Постанова № 48853381, 24.06.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-1574/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 при секретаріОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ТОВ ВКФ "Анне ЛТД" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001311500/0/469 та № 0001321500/0/468 від 25.02.2010 року, якими йому визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 425000,40 грн з них за основним платежем 354167 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 70833,40 грн та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 1079117,30 грн з них за основним платежем 750560 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 328557,30 грн, прийнятих на підставі акту № 342/15/14159997 від 10.02.2010 року про результати проведення документальной виїзної перевірки ТОВ ВКФ "Анне ЛТД" за період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд їх задоволити.

Представник відповідача позов не визнав та в його задоволенні просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.02.2010 року Хмельницькою МДПІ було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ ВКФ "Анне ЛТД" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Неоламнова" за період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року.

За наслідками перевірки був складений акт № 342/15/14159997 яким встановлено порушення: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 354 167 грн, в тому числі за 3 квартали 2009 року - 354167 грн; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.8 ст.4, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 750560 грн, в тому числі в розрізі звітних періодів: вересень 2009 року - 283333,33 грн, жовтень 2009 року - 467226,73 грн.

На підставі вказаного акта прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001311500/0/469 та № 0001321500/0/468 від 25.02.2010 року.

Судом встановлено, що 05.01.2009 року між позивачем та ПП "Неоламнова" укладено договір про проведення маркетингових досліджень №08/01/09.

Відповідно до даного договору ПП "Неоламнова" зобов'язалось надати позивачеві маркетингові послуги та виконувати роботи, передбачені даним договором (п.1.1 договору).

За змістом п.2.1 договору виконавець зобов'язаний надати замовнику (позивачу) такі види послуг: визначення цін на закупівлю і реалізацію світлих нафтопродуктів і продуктів масляної групи, розрахунок ціни подекадно протягом терміну дії договору; збір інформації про потенційних покупців на дослідженій території; збір інформації про потенціних постачальників на дослідженій території.

Замовник зобов'язався приймати від виконавця результати роботи у вигляді остаточного зведеного звіту, сформованого в табличній формі з відповідними текстовими поясненнями та оплачувати їх (п.3.1 договору). Одночасно сторони домовились, що замовник здійснює розрахунки за виконані послуги та роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок після підписання акта прийому-передачі результатів дослідження (п.6.3 договору).

За виконані роботи ТОВ "Анне-ЛТД" передало ПП "Неоламнова" простий вексель №0275772 складений 15.10.2009 року номіналом 1700000 грн строком платежу 15.10.2019 року в рахунок підтвердження заборгованості за виконані роботи по договору №08/01/09 від 05.01.2009 року, акту виконаних робіт №1 від 30.09.2009 року та простий вексель №0275773 складений 04.11.2009 року номіналом 2803360,40 грн строком платежу 04.11.2019 року в рахунок підтвердження заборгованості за виконані роботи по договору №08/01/09 від 05.01.2009 року та акту виконаних робіт №2 від 31.10.2009 року.

На підтвердження виконання зазначених договорів про надання маткетингових послуг позивач надав суду акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні.

Суть маркетингових послуг - це визначення перспектив ведення торгових операцій та визначення потенційних покупців.

Досліджений судом договір про надання маркетингових послуг свідчить про те, що замовляючи маркетингові послуги, позивач не обговорював з контрагентом їх вартість, що суперечить самій суті підприємництва, визначеній в ст.42 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Частиною 3 вказаної норми встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель- це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Простий вексель - це письмове, чітко встановленої форми абстрактне і безумовне боргове зобов'язання векселедавця векселедержателю сплатити зазначену в ньому суму у визначений строк і в певному місці.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи заз наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Підписавши договір без зазначення вартості маркетингових послуг, позивач фактично погодився на будь-яку вартість цих послуг. Разом з тим, договір про надання маркетингових послуг не містить жодної інформації стосовно досягнення домовленості між сторонами договору щодо способу передачі результатів послуг від виконавця до замовника, а акти виконаних робіт не дають змоги встановити зміст наданих послуг.

Дослідивши акти приймання виконаний робіт, податкові накладні, суд вважає, що жоден з них не відповідає вимогам до первинного документу, встановленим ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містить інформації про зміст маркетингових послуг. Надані представником позивача акти виконаних робіт вказують лише на вартість виконаних робіт без будь-якого відображення змісту виконаних робіт (наданих послуг).

Отже, суд вважає, що досліджені в судовому засіданні матеріали не є достатніми доказами реального характеру господарських операцій з надання маркетингових послуг відповідно до договорів між позивачем та ПП "Неоламнова"

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не надано документальних доказів, які б підтверджували зв'язок понесених витрат із підготовкою, організацією продажу паливно-мастильних матеріалів та моніторингу ринку нафтопродуктів на території України, не доведено факт отримання прибутку підприємством від продажу товарів за результатами проведених досліджень та реклами. Економічної доцільності понесених витрат в ході перевірки не виявлено. А отже, діяльність підприємства, що не направлена на отримання доходу, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не являється господарською діяльністю, а витрати, понесені в зв'язку з такою діяльністю, не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства.

Відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу(валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону).

Згідно з частиною четвертою пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 5.4.4. п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються таким платником податків, віднесені до валових витрат подвійного призначення.

Отже, витрати на оплату маркетингових послуги відображаються у складі валових витрат у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено валові витрати на загальну суму 1416667 грн, а саме: за три квартали 2009 року - 1416667 грн за рахунок віднесення до складу валових витрат витрати на придбання маркетингових послуг у ПП "Неоламнова".

Факт порушення підтверджується наступними документами: договір про надання маркетингових послуг №08/01/09 від 05.01.2009 року, заявка на проведення маркетингових досліджень, акт приймання-передачі наданих послуг та результатів досліджень №1 від 30.09.2009 року на загальну суму 1700000 грн, в тому числі ПДВ 233333,33 грн, акт приймання-передачі наданих послуг та результатів досліджень №2 від 31.10.2009 року на загальну суму 2803360,40 грн, в тому числі ПДВ 467226,73 грн, податкова накладна №30091 від 30.09.2009 року на загальну суму 1700000 грн, в тому числі ПДВ 233333,33 грн, податкова накладна №311034 від 31.10.2009 року на загальну суму 2803360,40 грн, в тому числі ПДВ 467226,73 грн.

Суд вважає, що досліджені в судовому засіданні докази в сукупності з відсутністю доказів щодо реального характеру здійснення господарських операцій з надання маркетингових послуг та їх звязку з господарською діяльністю позивача підтверджують правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, а отже позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Керуючись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України "Про обіг векселів в Україні", ст.ст.158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ТОВ ВКФ "Анне ЛТД" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень: № 0001311500/0/469 та № 0001321500/0/468 від 25.02.2010 року відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Савчук Р.І.

Судді Фелонюк Д.Л.

ОСОБА_3

ОСОБА_3