Постанова № 4885244, 15.09.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2009 р.                                                                                 № 2а - 2296/09/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., при секретарі судового засідання Мотельчук А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001,

до дочірнього підприємства електричних мереж відкритого акціонерного товариства «Атомсервіс», Комунальна зона, 12а, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000,

за участю представників від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

про стягнення адміністративно господарських санкцій у розмірі 22 626 грн. 28 коп. та пені у розмірі 389 грн. 15 коп.          

ВСТАНОВИВ:

Миколаївським обласним відділення Фонду соціального захисту інвалідів пред’явлено позов про стягнення з дочірнього підприємства електричних мереж відкритого акціонерного товариства «Атомсервіс»адміністративно господарських санкцій у розмірі 22 626 грн. 28 коп. та пені у розмірі 389 грн. 15 коп.

Справа розглядається в порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказав, що ч.8 ст. 21 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві. Згідно ч.3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що забезпеченням прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до держаної служби зайнятості. Безпосередньо інваліди до підприємства з метою працевлаштування не звертались, відповідно створити для них умови праці, а також робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації не було можливим.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 22 626 грн. 28 коп. адміністративно господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2008 рік та пені у розмірі 389 грн. 15 коп.          

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону. Виходячи з вимог зазначеної норми частина восьма статті 21 Закону України «Про електроенергетику», які встановлюють інші нормативи, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

На підставі ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положення про реалізацію статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №70, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця, у даному випадку –6 місць і ввести їх в дію шляхом працевлаштування на них інвалідів.

Фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу.

Виконанням нормативу робочих місць, вважається працевлаштування фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

За даними наданого відповідачем "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік" (форма 10-П1) на підприємстві працювали 5 штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»повинна складати 6 осіб .

Відповідач встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не виконав.

Позивачем надана відповідь Южноукраїнського міського центру зайнятості населення, відповідно до якої відповідач звіт за формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2008 року не надавав, крім того на обліку в Южноукраїнському міському центрі зайнятості населення в 2008 році перебувало 67 інвалідів.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2008 році складала 22 626 грн. 28 коп., тому розмір адміністративно-господарських санкцій складає 22 626 грн. 28 коп.

Штрафні санкції, згідно Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1767, сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідачем адміністративно-господарські санкції у розмірі 22 626 грн. 28 коп. у встановлені строки добровільно не сплачені.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сума пені, яку необхідно сплатити відповідачу складає 389 грн. 15 коп., яка підтверджується розрахунком суми пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства електричних мереж відкритого акціонерного товариства «Атомсервіс»(Комунальна зона, 12а, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, код ЄДРПОУ 22432779) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001,) отримувач Державний бюджет Центрального району, банк отримувач ГУДКУ у Миколаївські області, р/р 31218230700006, МФО 826013, КОД ЄДРПОУ 23626096) адміністративно господарські санкції у розмірі 22 626 грн. 28 коп. (двадцять дві тисячі шістсот двадцять шість гривень двадцять вісім копійок) та пені у розмірі 389 грн. 15 коп. (триста вісімдесят дев’ять гривень п'ятнадцять копійок)

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов