Ухвала суду № 48863574, 19.08.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11085/15-ц

У Х В А Л А

19 серпня 2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Цокол Л.І. ,

при секретарі - Іваненко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Відкритого акціонерного товариства "ПРОМАГРОЛІЗИНГ" про надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду м. Мінська (Республіка Білорусь) від 25 листопада 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Стягувач ВАТ «ПРОМАГРОЛІЗИНГ» звернувся до суду із клопотанням і просить дати дозвіл на примусове виконати на території України рішення економічного суду м. Мінська (Республіка Білорусь) від 25.11.2014р. у справі №346-17/2014 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізінгове підприємство «УКРАГРОПОСТАЧ» ( Україна м. Київ вул. Кіквідзе, 14-В офіс 4) на користь Відкритого акціонерного товариства «Промагролізинг» (Республіка Білорусь 223021 Мінський район агромістечко Озерце вул. Центральна, 29-31) 5 552,00 євро ( п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят два євро) заборгованості за договором міжнародного лізингу №UA-007/12 від 08.11.2012р. , в тому числі: 5 543,68 євро лізингові платежі по строку сплати 21.07.2014р., 8, 32 євро пеня, а також 3 752 392 білоруський рублів (еквівалент 278,42 євро) витрати по сплаті державного мита. Клопотання обґрунтовано невиконанням в добровільному порядку боржником рішення, та нормами Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року( Дата набуття чинності для України: 19 грудня 1992 р.)

В судове засідання представник стягувача ВАТ «ПРОМАГРОЛІЗИНГ» не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, підтримуючи викладене у ньому.

Боржник ТОВ «Виробничо-лізінгове підприємство «Украгропостач» подав письмові заперечення, згідно яких просив взяти до уваги наступне. Стягувачем не надано доказів про те, що у Єкономічному суді м, Мінська відбулося належне повідомлення боржника про дату, час і місце розгляду справи. Факт належного повідомлення підтверджено довідкою економічного суду м. Мінська №346-17/2014 від 12.03.2015 р.. скріпленою печаткою суду, з якої зрозуміло, що Економічним судом м. Мінська Боржника про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином. Однак, із вказаного повідомлення не вдасться встановити, яким чином відбулося належне повідомлення боржників про дату, час і місце розгляду справи, а також не надано належного процесуального документу на підтвердження відомостей, наведених у довідці Економічного суду м. Мінська. З точки зору достатності, допустимості та належності доказів, надану Стягувачем довідку Економічного суду м. Мінська не може вважати належним доказом в розумінні вимог ст. 57-59 ЦПК України, хоча фактично до клопотання доданий документ щодо повідомлення усіх учасників процесу про дату, час і місце розгляду справи таке повідомлення не може бути оцінене як доказ з точки зору процесуального права, а тому відсутність належних доказів про повідомлення боржників про дату, час і місце розгляду справи є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Отже боржник вважає що клопотання Стягувача Відкритого акціонерного товариства "Промагролізинг" в частині примусового виконання рішення іноземного суду № 346-17/2014 від 25 листопада 2014 року не підлягає задоволенню з огляду на вимоги ст. 396 ЦПК України, оскільки відсутні достатні, належні та допустимі докази належного повідомлення боржників про розгляд справи, що їх стосується.

В судове засідання представник боржника не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд вивчивши клопотання, додані до нього документи, письмові заперечення боржника, прийшов до наступного висновку.

Вирішуючи питання щодо надання дозволу на виконання вказаного рішення суд виходить з наступного.

Згідно статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» встановлює, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Згідно частини 1 статті 390 Цивільного процесуального кодексу України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно ч1 ст. 396 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено з підстав визначених ч2 ст.396 ЦПК України.

На даний час між Україною та Республікою Білорусь діє Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року( Дата набуття чинності для України: 19 грудня 1992 р.)

Згідно ст.7 цієї Угоди Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули

законної чинності. Рішення, винесені компетентними судами однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, мають бути виконаними на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав. Рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав у частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави.

Згідно ст. 8 вказаної Угоди виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої Сторони. До клопотання додаються:належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання;офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення;докази про повідомлення іншої Сторони про процес; виконавчий документ.

Згідно ст. 9 вказаної Угоди у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання Сторони, проти якої воно направлене, тільки якщо ця Сторона надасть компетентному суду за місцем, де виклопочується виконання рішення, докази того, що: а) судом держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, що запитується, раніше винесене рішення, яке набуло законної чинності у справі між тими самими Сторонами, про той самий предмет і на тій самій підставі; б) є визнане рішення компетентного суду третьої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав або держави, що не є членом Співдружності, по спору між тими ж Сторонами, про той же предмет і на тій же підставі; в) спір згідно з цією Угодою вирішений некомпетентним судом; г) інша Сторона не була повідомлена про процес; д) закінчився трирічний термін давності подання рішення щодо примусового виконання.

Як встановлено під час судового розгляду боржник заперечує проти задоволення клопотання з тих підстав, що стягувачем не надано доказів про повідомлення боржника про судовий розгляд.

Стягувачем до клопотання додано: належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання; офіційний документ про те, що рішення набуло чинності ; докази про повідомлення іншої Сторони про процес;

Зокрема, стягувачем надано довідку про те, що боржник був своєчасно повідомлений належним чином, про що свідчить підтвердження засобів поштового зв'язку. Вказані повідомлення додано до довідки.

Вказане спростовує доводи боржника про те, що він як сторона у справі не був повідомлений про процес.

За таких обставин рішення підлягає виконанню на території України.

Відповідно до частини 8 статті 395 Цивільного процесуального кодексу України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

З урахуванням викладеного розмір заборгованості Боржників в перерахунку на гривні складає: 135 579,84 грн. за курсом НБУ євро по відношенню до гривні відповідно 100 Євро=2 442,86грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ст. ст. 390-395 Цивільного процесуального кодексу України , суд -

У Х В А Л И В:

Дати дозвіл на примусове виконання на території України Рішення економічного суду м. Мінська (Республіка Білорусь) від 25.11.2014р. у справі №346-17/2014 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-лізінгове підприємство «УКРАГРОПОСТАЧ» код ЄДРПОУ 29128407 ( Україна м. Київ вул. Кіквідзе, 14-В офіс 4) на користь Відкритого акціонерного товариства «Промагролізинг» (Республіка Білорусь 223021 Мінський район агромістечко Озерце вул. Центральна, 29-31) 5 552,00 євро ( п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят два євро) заборгованості за договором міжнародного лізингу №UA-007/12 від 08.11.2012р. , що складає за курсом НБУ 135 579,84 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення ,- в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Цокол Л.І. ?