Постанова № 4886385, 02.09.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2009 року Справа № 6/11-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Науменко І.М.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.

за участю представників сторін:

представник позивача: Стеценко О.В.;

представник відповідача: Білий С.В.;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Славнафта", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.09р.

у справі № 6/11-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вик ОИЛ", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Славнафта", м. Дніпропетровськ,

про стягнення 769 100 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Вик ОИЛ", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Славнафта", м. Дніпропетровськ про стягнення 769 100 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач частково розрахувався за товар на підставі договору поставки нафтопродуктів № 40008801 від 15.07.2008р. в зв’язку з чим позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 748 889 грн., пеня у розмірі 10 090 грн. інфляційні втрати у розмірі 7 514 грн. та 3 відсотки річних від простроченої суми у розмірі 2 607 грн.

24.02.09 року позивач подав до господарського суду Дніпропетровської області заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути суму заборгованості у розмірі 648 889 грн. 53 коп., 3 відсотки річних від простроченої суми у розмірі 7 703 грн., інфляційні втрати у розмірі 51 192 грн. пеню у розмірі 50 856 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. (суддя –доповідач О.О. Коваленко) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 648 889 грн. –заборгованості, 50 856 грн. –пені, 51 192 грн. –інфляційних, 7 703 грн. –3% річних, 7 691 грн. - витрати по сплаті держмита, 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково на суму основного боргу та судових витрат. Вказує, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи. Посилається на те, що позивач вказав суму боргу 748 889 грн., а фактично заборгованість складає 648 880 грн. (а.с. 81).

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача просить рішення суду скасувати; представник позивача заперечує проти апеляційній скарги, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

15.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 40008801, відповідно до умов якого, позивач по видаткових накладних станом на 08.10.2008р. поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 12 412 842,53 грн., які відповідач отримав і відповідно до п.3.2 умов договору зобов’язався оплатити на протязі 5 календарних днів з дати отримання товару, але згідно банківської виписки оплатив отримані нафтопродукти частково у сумі 11 663 953,53 грн. Тому позивач вказав, що на момент звернення з позовом заборгованість склала 748 880 грн. за отримані відповідачем нафтопродукти.

Але, відповідач у добровільному порядку, після порушення провадження у справі, 18.12.2008р. в рахунок оплати отриманих нафтопродуктів перерахував позивачу 100 000 грн., тому позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути суму заборгованості у розмірі 648 889 грн. 53 коп., 3 відсотки річних від простроченої суми у розмірі 7 703 грн., інфляційні втрати у розмірі 51 192 грн., пеню у розмірі 50 856 грн. (а.с. 53-55).

Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не було у повному обсязі досліджено докази по справі та не враховано те, що 18.12.2008р. за платіжним дорученням №113 відповідач сплатив в рахунок оплати нафтопродуктів 100 000 грн., не відповідають дійсним обставинам справи. Так, 24.02.2009р. позивач подав уточнення до позовної заяви, де позовні вимоги в частині основного боргу змінено на 100 000 грн.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства, тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув основний борг в сумі 648 889 грн. 53 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

В уточненні до заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 53-55) позивач розрахував 3% річних, інфляційні втрати та пеню, що нарахована відповідно до п. 4.1 договору виходячи з суми основного боргу 648 899 грн. 53 коп. і судом обґрунтовано стягнуто вказані суми з посиланням на прострочення відповідачем зобов’язань по оплаті.

Відповідачем було надано клопотання про витребування у позивача договору переуступки права вимоги від 23 липня 2009р. укладеного з ТОВ “УТН-Восток” та клопотання про приєднання до справи письмових доказів: договору №23/07-09-001 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23 липня 2009р. та №22/07-09(2) від 23 липня 2009р.

У задоволенні вказаних клопотань необхідно відмовити з тих підстав, що вказані договори були укладені 23.07.09р., тобто ці договори укладені після винесення рішення суду 17.03.09р., тому не можуть враховуватись при наданні оцінки щодо законності та обґрунтованості рішення суду від 17.03.09р.

Таким чином, підстави для скасування рішення суду як в частині основного боргу, так і в частині стягнення 3% річних, інфляційних та пені, відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Славнафта", м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 року у справі № 6/11-09 –залишити без змін.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді В.В. Прудніков

І.М. Науменко