Ухвала суду № 48857223, 13.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2015 р. м. Київ К/800/2032/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівГончар Л. Я., Маслія В. І.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, в якому просила визнати право громадянки України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на пенсійне забезпечення в Україні; визнати протиправною і дискримінаційною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не організації та не забезпечення права ОСОБА_4 на пенсію, у тому числі шляхом координації і контролю її призначення, своєчасного і в повному об'ємі фінансування і виплати; визнати бездіяльність УПФ України в Центральному районі АР Крим щодо не призначення, не нарахування і не виплати ОСОБА_4 пенсії за віком, а також дії щодо відмови в призначені пенсії за її відповідною заявою протиправними і дискримінаційними; визнати бездіяльність Управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області щодо призначення, не нарахування і не виплати ОСОБА_4 пенсії за віком протиправними і дискримінаційними; зобов'язати Управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської призначити і виплачувати з 03 березня 2014 року ОСОБА_4 пенсію за віком, з проведенням її індексації і здійснення компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою незаконно не призначеної, не нарахованої і не виплаченої пенсії, допустивши негайне виконання пенсії за один місяць.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, позов про визнання бездіяльності та дій неправомірними, зобов'язання призначити пенсію, за період з 03 березня 2014 року по 30 березня 2014 року залишено без розгляду.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2014 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів про залишення позову без розгляду, позивач звернулась з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно із ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із ч.ч. 1 - 3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду обмежено ст. 99 КАС України. З урахуванням положень цієї статті належним способом захисту порушеного права є, зокрема, звернення до суду з даними позовом в межах строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Як правильно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивач звернулася з позовом до суду 30 вересня 2014 року, тоді як просила призначити пенсію за період з 03 березня 2014 року.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України.

Між тим, розглядаючи справу по суті, суди першої та апеляційної інстанцій всупереч вимогам ч. 4 ст. 11 КАС України не вжили передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, а саме: не дали оцінку позовним вимогам в аспекті наслідків пропуску строку звернення до суду.

Наслідки пропуску цих строків встановлені ст. 100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Така редакція цієї статті характеризує її як норму процесуального права.

Отже, аналіз наведеної вище редакції ч. 1 ст. 100 КАС дає підстави вважати, що суд повинен самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Згідно із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Неповнота у встановленні фактичних обставин справи привела до порушення судами норм процесуального права, що в свою чергу не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової позиції оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій.

Оскільки судами допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, остання підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд для надання оцінки причинам поважності пропуску строку звернення до суду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, якими позов залишено без розгляду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: