Постанова № 4885801, 01.09.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2009 р.

№ 17/181

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

Муравйова О. В.

Полянського А. Г.

Першикова Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень

на постанову

від

Донецького апеляційного господарського суду

14.04.2009 року

по справі

№ 17/181 Господарського суду Донецької області

за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень

до

про

Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод"

стягнення в сумі 20 123,14 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

Баранов А. В. - дов. від 12.09.06р.

не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" про стягнення 20 123,14 грн. додаткового збору за вільним тарифом.

Позивач в клопотанні від 29.12.2008 року № 212/391 зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача неоплачений збір в сумі 20 123,14 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.01.2009 року по справі № 17/181 (суддя Татенко В. М.) позов задоволено: вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень заборгованість в розмірі 20 123,14 грн., 201,23 грн. відшкодування витрат по сплаті державного мита, 118 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2009 року по справі № 17/181 (головуючий суддя Шевкова Т. А., судді Діброва Г. І., Стойка О. В.) задоволено апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод": рішення Господарського суду Донецької області від 27.01.2009 року по справі № 17/181 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного підприємства "Донецька залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" 100,62 грн. суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.

Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2009 року, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 173-175, 193, 315 ГК України, ст. ст. 3, 10 Закону України "Про залізничний транспорт", у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розпорядженням в. о. Голови Вищого господарського суду України від 31.08.2009 року № 02.03-10/490 у зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М. для перегляду в касаційному порядку справи № 17/181, призначеної до розгляду на 01.09.2009 року, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий - Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Першиков Є. В.

Відводів складу суду не заявлено.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Представники відповідача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників відповідача.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 01.09.2009 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ДП "Донецька залізниця" та ВАТ "Смолопереробний завод" 15.01.2007 року укладено договір № 67029 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Додатковою угодою від 22.11.2007 року строк дії договору продовжено до 31.12.2008 року.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є надання залізницею відповідачу послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

В пункті 7.1 договору визначено, що залізниця надає за цим договором послуги на станції Горлівка ДН-2 і Стаханів ДН-4.

Згідно додаткової угоді № 1 від 22.11.2007 року до договору сторони встановили вартість послуг, які виконуються Донецькою залізницею за вільними тарифами, згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво № 1 (затвердженого Наказом Мінтрансу України від 15.11.1999 року № 551).

В переліку видів послуг під кодом № 159 сторони передбачили такий вид послуг, як подача і забирання вагонів і контейнерів для навантаження чи вивантаження на станції, не відкриті для вантажних операцій, а також роботи, зв’язані з прийманням, видачею, завантаженням та вивантаженням на цих станціях. За подачу-забирання одного вагону встановлена сума збору 587,69 грн.

Між сторонами 01.04.2006 року укладено договір № 7/147 на експлуатацію залізничної під’їзної колії при станції Горлівка, яка належить ВАТ "Смолопереробний завод".

В § 1 договору сторони встановили, що на умовах цього договору здійснюється експлуатація під’їзної колії, яка належить товариству та примикає до станції Горлівка через стрілку № 172 до колії № 14 АП Ростовського парку, обслуговування якого здійснюється власними локомотивами.

В § 2 договору сторони визначили, що розгорнута довжина під’їзної колії склала 18 271 погонний метр.

Параграфом 5 договору сторони узгодили, що вагони, що здаються на під’їзну колію, подаються локомотивом залізниці на колію № 4 станції Вагова власника під’їзної колії, а при зайнятості на одну з вільних колій станції Вагова, подальше просування вагонів здійснюється локомотивом власника під’їзної колії.

Згідно § 6 максимальна кількість вагонів в кожній передачі, що здається власнику під’їзної колії, встановлюється не більш 30 вагонів, в тому числі не більш 6 порожніх для ДВАТ "Шахта ім. А.І. Гайового". Здавання вагонів в технічному та комерційному відношенні здійснюється на приймально-здавальних коліях.

Судами встановлено, що в січні-лютому 2008 року відповідач згідно дорожніх відомостей отримував від залізниці власні порожні універсальні контейнери, що надходили на його адресу залізницею, з подальшим їх завантаженням та відправкою на адресу Іллічівського державного морського торговельного порту.

Станцією Горлівка за накопичувальною карткою № 25042494 (25049463р) від 25.04.2008 року відповідачу, на підставі пункту 9 таблиці № 3, пункту 26, розділу 1 Тарифного керівництва № 1, нараховано збір за договірну подачу платформ з контейнерами у сумі 21 462,34грн.

Апеляційний господарський суд встановив, що відповідач накопичувальну картку підписав із зауваженнями, оскільки вважає необґрунтованою нараховану суму договірного тарифу за кодом № 159 додаткової угоди № 1 до договору № 67029 за накопичувальної карткою №25042494 (25049463р) від 25.04.2008 року. Крім того, відповідач зазначив, що з нього своєчасно і в повному обсязі стягнуто збір за подачу та забирання вагонів, згідно п.1 р.2 Тарифного керівництва № 1, як за фактично надану послугу по подачі та забиранню вагонів.

Задовольняючи позовні вимоги, Господарський суд Донецької області керувався тим, що відповідач накопичувальну картку підписав із зауваженнями, нарахований збір оплатив в сумі 1 339,20 грн., сума 20 123,14 грн. відповідачем залишилась не оплаченою, а отже, прийняті на себе за договором зобов’язання відповідач належним чином не виконав, надані послуги не оплатив в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність нарахування залізницею тарифу по коду № 159, визначеному в додатковій угоді № 1 до договору № 67029, згідно накопичувальної картки № 25042494 (25049463р) від 25.04.2008 року.

Колегія суддів з таким висновком погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно статті 48 Статуту залізниць України вантажі видаються на станції призначення одержувачу, зазначеному у накладній, після внесення усіх належних залізниці платежів.

Апеляційний господарський суд встановив, що приймання і видача вантажу одержувачу відбувалась у відповідності до вимог статті 48 Статуту залізниць України.

На адресу ВАТ "Смолопереробний завод" під навантаження прибували власні універсальні 20-футові контейнери відправників.

Згідно пунктів 22, 23 Правил перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів (які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644) перевезення порожніх контейнерів провадиться за перевізними документами і відмітками в них, зазначеними в пунктах 6, 17 цих Правил, за перевезення спеціалізованих контейнерів у завантаженому та порожньому стані стягуються платежі згідно з тарифом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що перевезення універсальних 20-футових контейнерів здійснено у відповідності з вимогами цих Правил.

У розділі 1 Тарифного керівництва № 4 залізниць України вказані умовні визначення, які характеризують виконувані комерційні операції. Так, § 8н –приймання і видача вантажів в універсальних контейнерах транспорту вагою брутто 20тн на під’їзних коліях (з оформленням перевізних документів за правилами § 3).

При прийманні вантажу до перевезення слід перевірити чи відкрита станція призначення для виконання вантажних операцій з даними видами відправлень.

Суд апеляційної інстанції встановив, що станція Горлівка відкрита для вантажних операцій по параграфу 3 Тарифного керівництва № 4.

Залізницею розрахунки за подачу і забирання спірних платформ здійснені шляхом списання з особового рахунку відповідача нарахованого збору.

Оскільки умови додаткової угоди № 1 від 22.11.2007 року по договору № 67029 від 15.01.2007 року щодо нарахування збору за вільними тарифами по коду договірного тарифу 159 мають застосовуватись у випадку подачі і забирання вагонів і контейнерів для навантаження чи вивантаження на станції, не відкритій для вантажних операцій, а також роботи, пов’язані з прийманням, видачею, завантаженням та вивантаженням на цих станціях, а параграф 8н Тарифного керівництва № 4 "Приймання і видача вантажу в універсальних контейнерах транспорту вагою брутто 20 т на під’їзних коліях (з оформленням перевізних документів по правилам параграфа № 3)" застосовується у випадках подачі під навантаження універсальних контейнерів транспорту загального користування, вільний тариф, передбачений п. 9 таблиці № 3 п.26 розділу 1 Тарифного керівництва № 1 в даному випадку не застосовуються.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ДП "Донецька залізниця" безпідставно додатково нарахувало за накопичувальною карткою № 25042494 (25049463р) від 25.04.2008 року збір в сумі 21 462,34 грн., посилаючись на умови договору та пункт 26 розділу 1 таблиці № 3 Тарифного керівництва № 1.

Колегія відхиляє доводи щодо необґрунтованості висновку апеляційного суду про те, що станція Горлівка не відкрита для вантажних операцій по параграфу 3 Тарифного керівництва № 4, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених обставин.

Виходячи з встановлених апеляційним господарським судом обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції про помилкове задоволення позовних вимог місцевим судом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного суду не вбачається.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2009 року по справі № 17/181 Господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді А. Г. Полянський

Є. В. Першиков