містять інформацію як про асортимент, кількість, так і про вартість поставленого товару.
До матеріалів справи залучено видані ВАТ „Трест Київспецбуд” довіреності на отримання у позивача ТМЦ серії ЯНУ від 23.07.2007р. № 317928, від 25.07.2007р. № 317929, від 2.08.2007р. № 317956, від 17.08.2007р. та виписані позивачем податкові накладні.
Отже, за період з 23.07.2007р. по 17.08.2007р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 140434,39 грн.
Отриманий товар, оплачений відповідачем частково на суму 72990,27грн. (що підтверджується копіями банківських виписок від 17.08.2007р. на суму 42990,27 грн., від 25.02.2008р. на суму 20000 грн., від 10.04.2008р. на суму 10000 грн.), залишок несплаченої суми за отриманий товар становить 67444,27 грн.
Поставлений відповідачем товар на загальну суму 140434,39 грн., який відповідач отримав, свідчить про факт укладання сторонами договору купівлі-продажу у спрощений спосіб, як це передбачено вимогами статті 181 ГК України, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.
Відповідно до вимог статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Наведені обставини слугували підставою для суду І інстанції дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Нові пожежні технології” щодо стягнення з ВАТ „Трест Київспецбуд” 67444,12 грн. заборгованості за поставлений товар.
Однак, з таким висновком І інстанції не можна погодитись з огляду на наступне:
Відповідно до вимог статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно вимог статті 663 цього Кодексу продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу)
Зважаючи на те, що сторони не визначили строк оплати товару, поставленого позивачем, суд першої інстанції прийняв до уваги залучені позивачем листи від 16.09.2008р. та від 25.11.2008р., які позивач скеровував на адресу відповідача з вимогами про погашення заборгованості, які залишились без відповіді.
Однак, залучені до матеріалів справи згадані листи від 16.09.2008р. та від 25.11.2008р. не можуть вважатись належним доказом на підтвердження звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за отриманий товар, оскільки не містять доказів як їх скерування на адресу відповідача (докази поштового відправлення), так і доказів отримання цих листів відповідачем.
Присутній у судовому засіданні представник позивача повідомив апеляційну інстанцію про відсутність доказів відправлення цих листів на адресу відповідача, однак наголошував що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням сплатити борг.
Отже, за відсутності доказів скерування залучених листів від 16.09.2008р. та від 25.11.2008р. на адресу відповідача, останні не можуть розглядатись у якості вимоги кредитора щодо виконання боржником зобов’язання зі оплати поставленого товару.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності. Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку мало місце існування між сторонами зобов’язань з приводу поставки товару за накладними від 23.10.2007р. № РН-000159, від 25.07.2007р. № РН-000163, від 2.08.2007р. № РН-000177, від 17.08.2007р. № РН-000194.
Зважаючи на недоведеність з боку позивача виставлення на адресу відповідача вимоги про оплату поставленого товару, апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що строк виконання зобов'язання для боржника за отримані за накладними від 23.10.2007р. № РН-000159, від 25.07.2007р. № РН-000163, від 2.08.2007р. № РН-000177, від 17.08.2007р. № РН-000194 товарно-матеріальні цінності не настав, і відповідно не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений згідно цих накладних товар.
Відповідно до приписів ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене та враховуючи приписи чинного законодавства, за умови встановлення відсутності факту прострочення з боку відповідача зобов’язання щодо оплати поставленого товару на суму 67444,12 грн., нарахування на цю суму боргу 3781,60 грн. – 3% річних, та 29808,43 грн. – інфляційних втрат є неправомірним, у зв’язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладені обставини та враховуючи приписи чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є помилковим, оскільки місцевий господарський суд дійшов неправильних висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення 67444,12 грн. заборгованості, 3781,60 грн. – 3% річних, 29808,43 грн. – інфляційних втрат, у зв’язку з чим рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2009р. підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції на підставі п.3 ч.1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Трест Київспецбуд” задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. у справі № 32\150 скасувати.
2. В позові відмовити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові пожежні технології»(03186, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 42 оф. 76, код ЄДРПОУ 32740267) на користь Відкритого акціонерного товариства „Трест Київспецбуд” (04070, м. Київ, вул. Спаська, 31-б) 506 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Справу № 32\150 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
10.09.09 (відправлено)
Судове рішення № 4886479, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 03.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 32/150. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: