Постанова № 4885132, 11.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.09.09Справа №2а-6854/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Котаревої Г.М., при секретарі Тарасовій О.М., за участю представника позивача - Лисенко А.С., паспорт НОМЕР_1,

представника відповідача - Сімферопольського районного центру зайнятості - Фаіз Л.Р., довіреність № 680 від 07.04.08 року,

представника відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Ермошина Р.В., довіреність № 1108/9/10-0 від 01.06.09 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Широке"

до Сімферопольського районного центру зайнятості,Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

про спонукання до вчинення певних дій.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Широке” (далі позивач) звернулось у 2006 році до Господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Сімферопольського районного центру зайнятості, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (далі відповідачі) про зобовязання Сімферопольського районного центру зайнятості звернутися до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим з відповідними документами для прийняття рішення про списання безнадійного боргу зі сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 50026,27 грн. який виник станом на 03.04.2004 року та зобовязання Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим прийняти рішення про списання безнадійного боргу зі сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 50026,27 грн. який виник станом на 03.04.2004 року.

Постановою Господарського суду АР Крим від 30 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року, позов ВАТ «Широке» задоволено у повному обсязі. Не погодившись з таким рішенням відповідачі звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, ухвалою якого від 09.04.2009 року касаційні скарги Сімферопольського районного центру зайнятості, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим задоволено частково, постанова Господарського суду АР Крим від 30 серпня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14 травня 2009 року адміністративну справу за позовом ВАТ «Широке» до Сімферопольського районного центру зайнятості, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду АР Крим Котаревої Г.М. справу прийнято до провадження, привласнено номер 2а-6854/09/12/0170 та призначено до судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Сімферопольський районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття та здійснює свої повноваження у межах, встановлених законом.

Таким чином, Сімферопольський районний центр зайнятості у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідачів, які є суб'єктами владних повноважень, здійснити списання податкового боргу, суд зобов'язаний встановити, чи діяли відповідачі на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та по суті справи пояснив наступне. У звязку з погодними умовами 2002-2004 років у підприємства ВАТ «Широке» виникла заборгованість по сплаті внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціальною страхування України на випадок безробіття, яка є безнадійною, так як виникла в силу форс-мажорних обставин а тому повинна бути списаною у відповідності до вимог статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до Преамбули Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно підпункту 2.1.3. пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" до числа контролюючих органів віднесено органи фондів загальнообовязкового державного соціального страхування - щодо внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.

Отже, після набрання 26.03.2003 року зазначеним Законом чинності, не сплачені в строк страхові внески до фондів загальнообовязкового соціального страхування, підпадають під ознаки податкового боргу в розумінні пункту 1.3 статті 1 Закону, і його дія поширюється на погашення зобовязань зі сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Списання податкового боргу віднесено до виключної компетенції податкових органів, які здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу.

ВАТ «Широке» зареєстрований як платник внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття та має заборгованість по внескам у фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 50026,27 грн., яка не оспорюєтся сторонами.

ВАТ «Широке» який звернувся з заявою до Симферопольського районного центру зайнятості про списання цього боргу як безнадійного податкового боргу, який виник в результаті несприятливих погодних умов, що потягли пошкодження сільськогосподарських культур на площах позивача і є форс-мажорними обставинами, які підтверджуються висновками Торгово-промислової палати України. У списанні вищевказаної суми було відмовлено.

Оскільки ВАТ «Широке» є сільськогосподарським товаровиробником має сезонний характер роботи, загибель сільськогосподарських культур протягом 2002-2004 років спричинила утворення боргу, в тому числі по платежам до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Враховуючи викладене, представник позивача просив суд зобовязати відповідачів списати безнадійну податкову заборгованість по страховим внескам до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування у сумі 50026,27 гривень основної заборгованості.

У судовому засіданні представник відповідача Сімферопольського районного центру зайнятості позов не визнав у повному обсязі. Представник відповідача зазначив, що по своїй правовій природі внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не можна вважати податковим боргом, на який розповсюджується дія закону України № 2181, оскільки це суперечить вимогам ч. ч. 1 та 6 ст. 1, ч. 4 ст. 2, ст.ст. 3, 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». З аналізу наведених законодавчих актів можна зробити висновок, що дію Закону України № 2181 не можна розповсюджувати на відносини у сфері загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття, оскільки це питання різних правовідносин та систем, встановлених Основами законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування та Законом України «Про систему оподаткування». Таким чином, виходячи з цього, представник відповідача просив суд відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим погодився з запереченнями представника Сімферопольського районного центру зайнятості та також просив відмовити у задоволені позову з тих самих підстав.

Вислухавши представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено наступне. ВАТ “Широке” зареєстровано як юридичну особу Симферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 24.03.1997 року (ідентифікаційний код 00850052), основні види діяльності за КВЕД вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом, що підтверджується довідкою Головного управління статистики в АР Крим № 05/3-6-06/481 та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 441273.

Відповідно до висновків про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України від 07.06.04 року № 2424/05-4, від 31.07.2003 року № 10435/05-4, від 24.03.2003 року № 2156/05-4, від 26.02.2003 року № 1630/05-4, від 23.08.2002 року № 4283/05-4 в результаті обставин нездоланної сили за період з 01.04.2002 року по 05.04.2004 року у на площах ВАТ «Широке» зафіксовано пять випадків форс-мажорних обставин у результаті яких загинули засіви озимої пшениці, озимого ячменя, ярового ячменя, вівсу та інших культур, що підтверджено відповідними висновками Торгово-промислової палати України, яка у свою чергу підтверджує, що вищевказані несприятливі погодні умови, що спричинили загибель засівів сільськогосподарських культур на площах ВАТ «Широке» є форс-мажорними обставинами відповідно п. 18.2. статті 18 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с.12-16).

Судом розглянуті розрахункові відомості ВАТ «Широке» про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перший квартал 2006 року, четвертий квартал 2002 року, перший квартал 2001 року, за 2001 рік в цілому та 2000 рік в цілому та розрахунок заборгованості і пені до акту перевірки № 25 від 20.03.2006 року ВАТ «Широке» проведеного Сімферопольським районним центром зайнятості, відповідно до яких станом на 20.03.06 року у ВАТ «Широке» по даним Сімферопольського районного центру зайнятості була заборгованість зі сплати внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 51577,51 гривень.

Судом розглянуто звернення ВАТ «Широке» до начальника Симферопольського районного центру зайнятості від 18.05.06 року № 198, в якому ВАТ «Широке» просить звернутися до податкового органу та відповідно до ст. 18 Закону України від 21.12.2000 року “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” списати безнадійний борг, який виник перед Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за наслідками форс-мажорних обставин у 2002-2004 роках у сумі 50026,27 грн., яка складається з сальдо заборгованості на 01.12.2002 року 32619,17 та заборгованості за 2003 рік 17407,1 грн. згідно розрахунку заборгованості і пені до акту перевірки № 25 від 20.03.2006 року (а.с.10-11).

Симферопольський районний центр зайнятості відповіддю від 02.06.06 року № 991 відмовив у видані довідки про наявність безнадійного податкового боргу, у звязку з тим, що дане питання буде вирішуватись у судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України розмір податків і зборів, порядок сплати встановлюється законом. Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у ст.ст. 14, 15 цього ж Закону, є вичерпним. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено вказаним Законом не підлягають сплаті.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р. було встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.

До набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", тобто до 01.01.2001 р., платежі на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття мали статус збору (обов'язкового платежу) входили до складу загальнообов'язкових податків та зборів, визначених ст. 14 Закону №1251-ХІІ. Отже, з моменту вступу в силу Закону №1533 (з 01.01.2001р.) норми Закону України "Про систему оподаткування" у частині, що йому суперечили, не застосовуються.

Проте, зміни у Закон України "Про систему оподаткування", якими виключено пункт 16 частини першої статті 14 Закону, що відносив до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) і збір на обов'язкове соціальне страхування, були внесені тільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 16.01.2003 р.

Отже, з моменту вступу в силу Закону №1533 (з 01.01.2001р.) норми Закону №1251-XII у частині, що йому суперечили, не застосовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, а податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків платити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені зазначеним Законом або іншими законами України.

У статтях 1-19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не містяться норми, які регулювали б відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Таким чином, страхові внески, зокрема, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування" тому Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може розширювати перелік податків і зборів обов'язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов'язань платників податків на платежі, які не включені у систему оподаткування.

Пунктом 4.2 ст.2 Закону України "Про систему оподаткування", передбачено, що державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" податки і збори (обов'язкові платежі) не включено до переліку джерел формування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування” Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Таким чином, не можна вважати зобов'язання по страхових внесках податковим боргом, на який поширюється дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Включення Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платник податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів не змінює статусу внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися податками чи зборами, які визначені законами України про оподаткування і не можуть стягуватися в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Таким чином, внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не можна вважати податковим боргом, на який розповсюджується дія закону України № 2181, оскільки це суперечить вимогам ч. ч. 1 та 6 ст. 1, ч. 4 ст. 2, ст.ст. 3, 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. З аналізу наведених законодавчих актів можна зробити висновок, що дію Закону України № 2181 не можна розповсюджувати на відносини у сфері загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття, оскільки це питання різних правовідносин та систем, встановлених Основами законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування та Законом України “Про систему оподаткування”. На порядок стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, розмір яких визначений Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 року № 2213, яка виникла після 01.01.2001 року, не розповсюджується норми податкового законодавства. Вказані відносини врегульовані спеціальним законодавством про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Крім того суд відмічає, що у ході аналізу суми безнадійної заборгованості яку просить списати позивач суд дійшов висновку, що сальдо заборгованості за 2002 у розмірі 32619,17 гривень включає у себе заборгованість зі сплати страхових внесків за 2001 рік, а саме у сумі 9088,44 гривень, що підтверджується розрахунковою відомістю за 2001 рік (а.с.56), у якому не було не яких форс-мажорних обставин і тому ця сума не може бути включено до загальної суми заборгованості у розмірі 50026,27 гривень яку просить списати позивач.

Крім того позивачем не зазначено та не подано до суду доказів порушення його прав другим відповідачем - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим, з матеріалів справи вбачається, що з питанням про списання безнадійного боргу зі сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 50026,27 грн. до податкової інспекції позивач не звертався. Відповідно відсутні підстави для зобовязання даного відповідача приймати будь яке рішення при відсутності звернення до нього.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії Сімферопольського районного центру зайнятості щодо відмови в списанні безнадійної заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 50026,27 гривень який виник станом на 03.04.2004 року можуть бути визнані такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заборгованість по страховим внескам до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не підлягає списанню у порядку, встановленому податковим законодавством, а тому дії відповідачів є правомірними. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У звязку зі складністю справи судом 11 вересня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, та 16 вересня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складення у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського Апеляційного Адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Котарева Г.М.