Рішення № 48849626, 06.07.2015, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/220/15-ц

2/379/74/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Василенка О.М.

при секретарі: Сальник О.Л.,

з участю адвоката, ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом.

В судовому зсідання вона та її представник позов підтримали і простять суд зобовязати відповідача повернути їй незаконно утримуване майно, що належить її малолітній дитині, а саме: пральну машину вартістю 5600 грн., морозильну камеру вартістю 3400 грн., натільний золотий хрестик вартістю 1000 грн., золоті сережки вартістю 1000 грн., виділити їй кольоровий телевізор вартістю 5600 грн.; решту майна виділити відповідачеві на суму 14200 грн.; стягнути з відповідача на її користь вартість знищених особистих речей індивідуального користування, що належали їй та її малолітній дитині (одяг, натільна білизна, дитячі іграшки, постільна білизна, ковдри тощо) в розмірі 3200 грн. і судові витрати: судові збори за подання позову - 243 грн. 60 коп. і його забезпечення 122 грн.

В обґрунтування позову представник позивачки в судовому засіданні зазначав, що

сторонами у період шлюбу придбано наступне майно: 1) кольоровий телевізор, вартістю 5600 грн., 2) супутникова тарілка - 1000 грн., 3) меблева стінка - 2700 грн., 4) м'ягкий куточок - 3600 грн., 5) мікрохвильова піч - 1000 грн., 6) блендер - 400 грн., 7) пилосос - 600 грн., 8) праска - 900 грн., 9) каструлі - 700 грн., 10) м'ясорубка - 300 грн., 11) штори - 600 грн., 12) ковдри 2 шт. - 600 грн., 13) чайний сервіс - 1500 грн., 14) одяг дитячий - 400 грн., 15).одяг жіночий - 600 грн., 16) посуд - 900 грн., 17) постільна білизна - 800 грн., 18) дитячі іграшки - 800 грн., всього на загальну суму 23000 грн.. Частину із перерахованого майна становлять особисті речі індивідуального користування що належать позивачці та її дитині (одяг, натільна білизна, дитячі іграшки, постільна білизна, одіяла, тощо) вартістю 3200 грн.. Решта майна вартістю 19800 грн. є їх спільною сумісною власністю.

Крім того, на момент припинення шлюбних відносин (14 жовтня 2014 року) в оселі де спільно проживали сторони крім вищезазначеного майна залишилося майно на загальну суму 11000 грн., яке являється власністю дитини позивачки, а саме: пральна машина вартістю 5600 грн., морозильна камера -3400 грн., які придбала вона до одруження в червні 2013 року на кошти на утримання дитини; та натільний золотий хрестик -1000 грн.; золоті сережки -1000 грн., які є подарунками дитини..

Відповідач та його представник в судовому засіданні частково заперечували проти позову та пояснили суду, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 31.08.2013 року, а фактично проживали однією сімєю з весни 2012 року по листопад 2014 року. 18 грудня 2012 року у них народилась дочка ОСОБА_4 і була зареєстрована як ОСОБА_5, оскільки на той час позивачка не розірвала попередній шлюб.

За цей час сторони періодично проживали в своїх родичів в с. Улашівка та с. Кирдани Таращанського району Київської області. З 11.11.2014 року позивачка переїхала до своєї матері і у його (відповідача) відсутність забрала свої речі, дитячий одяг, іграшки, дитячу коляску, дві ковдри, а золоті речі, про які йдеться в позовній заяві, були на той момент на дочці.

Відповідач зазначив при цьому, що до реєстрації їх шлюбу за час спільного сумісного проживання вони придбали морозильну камеру вартістю 3184 грн. та пральну машину-автомат вартістю 4500 грн., яка залишилась у матері позивачки ОСОБА_6, а вони (сторони) придбали уживану пральну машину-напівавтомат за 800 грн.. Подарований їм набір каструль, також, залишився у матері позивачки.

Ними за час спільного сумісного проживання були придбані: кольоровий телевізор вартістю 4700 грн.; пральна машина - автомат - 4500 грн., яка залишилась в будинку матері позивачки, набір каструль - 700 грн., пральна машина-полуавтомат б/у - 800 грн., морозильна камера - 3184 грн., супутникова тарілка - 650 грн., мікрохвильова піч - 550 грн., блендер - 250 грн. (на даний час він поламаний і використовуватись не може), мясорубка механічна - 70 грн., 6 штор - 200 грн., ковдри 2 шт. загальною вартістю 300 грн. (забрала позивачка в його відсутність 12.11.2014 року), 2 комплекта постільної білизни - 300 грн., всього ними було придбано майна на загальну суму 16204 грн..

Щодо іншого майна, яким вони користувалися, то: 1) меблеву стінку б/у та пилосос йому дала в користування його двоюрідна сестра ОСОБА_7; 2) мякий куточок належить його матері ОСОБА_8; 3) праска і чайний сервіз належать його бабі; 4) посуд, про який йдеться в позовній заяві, вони за час спільного проживання не придбавали.

Наявне у його (відповідача) житлі майно зазначене в акті від 26.02.2015 року, складеному депутатом. Іншого майна він не має.

При цьому зазначає, що оформлений позивачкою кредит вони виплачували весь період спільного проживання.

Вважає також, що речі індивідуального користування не є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, і тому з переліку спільного сумісного майна подружжя слід виключити: одяг дитячий, одяг жіночий, дитячі іграшки, а також золотий хрестик і сережки, які були подаровані дочці.

Свідок ОСОБА_6, мати позивачки, суду показала, що пральна машина була придбана в 2012 році за 4250 грн., дитячий одяг відповідачем повернуто частково, а сережок ні.

Свідок ОСОБА_9, тітка відповідача, суду показала, що із пропонованого до поділу сторонами майна їм не належить посуд, чайний сервіз, меблева стінка, мякий куточок, праска, які є власністю її (свідка) та її матері і передані сторонам по справі для користування. Каструлі вартістю 700 грн. подаровані сторонам по справі на їх весілля, дитячі іграшки та пральну машину забрала позивачка до своєї матері.

Свідок ОСОБА_8, мати відповідача, суду показала, що меблеву стінку подаровано останньому його сестрою, мякий куточок і мясорубку вона дала сторонам в користування, праска і каструлі належать бабі відповідача. Чайний сервіз подарований тіткою. Дитячий одяг та іграшки для дитини сторін по справі купувала вона. В наявності у відповідача є морозильна камера та уживана раніше пральна машина, а інша пральна машина, належна сторонам, знаходиться у матері позивачки.

Свідок ОСОБА_7, дружина брата відповідача, суду показала, що золоті сережки і хрестик для дитини сторін був подарований нею і її кумою ОСОБА_5 в 2013 році. Пральну машину сторони придбали на подаровані на їх весіллі гроші і знаходиться вона та належні їм каструлі у матері позивачки. Остання також забрала і дитячі іграшки.

Свідок ОСОБА_10, сестра відповідача, суду показала, що меблеву стінку, мякий куточок та чайний сервіз передані сторонам по справі для користування родичами відповідача. Каструлі подаровані нею сторонам по справі на їх весілля, дитячі іграшки та пральну машину забрала позивачка до своєї матері.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що в її магазині в 2012 році позивачка придбавала морозильну камеру «Атлант» вартістю приблизно 3100 грн.,, з її слів за дитячі гроші.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що в її магазині сторони придбали супутникову антену приблизно за 850-1000 грн..

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що в його магазині позивачка придбавала пральну машину в серпні місяці 2013 року.

Свідок ОСОБА_14, державний виконавець ВДВС Таращанського районного управління юстиції Київської області , показала суду, що нею на виконання ухвали суду 14.02.2015 року було накладено арешт на наступне майно: 1. кольоровий телевізор, вартістю 5600 грн., 2. супутникову тарілку, вартістю 1000 грн., 3. меблеву стінку, вартістю 2700 грн., 4. мякий куточок, вартістю 3600грн., 5. мікрохвильову піч, вартістю 1000 грн., 6.блендер, вартістю 400 грн., 7. пилосос, вартістю 600 грн., 8. праску, вартістю 900 грн., 9. каструлі, вартістю 700 грн., 10. мясорубку, вартістю 300 грн., 11. штори, вартістю 600 грн., 12. одіяла 2 шт. , вартістю 600 грн., 13. чайний сервіс, вартістю 1500 грн., 14. одяг дитячий, вартістю 400 грн., 15. одяг жіночий, вартістю 600 грн., 16 посуд, вартістю 900 грн., 17. постільну білизну, вартістю 800 грн., 18. хрестик золотий, вартістю 1000 грн., 19. золоті сережки, вартістю 1000 грн., 20. пральну машину, вартістю 5600 грн., 21. морозильну камеру, вартістю 3400 грн., 22. дитячі іграшки, вартістю 800 грн., що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 8 с. Кирдани Таращанського району Київської області. Опис майна нею по місцю його знаходження не проводився, а в присутності сторін було винесено постанову про накладення на нього арешту в приміщенні ВДВС. Постанову про арешт майна, попередження про кримінальну відповідальність за його відчуження отримав під розписку відповідач 23.02.2015 року. При цьому сторони погодили виключити із переліку майна жіночий одяг та дитячі іграшки. Золотий хрестик знаходився у відповідача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, вивчивши матеріали справи та відповідні їм правовідносини, вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних стосунках приблизно із весни 2012 року по жовтень місяць 2014 року, а в зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 2013 року.

Їм на праві спільної сумісної власності належить майно:

1. кольоровий телевізор, вартістю 5600 грн.,

2. супутникова антена, вартістю 1000 грн.,

3. мікрохвильова піч, вартістю 1000 грн.,

4. блендер, вартістю 400 грн.,

5. пилосос, вартістю 600 грн.,

6. каструлі, вартістю 700 грн.,

7. штори, вартістю 600 грн.,

8. ковдри 2 шт. , вартістю 600 грн.,

9. постільна білизна, вартістю 800 грн.,

10. пральна машина, вартістю 5600 грн.,

12. пральна машина напівавтомат, що була у вжитку вартістю 800 грн.,

13. морозильна камера вартістю 3400 грн., всього на загальну суму 21100 грн..

Виходячи з викладеного, і рівності часток подружжя при поділі їх спільного сумісного майна, частка кожного із них рівна 10550 грн..

При цьому суд не враховує одяг дитячий, одяг жіночий, хрестик золотий і золоті сережки, дитячі іграшки як спільну сумісну власність подружжя, оскільки це є відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю, яка за загальними правилами не підлягає поділу.

Меблева стінка вартістю 2700 грн., мякий куточок - 3600грн., праска - 900 грн., м'ясорубка - 300 грн., чайний сервіс - 1500 грн., посуд - 900 грн., також не визнаються судом спільною сумісною власністю подружжя, оскільки було надано сторонам по справі в користування родичами відповідача, що вбачається із показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10.

Золоті хрестик та сережки вартістю по 1000 грн., подаровані дочці позивачки, передані державним виконавцем Токар І.В. на зберігання відповідачеві.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно ст.61 СК України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними визначено нормою ст.63 СК України.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.71 СК України жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними, на майно що є обєктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, суд вважає за необхідне, в межах заявлених позивачкою вимог та розміру її частки у спільному сумісному (10550 грн.) майні подружжя, виділити їй: пральну машину вартістю 5600 грн., морозильну камеру вартістю 3400 грн., всього на загальну суму 9000 грн., поклавши на відповідача стягнення компенсації, відповідно до рівності часток, в розмірі 1550 грн..

А відповідачеві виділити: кольоровий телевізор вартістю 5600 грн., супутникову антену вартістю 1000 грн., мікрохвильову піч вартістю 1000 грн., блендер вартістю 400 грн., пилосос вартістю 600 грн., каструлі вартістю 700 грн., штори вартістю 600 грн., ковдри 2 шт. вартістю 600 грн., постільну білизну вартістю 800 грн., пральну машину напівавтомат, що була у вжитку вартістю 800 грн., всього на загальну суму 12100 грн..

Крім того, в судовому засіданні із копії постанови державного виконавця ВДВС Таращанського районного управління юстиції Київської області від 14.02.2015 року та розписки відповідача від 23.02.2015 року встановлено, що золоті сережки та хрестик вартістю по 1000 грн. подаровані дочці позивачки знаходяться у його (відповідача) володінні.

Законним представником даної малолітньої дитини, у відповідності до ст. 39 ЦПК України є її мати, позивачка по справі, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та шлюб (а.с.7, 8)

Ст.387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тому, в частині витребування від відповідача та передачі позивачці золотих сережок та золотого хрестика, вартістю по 1000 грн. кожна річ, підлягають задоволенню.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11,15, 88-89, 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.387 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Виділити із спільного сумісного рухомого майна, що являється обєктом права спільної сумісної власності подружжя та передати у власність ОСОБА_2: пральну машину вартістю 5600 грн., морозильну камеру вартістю 3400 грн., всього на загальну суму 9000 грн..

Виділити із спільного сумісного рухомого майна, що являється обєктом права спільної сумісної власності подружжя та передати у власність ОСОБА_3: кольоровий телевізор вартістю 5600 грн., супутникову антену вартістю 1000 грн., мікрохвильову піч вартістю 1000 грн., блендер вартістю 400 грн., пилосос вартістю 600 грн., каструлі вартістю 700 грн., штори вартістю 600 грн., ковдри 2 шт. вартістю 600 грн., постільну білизну вартістю 800 грн., пральну машину напівавтомат, що була у вжитку вартістю 800 грн., всього на загальну суму 12100 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в рівності часток подружжя в розмірі 1550 грн. та судові витрати в розмірі 365 грн. 60 коп..

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:ОСОБА_15