Постанова № 4885452, 08.09.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2009 р. Справа № 13/94-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Червенка А.Г., посв. №276 від 24.12.08 року

позивачів - не з'явилися

відповідача - Тимошенко С.А., дов. №3 від 05.03.09 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1576 С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 30 квітня 2009 року по справі № 13/94-09

за позовом прокурора Тростянецького району в особі Тростянецької райдержадміністрації в особі Білківської сільської ради

до Закритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Райз-Максимко”

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 22627,31 грн.

встановила:

Прокурор Тростянецького району Сумської області, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом (враховуючи заяву про зміну назви та місцезнаходження юридичної особи) до ЗАТ “Науково-виробничого підприємства “Райз-Максимко”, відповідача, в якому з враховуючи уточнення позовних вимог, які були прийняті господарським судом Сумської області до провадження, просив суд зобов’язати ЗАТ “Науково-виробниче підприємство “Райз-Максимко” повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 31,9 га, яка розташована на території Білківської сільської ради. Відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ЗАТ “Науково-виробничим підприємством “Райз-Максимко”Білківській сільській раді в сумі 22627,31 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30 квітня 2009 року (повний текст рішення підписаний 05.05.2009 р.) (суддя Лиховид Б.І.) позов було задоволено. Стягнуто з ЗАТ “Науково-виробниче підприємство Райз-Максимко”на користь Білківської сільської ради 22627,31 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняття земельної ділянки. Зобов’язати ЗАТ “Науково-виробниче підприємство Райз-Максимко”звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 31,9 га, яка розташована на території Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області. Стягнуто з ЗАТ “Науково-виробничог підприємства Райз-Максимко”в доход держбюджету м. Суми 311,27 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з вказаним рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що при вирішенні справи судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права. У зв’язку з чим просить зазначене рішення господарського суду Сумської області скасувати і припинити провадження у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

У судовому засіданні 03.09.2009 року від відповідача надійшло письмове клопотання про витребування у відділу Держкомзему у Тростянецькому районі Сумської області довідку, в якій вказати розмір земельної ділянки, яка знаходиться на території Більківської сільської ради в конторі 944 та є державною власностю.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідач, який повідомлявся місцевим господарським судом належним чином про дату, час та місце проведення судових засідань, не довів поважності причин ненадання місцевому господарському суду клопотання про витребування вищевказаного доказу.

Прокурор у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Представники позивачів в судове засідання не з‘явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №05586997 та №055666945, про вручення ним 03.08.2009 року та 04.08.2009 року копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників позивачів за наявними у справі матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представника відповідача та прокурора, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області було проведено перевірку дотримання Півнеківською філією ЗАТ НВП “Райз-Агро” вимог земельного законодавства, за результатами якого було складено акт №66 від 26.08.2008 року, відповідно до якого зазначене товариство використовує земельну ділянку площею 27,9 га ріллі поблизу с. Васищево на території на території Білківської сільської ради та земельну ділянку державної власності площею 4,0 га, поблизу с. Новоселівка без правовстановлюючих документів.

У зв‘язку з вказаним порушенням 26.08.2008 року державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області було складено протокол про адміністративне правопорушення №36 та винесено постанову №6, якою директора Півнеківської філії ЗАТ НВП “Райз-Агро”визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн.

На усунення виявленого порушення директору Півненківської філії закритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства “Райз-Агро”було видано припис № 45 від 26.08.2008 року.

Також факт порушення вимог земельного законодавства зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки № 22 від 26.08.2008 року, на підставі якого державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Сумської обрості проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, що складає 22627 грн. 31 коп.

Як свідчать матеріали справи, 16.02.2009 року у державному реєстрі (ЄДРПОУ) назва закритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства “Райз-Агро” та місцезнаходження (юридична адреса): вул. Академіка Заболотного, 152, м. Київ, 03143, були змінені на закрите акціонерне товариство “Райз-Максимко”, місцезнаходження (юридична адреса): вул. Матросова, 10, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240; код ЄДРПОУ 30382533 залишено без змін.

У зв‘язку з цією обставиною ухвалою господарського суду Сумської області від 10.03.2009 року № 13/94-09 було змінено відповідача –закрите акціонерне товариство науково-виробниче підприємство “Райз-Агро”, місцезнаходження (юридична адреса): вул. Академіка Заболотного, 152, м. Київ, 03143 на закрите акціонерне товариство “Райз-Максимко”, місцезнаходження (юридична адреса): вул. Матросова, 10, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240, код ЄДРПОУ 30382533 залишено без змін.

Згідно з частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України, юридичні особи набувають право на землю шляхом передачі земельної ділянки у власність чи користування.

Відповідно до статтей 13, 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України земля є об’єктом права власності українського народу, основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Від імені українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж в натурі, одержання документа, що посвідчує право користування та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, відповідно до положень статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Також, відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі або землекористувачам..

А отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення вимоги прокурора щодо зобов’язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 31,9 га, яка знаходиться на території Білківської сільської ради та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 22627 грн. 31 коп.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що проведення перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства при використанні спірної земельної ділянки, накладення адміністративного стягнення та винесення припису було здійснено з порушенням чинного законодавства, не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки вказані дії не були визнані незаконними, а складені за результати цих дій акти не були визнані неправомірними або скасовані у встановленому чинним законодавством порядку.

Ствердження відповідача про те, що даний спір, учасником якого є орган, наділений власними повноваженнями, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, також не може вважатися обґрунтованим, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб‘єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб‘єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Визначення терміну «суб‘єкт владних повноважень»дано в пункті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого таким суб‘єктом вважається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб‘єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною ознакою суб‘єкта владних повноважень є здійснення цим суб‘єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб‘єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Однак даний спір є спором про право, в якому владний орган виступає не як суб‘єкт владних повноважень, а як рівноправний учасник господарських правовідносин, у зв‘язку з чим вказаний спір відповідно до вимог статей 2, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягає розгляду в господарському суді.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

У задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство “Райз-Максимко” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 30 квітня 2009 року у справі №13/94-09 залишити без змін.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.