Ухвала суду № 48863151, 20.08.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2121/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 Кравченко Т. М. Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В. В.суддівГончар Н. І. , Корнієнко Н. В. при секретаріВолвенко А. В.

за участю:

представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7

відповідача ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 липня 2015 року по справі за позовом Малого приватного підприємства «Рапід» до ОСОБА_8 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а :

11 лютого 2015 року МПП «Рапід» звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Арбітражного суду Черкаської області від 04.08.2000 року стягнуто із Житлово-будівельного кооперативу №5 «Юність» м. Звенигородка на користь МПП «Рапід» борг в розмірі 201 063 грн. 34 коп.

У зв'язку з відсутністю у ЖБК грошових коштів, загальними зборами членів кооперативу було прийнято рішення про виплату боргу за рахунок особистих коштів членів ЖБК, що підтверджується протоколом загальних зборів № 331 від 18.08.2004 року (вірним є протокол загальних зборів від 07.09.2004 року (а.с.19).

З метою визначення сум грошових зобов'язань перед МПП «Рапід» на кожного окремого члена ЖБК-5 «Юність» було складено реєстр про сплату боргу, відповідно до якого відповідачка ОСОБА_8 зобов'язана сплатити на користь МПП «Рапід» 3411 грн.

З 13.04.2005 року позивач неодноразово звертався до відповідачки з письмовою вимогою провести повний розрахунок протягом семиденного терміну, однак відповідачка не відреагувала на вказані вимоги.

Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 11 315,19 грн., з яких: заборгованість відповідно до реєстру складає - 3411 грн.; інфляційні втрати - 6855 грн. 09 коп. за період з 01.10.2004 року по 01.01.2015 року; 3% річних за період з 01.10.2004 року по 01.01.2015 року - 1049 грн. 10 коп. та судові витрати.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 липня 2015 року позов МПП «Рапід» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь МПП «Рапід» 3411 грн. основного боргу, 5758 грн. інфляційних витрат та 890 грн. - три проценти річних, а всього 10 059 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову МПП «Рапід», як по суті заявлених позовних вимог так і у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням арбітражного суду Черкаської області від 04.08.2000 року з ЖБК-5 «Юність» м. Звенигородка Черкаської області стягнуто на користь МПП «Рапід» 201063,34 грн.

Ухвалою Арбітражного суду Черкаської області від 20 грудня 2000 року змінено спосіб виконання вказаного рішення та звернуто стягнення на майно ЖБК-5 «Юність» в сумі 201063,34 грн.

У ході виконання рішення арбітражного суду Черкаської області від 04 серпня 2000 року за заявою МПП «Рапід» постановою начальника Державної виконавчої служби від 20 листопада 2004 року звернуто стягнення на квартири, розташовані за адресою: вул. Шмідта, 40, м. Звенигородка, Черкаської області.

07 вересня 2004 року загальними зборами членів ЖБК № 5 «Юність» було ухвалено рішення про сплату заборгованості кооперативу перед МПП «Рапід» у зв'язку з відсутністю грошових коштів у Звенигородського ЖБК-5 «Юність» за рахунок особистих коштів членів кооперативу. Дане рішення було оформлено протоколом загальних зборів Звенигородського ЖБК-5 «Юність» (а.с. 19).

З метою визначення сум грошових зобов'язань перед МПП «Рапід» на кожного окремого члена ЖБК-5 «Юність» було складено реєстр про сплату боргу, відповідно до якого відповідачка ОСОБА_9 зобов'язана сплатити на користь МПП «Рапід» 3411 гривень.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) від 17.04.2004 року юридична особа ЖБК-5 «Юність» припинена 20.05.2013 року за судовим рішенням (а.с. 26).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ № 146805 ОСОБА_8 належить квартира АДРЕСА_1, на підставі рішення Звенигородської міської ради № 547 від 21.11.2007 року (а.с. 60-61).

Відповідно до ст.27 Закону України «Про кооперацію» в редакції чинній на час виникнення правовідносин, кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Порядок покриття завданих кооперативом збитків визначається його статутом. Члени кооперативу відповідають за зобов'язаннями кооперативу в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом. Кооператив не несе відповідальність за зобов'язання своїх членів.

Кооператив, як юридична особа, не несе відповідальності за зобов'язаннями його членів, а члени кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за збитки, вчинені кооперативом в межах внесеного ними паю.

Оскільки ЖБК-5 «Юність» мав невиконані грошові зобов'язання перед МПП «Рапід» і внаслідок своєї фінансової неспроможності не мав можливості виконати такі зобов'язання, то таке зобов'язання у відповідності до положень ст.27 ЗУ «Про кооперацію» мало бути виконано членами кооперативу в межах їх внесків.

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_8 була членом ЖБК-5 «Юність» до моменту його припинення. Вищим органом кооперативу - його загальними зборами 07.09.2004 року було прийнято рішення про сплату боргу МПП «Рапід» кооперативом в обсязі 211 880 грн. (шляхом голосування 58 осіб «за» присутніх на зборах із 70 квартир кооперативу) (а.с. 19).

На виконання своїх обов'язків члена кооперативу, вищевказаних положень закону і рішення загальних зборів кооперативу відповідачка ОСОБА_8 зобов'язана була сплатити на користь МПП «Рапід» визначену їй суму 3411 грн.

Таке рішення, як правильно зауважив суд першої інстанції, є обов'язковим для виконання усіма членами кооперативу відповідно до вимог ст.12 ЗУ «Про кооперацію» і відповідачкою у тому числі, не зважаючи на її твердження про те, що вона не голосувала за вказане рішення і не підписувала його, так як це не впливає на його чинність і обов'язковість до виконання всіма членами кооперативу.

Посилання ОСОБА_8 на те, що вказаний протокол зборів не є правомочним, оскільки підписаний не уповноваженою на це особою, є безпідставними, так як рішення кооперативу і сам протокол на час розгляду справи не скасовані, відповідачкою у встановленому законом порядку не оскаржені.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався із претензіями до відповідачки щодо сплати боргу 11.04.2005 року (а.с. 21-22), 24.09.2008 року (а.с. 23), 13.11.2013 року (а.с. 24). Однак, вказані претензії відповідачкою були проігноровані.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положенням ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. ІІІ).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно встановив наявність у відповідачки боргових зобов'язань перед позивачем та визначив розмір боргу, який підлягає до стягнення за період з 24 квітня 2005 року по 01 січня 2015 року, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 10059 грн.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідачки про пропущення позивачем строку позовної давності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення арбітражного суду Черкаської області від 04.08.2000 року про стягнення боргу з ЖБК-5 «Юність» на користь МПП «Рапід» перебувало на виконанні з 2000 по 2006 рік та було закінчене у зв'язку з ліквідацією кооперативу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.04.2006 року ЖБК-5 «Юність» було зобов'язано включити вимоги МПП «Рапід» в сумі 54923 грн. до проміжного ліквідаційного балансу, однак вимоги не було задоволено.

Ліквідаційна процедура ЖБК-5 «Юність» завершилась 20.05.2013 року, внаслідок чого було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Таким чином, з наданих позивачем доказів вбачається, що з 2000 року по 2013 рік ним проводились відповідні дії по стягненню боргу з ЖБК-5 «Юність». Однак, у зв'язку з незадоволенням ліквідаційною комісією вимог МПП «Рапід», у останнього виникло право на звернення до суду з позовом до членів кооперативу про стягнення боргу з моменту завершення процедури ліквідації - 20.05.2013 року.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо не пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду із даною вимогою

Колегія суддів вважає помилковим і відхиляє твердження апелянта про те, що її борг, як члена кооперативу перед позивачем є погашеним, оскільки ЖБК-5 «Юність» є ліквідованим (припиненим), з посиланням на те, що 20.05.2013 року було проведено державну реєстрацію припинення ЖБК-5 «Юність», а тому вона і її борг як члена кооперативу, вже є погашеним і як доказ апелянт надає повідомлення від 15.05.2013 року голови ліквідаційної комісії ЖБК-5 «Юність» на адресу директора МПП «Рапід».

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. На даний час зобов'язання перед позивачем не виконане.

Факт ліквідації ЖБК «Юність» не має значення, оскільки зобов'язання по сплаті боргу кооперативу були переведені на членів кооперативу як фізичних осіб, в т.ч. на відповідачку, оскільки члени кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язанням кооперативу, як це передбачено ст.27 ЗУ «Про кооперацію» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідачка, як фізична особа, є окремим (від ЖБК «Юність») та самостійним суб'єктом цивільної відповідальності. Вона є живою та дієздатною, а тому повинна відповідати за зобов'язаннями.

В повідомленні від 15.05.2013 року голови ліквідаційної комісії ЖБК-5 «Юність» на адресу директора МПП «Рапід» мова йде про те, що відповідачка має зобов'язання перед позивачем. Так в даному повідомленні чітко зазначено, що: «Загальними зборами ЖБК-5 «Юність», що оформлені протоколом №331 від 18.08.2004 року та реєстром від 17.09.2004 року, було прийнято рішення, що погашення заборгованості ЖБК «Юність» перед МПП «Рапід» будуть здійснювати члени кооперативу за рахунок особистих коштів... Вимоги по погашенню заборгованості пред'являйте до членів кооперативу...».

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що дане повідомлення підписала не вона, а хтось інший, оскільки це спростовується матеріалами справи, а також позовною заявою від 21.04.2015 року про визнання боргу погашеним, підписаною в т.ч. відповідачкою (в позовній заяві - одна із позивачів). В даній заяві сама ж відповідачка визнає факт легітимності повідомлення від 15.05.2013 року.

Отже підстав для припинення зобов'язання фізичної особи ОСОБА_8 перед МПП «Рапід» по сплаті боргу не має.

Суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і колегія суддів, частково задовольняючи позовні вимоги позивача, керуючись положеннями ст. 27 Закону України «Про кооперацію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правильно виходив із того, що кооператив як юридична особа не несе відповідальність за зобов'язаннями його членів, а члени кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за збитки, вчинені кооперативом в межах внесеного ними паю.

За таких обставин та зважаючи на те, що майно яке перебувало у власності ЖБК-5 «Юність» і за рахунок якого могли бути виконані грошові зобов'язання перед МПП «Рапід», а саме квартира АДРЕСА_1, перейшло у власність ОСОБА_8, суд обґрунтовано стягнув заборгованість з відповідача.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення при повному дослідженні наданих сторонами доказів, колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду залишає без змін.

У відповідності до вимог ст.ст.84,88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_8 на користь МПП «Рапід» судові витрати в сумі 500 грн. за надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 липня 2015 року по справі за позовом Малого приватного підприємства «Рапід» до ОСОБА_8 про стягнення боргу - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Малого приватного підприємства «Рапід» судові витрати в сумі 500 грн. за надання правової допомоги.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :