Постанова № 4884824, 10.08.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

10.08.09 Справа № 21/32

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Гулик Н.

за участю представників сторін

Від позивача- з»явився

Від відповідача не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ»Кредобанк»

на рішення господарського суду Львівської області від 09.04.09

у справі № 21/32

за позовом ТзОВ»Інтер Мед»

до відповідача ВАТ»Кредобанк»

про : стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.04.09 по даній справі позов ТзОВ»Інтер Мед»задоволено повністю. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" (ЄДРПОУ 14361598, м. Львів, вул. Сахарова, 78) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Мед", ЄДРПОУ 31169792, м. Київ, вул. Софіївська, 1/12) 3379420 грн.- основного боргу, 328370,14грн. -пені, 274853,60грн. - інфляційні втрати. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" (ЄДРПОУ 14361598, м. Львів, вул. Сахарова, 78) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерМед" (ЄДРПОУ 31169792, м. Київ, вул. Софіївська, 1/12) 25 500 грн.- державного мита та 118 грн.- витрат на інформаційно-технічне обслуговування процесу та 30 000грн.- інших судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що укладений між сторонами договір не є договором банківського вкладу на вимогу, а строковим, договір між сторонами не розірваний, а дострокове зняття коштів можливе лише за умови дострокового розірвання договору.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Зокрема зазначив, що між сторонами 21.08.2008 р. був укладений договір банківського вкладу "Універсал" №260, за яким позивач вніс передбачені договором та додатками до нього внески в загальній сумі 4000000 грн.. Строк розміщення вкладу був встановлений на 365 днів, але з правом зняття коштів в сумі не меншій 5000 грн. із попереднім повідомленням про це банку за 5 робочих днів. Позивач листом поінформував банк про намір отримання коштів, однак, банк відмовив у їх виплаті, посилаючись на постанову правління НБУ №319 від 11.10.2008 р., яка не була зареєстрована Міністерством юстиції України.

В судове засідання призначене на 10.08.09 представник апелянта подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Однак, колегія суддів відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки жодних доказів, які підтверджують викладені в клопотанні обставини відповідач не подав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

21.08.2008 р. між позивачем (вкладник) та відповідачем (банк) був

укладений договір банківського вкладу №260 ("Універсал"), згідно із п. 1.1. якого його предметом є послуги банку по розміщенню коштів вкладника в національній валюті на вкладному рахунку в банку та їх повернення з виплатою обумовлених сторонами процентів.

Вкладник перераховує на вкладний рахунок кошти в сумі 50000 грн., що є первинним не знижувальним залишком для даного виду вкладу (п. п. 2.1., 2.З.). Поповненням вважається сума надходжень на вкладний рахунок, що оформляється додатковим договором, яким обумовлюється розмір поповнення, розмір процентів, які нараховуються на суму поповнення та строк, на який розміщуються кошти поповнення (п. п. 2.4., 2.5.). Проценти на суму вкладу нараховуються з дня наступного за днем надходження коштів у банк, до дня, який передує їх поверненню вкладникові. Проценти на суму вкладу нараховуються виходячи з розміру діючої процентної ставки із врахування фактичного строку знаходження цих коштів на вкладному рахунку (п. п. З.2., 3.4.). Нарахування банком процентної ставки на суму вкладу проводиться щомісячно по щоденному залишку коштів на вкладному рахунку (п. З.5.).

Відповідно до п. 8.2. договору, вклад розміщується в банку строком

на 365 днів.

Однак, відповідно до п. п. 4.1.1., 4.1.2., 4.2.2. вкладник має

право не лише поновлювати вкладний рахунок додатковими внесками протягом дії договору, а й знімати кошти з вкладного рахунку в межах суми коштів, яка перевищує суму первинного внеску.

Згідно із п. 4.2.2. договору, при необхідності дострокового припинення дії договору, або при

необхідності отримання частини вкладу, вкладник зобов'язаний письмово повідомити банк про це за 2 робочих дні при розміщенні коштів на строк до 10 днів та за 5 робочих днів при розміщенні коштів на строк 10 днів і більше.

Вище зазначений пункт спростовує посилання відповідача на можливість повернення вкладу лише після закінчення строку його розміщення чи дострокового розірвання договору.

Згідно із ч. 1 ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України, згідно із ч.З якої при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його

частин, усім його змістом, намірами сторін.

Не доводить зворотнього також посилання на встановлену позивачу у додатковому договорі від 21.08.2008 р. №260/1 до Договору банківського вкладу №260 від 21 серпня 2008 р. ставку 16% на суму поповнення, і враховуючи відсутність у змісті вказаного додаткового договору таких посилань.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначеним додатком було передбачено внесення коштів в сумі 3950000 грн.. Як випливає з виписки по особовим рахункам та не спростовано відповідачем, позивач 21.08.2008 р. перерахував суму вкладу в розмірах 50000 грн. та 3950000 грн..

Листом №22/1- від 22.10.2008 р. позивач звернувся до відповідача із повідомленням . про намір отримати частину вкладу в сумі 3679420 грн. і такий лист був отриманий відповідачем 22.10.2008 р., що підтверджується відміткою про його отримання. Однак, листом №06-12954/08 від 29.10.2008 р. відповідач відмовив позивачу у видачі зазначеної частини вкладу, посилаючись на постанову Правління НБУ №319 від 11.10.2008 р. "Про додаткові заходи щодо діяльності банків", п. 2.5. якої зобов'язано банки проводити з метою недопущення дострокового зняття коштів роз'яснювальну роботу зі своїми клієнтами, активно проводити стимулюючу роботу із залучення готівки на депозити та пролонгації депозитних договорів і негайно проводити виплати за умови настання строку згідно з договором. Не зважаючи на зміст вказаного пункту, відповідач його вважає таким, що покладає на нього обов'язок не виплачувати кошти до закінчення дії договору.

Однак, посилання на зазначену постанову не заслуговує на увагу, оскільки вона не була зареєстровані в Міністерстві юстиції України і не передбачає можливості невиконання договірних зобов'язань.

Згідно умов договору , отримання вкладником частини вкладу можливе без розірвання договору банківського вкладу ("Універсальний") на встановлених договором умовах. Зазначена обставина додатково підтверджується визнаним позивачем фактом, що частина вкладу, отримання якого вимагав позивач, була повернута йому добровільно відповідачем в сумі 300000 грн.. З урахуванням наведеного, сума основного боргу становить 13379420 грн..

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від рівної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним том відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи , сума пені за прострочку виконання грошового зобов'язання відповідачем, обчислена на підставі п. 6.3. договору від 21.08.2008 р. становить 328370,14 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, апелянт належними доказами не спростував доводів позивача, а тому з огляду на досліджене вище, суд першої інстанції правомірно задоволив вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 09.04.09 у справі № 21/32 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк