Рішення № 48855946, 19.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2013 р. Справа № 918/158/13-г

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

до відповідача Державного закладу "Відділкова лікарня станції Рівне ДТГО "Львівська залізниця"

про стягнення в сумі 239 402 грн. 90 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 10-05 від 02.01.2013 року).

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 01.01.2013 року).

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Державного закладу "Відділкова лікарня станції Рівне ДТГО "Львівська залізниця" про стягнення 239 402 грн. 90 коп. заборгованості за поставлений природній газ.

В судовому засіданні 19 лютого 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві. В свою чергу, представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (далі - постачальник) та Державним закладом "Відділкова лікарня станції Рівне ДТГО "Львівська залізниця" (далі - споживач) був укладений договір № 15-Б/12 про постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір; 7-20), відповідно до умов якого постачальник постачає природній газ споживачу в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених Договором.

Згідно з пунктом 5.3.3 Договору споживач зобовязаний оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.7 Договору постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (пункт 2.9 Договору).

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку № 2 до Договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору позивач протягом листопада-грудня 2012 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 258 678 грн. 46 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 21-23).

Відповідач, в свою чергу, в порушення умов Договору, частково розрахувався з позивачем за поставлений природній газ в сумі 19 275 грн. 56 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 24).

Таким чином, з урахуванням часткової оплати, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за поставлений природній газ в сумі 239 402 грн. 90 коп..

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 239 402 грн. 90 коп. заборгованості за поставлений природній газ стверджуються Договором, актами передачі-приймання природного газу та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 629, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, Господарського кодексу України.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 239 402 грн. 90 коп.. На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного закладу "Відділкова лікарня станції Рівне ДТГО "Львівська залізниця" (33001, м. Рівне, вул. О. Олеся, буд. 13, (код ЄДРПОУ 01111032) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Білякова, буд 4, код ЄДРПОУ 03366701) 239 402 грн. 90 коп. заборгованості за поставлений природній газ та 4 788 грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "22" грудня 2012 року

Суддя Торчинюк В.Г.