Постанова № 4885859, 22.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2009 № 4/180

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

Військового прокурора Київського гарнізону:

не зявився;

позивачаСвятецький М.П. довіреність №03 від 05.01.2009 р.

відповідача:Кучма О.Л. довіреність №08-03-14/257-09 від 22.06.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2009

у справі № 4/180 (суддя

за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 8150,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2009 р. у справі № 4/180 позов Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України (далі позивач) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (далі НАСК “Оранта”, відповідач) 8150,69 грн. був задоволений частково. Стягнуто з НАСК “Оранта” на користь 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України 7650,69 грн. збитків, 100,39 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення з відповідача вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 500грн. було відмовлено.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва в частині стягнення з HACK “Оранта” 7650 грн. та прийняти в цій частині рішення про відмову в задоволенні позову, в частині відмови в стягненні з HACK “Оранта” 500 грн. рішення залишити без змін.

В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції неправильно застосував норми права, а саме послався на Постанову Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 р.

Військовий прокурор Київського гарнізону та позивач 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України відзиви на апеляційну скаргу не надали. В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу не визнав, зазначив, що вона є безпідставною та необґрунтованою, тому просив залишити її без задоволення, а апеляційну скаргу без змін.

Ухвалою від 01.07.2009 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 22.09.2009 р.

В судове засідання 22.09.2009 р. зявились представники сторін. Представник Військового прокурора Київського гарнізону в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в звязку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представника Військового прокурора Київського гарнізону.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.

13.03.2008 р. близько о 20 год. 50 хв. громадянин Коренчук О.О. керуючи автомобілем “Хюндай Гетз”, державний номер АА 2742 ЕС на вул. Русанівська Набережна у м. Києві не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем “Хюндай Соната”, військовий номер 00-34 А1.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль “Хюндай Соната”, військовий номер 00-34 А1 зазнав значних механічних пошкоджень.

Відповідно до копії технічного талону серії KB №011897 автомобіль “Хюндай Соната”, військовий номер 00-34 А1 належить 30 автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил України на праві оперативного управління.

03.04.2008 р. постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 3-12048/08 Коренчука 0,0. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, оскільки в його діях вбачається порушення п.п. 12.1,13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306. Свою вину у вчиненні ДТП Коренчук О.О. в судовому засіданні визнав.

Громадянин Коренчук О.О. відповідно до договору страхування ВА 6453545 застрахував свою відповідальність в страховій компанії HACK “OPAHTA”.

Відповідно до звіту Ф№ 3005/1 від 02.06.2008 р. Субєкта підприємницької діяльності Волошиної О.А. сума матеріального збитку, заподіяного автомобілю HUNDAI SONATA, військовий номер 00-34 А1, становить 41865,14 грн.

Відповідно до матеріалів справи Командування автомобільної бази неодноразово зверталось до НАСК “Оранта” (вих. № 855 від 20.08.08 p., №1119 від 31.10.08 р.) з вимогою добровільно відшкодувати збитки, які зазнала автомобільна база через проведення відновлювального ремонту автомобіля “Хюндай Соната”, військовий номер 00-34 А1 на загальну суму 19167грн. 44коп.

В звязку з тим, що НАСК “Оранта” сплатило позивачу лише 11016,75грн. страхового відшкодування, то позивач просить суд зобовязати страхову компанію сплатити також різницю між витратами, які поніс позивач на ремонт машини та відшкодуванням, яке нарахував відповідач, в сумі 7650грн. 69 коп. та вартість експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 500грн.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок здійснення страхових відшкодувань третім особам, що зазнали матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу регулюється Законом України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі Закон), який є спеціальним законом.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів власників транспортних засобів здійснюється обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону).

За змістом ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи, в тому числі й моральну шкоду. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого це шкода, повязана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. 28 Закону).

Статтею 29 вказаного Закону, у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 34. Закону України “Про обовязкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик відшкодовує потерпілому витрати на проведення експертизи у разі, якщо у визначений законом строк аварійний комісар страховика або експерт не зявився. Матеріалами доведено, що відповідач направляв аварійного комісара та проводив авто товарознавче дослідження.

Відповідно до ст. 37 зазначеного Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Враховуючи зазначені норми, судова колегія вважає, що позов не підлягає задоволенню в звязку з наступним.

Автомобіль “Хюндай Соната”, військовий номер 00-34 А1, який належить позивачу на праві оперативного управління, був пошкоджений внаслідок порушення правил дорожнього руху Коренчуком О.О.

Вина Коренчука О.О. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 3-12048/08 від 03.04.2008р., в звязку з чим доведенню не підлягає.

У звязку з тим, що громадянин Коренчук О.О. відповідно до договору страхування ВА 6453545 застрахував свою відповідальність в страховій компанії HACK “OPAHTA”, то відшкодовувати завдану позивачу шкоду, має НАСК “Оранта”.

Після звернення Позивача до HACK “Оранта”, останнім було складено протокол огляду пошкодженого транспортного засобу та складено звіт.

При розрахунку суми страхового відшкодування HACK “Оранта” керувалася Цивільним кодексом України, Законом України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Після надання Позивачем документів, що підтверджують затрати на ремонт пошкодженого авто, враховуючи вимоги статті 29 Закону, щодо розрахунку вартості ремонту автомобіля з урахуванням зносу, HACK “Оранта” провела розрахунок суми страхового відшкодування, яка склала 11517,44 грн.

Посилання суду першої інстанції на п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 р. є необґрунтованим в звязку з тим, що Пленум Верховного Суду України надавав розяснення щодо правовідносин, які регулювалися законодавством, що було чинним у 1992 році. Закон України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який встановив обовязок страховика сплачувати страхове відшкодування потерпілій особі з врахуванням зносу набрав чинності з 01.01.2005 року.

Розрахунок зносу здійснювався у порядку, встановленому законодавством з використанням формул, встановлених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (зокрема, пункти 3.9, 7.24, 7.25, 8.2). Розяснення обрахунку наведене у листі-відповіді HACK “Оранта” Позивачу від 10.09.2008 року №09-03-09/24928, який долучено до матеріалів справи.

Позивач не заперечував щодо методики обрахунку чи суми зносу у розмірі 7650 грн., та не надавав альтернативного розрахунку, з чого можна зробити висновок, що зауважень в цій частині у Позивача не було.

В звязку з тим, що на місце ДТП за участю транспортних засобів позивача та гр. Коренчука О.О., здійснював виїзд аварійний комісар страховика (НАСК “Оранта”), то на підставі ст. 34 Закону, у задоволені позову в частині стягнення з відповідача вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 500грн. судом першої інстанції було відмовлено правомірно.

В звязку з викладеним, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення у справі №4/180 від 26.05.2009 р. невірно застосував норми матеріального права, в результаті чого неправомірно стягнув з НАСК “Оранта” на користь 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України 7650,69 грн. збитків.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, а тому задовольняє апеляційну скаргу в повному обсязі, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2009 у справі № 4/180 скасовує в частині стягнення 7650,69 грн. збитків. В решті рішення залишає без змін.

Відповідно до статті 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” задовольнити.

Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2009 р. у справі №4/180 в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” 7650 грн. збитків. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Рішення в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 500грн. залишити без змін.

Стягнути з 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 14302928) на користь Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) державне мито за подання апеляційної скарги 38,25грн.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Справу №4/180 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

24.09.09 (відправлено)