Ухвала суду № 48843757, 19.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Рябчук О.С.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2015 рокусправа № 804/4969/15 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Фірсік Д.Ю., за участю представника позивача - Доленчука С.В., представника відповідача - Вербицької В.А., розглянувши у відкритому судового засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. у справі №804/4969/15 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2015 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання дій відповідача щодо включення до акту № 05-19/66 від 30.09.2014 (розділ 4.2. стр.34 ) висновків про порушення ст. 15 Закону України "Про електроенергетику", п. п. 2.5, 2.7 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП "Придніпровська залізниця" на загальну суму 239 770 039,77 грн. неправомірними та виключення з акту цих висновків.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з висновками акту ревізії, викладених в розділі 4.2 акту щодо витрат на електроенергію, позивач не погоджується, оскільки порушень з боку підприємства ст. 15 Закону України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику", п.п. 2.5, 2.7 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ від 13.06.1996 року № 15/1, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП "Придніпровська залізниця"на загальну суму 239 770 039,77 грн. не було.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Придніпровська залізниця" за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2014 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2014 р. №05-19/66.

З висновками акту ревізії, викладених в розділі 4.2 акту щодо витрат на електроенергію, позивач не погоджується, оскільки порушень з боку підприємства ст. 15 Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику", п.п. 2.5, 2.7 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ від 13.06.1996 року № 15/1, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП "Придніпровська залізниця"на загальну суму 239 770 039,77 грн. не було.

Всі споживачі залізниці (в т.ч. і підприємства, що входять до складу залізниці) мають сплачувати за електроенергію за єдиними роздрібними тарифами. Ці тарифи щомісячно затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Від залізниці як постачальника електричної енергії за врегульованим тарифом споживач - ВСП "Служба локомотивного господарства" - може отримувати електроенергію виключно за єдиними роздрібними цінами, а тарифи, за якими ПНТ реалізує електроенергію своїм споживачам, не регулюється державою, а визначаються виключно шляхом переговорів та встановлюються нижчими на величину певного дисконту від єдиних роздрібних тарифів на електроенергію, що діють у розрахунковому місяці.

Позивач вважає, що розрахунок відповідача щодо отримання ДП "Придніпровська залізниця" протягом спірного періоду збитків на суму 239 770 039,77грн. є некоректним, адже закупівля електроенергії у ПНТ дозволила ВСП "Служба локомотивного господарства" протягом з 01.10.2012 року по 30.06.2014 року досягти позитивного економічного результату у розмірі 37 811 тис.грн., що також підтверджується висновком судового експерта з економічних експертиз від 12.03.2015 р. №15.

Враховуючи наведене, дії Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області щодо формування в акті ревізії таких висновків є неправомірним, вони мають бути виключеними з акту.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 01.07.2014 р. по 23.09.2014 р. посадовою особою відповідача було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Придніпровська залізниця" за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2014 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2014 р. №05-19/66.

Ревізією витрат на електроенергію встановлено наступне.

У періоді, що підлягав перевірці, ДП "Придніпровська залізниця" здійснювала закупівлю електроенергії у 2-х постачальників: ДП "Енергоринок" та ТОВ "Торговий дім "ГазЕнерго".

Між ДП "Придніпровська залізниця" та ДП "Енергоринок" укладено договір від 13.08.2010 року № 6320/02/ПР/Е-10732/НЮ на купівлю-продаж електроенергії.

Відповідно до п.3.1. вказаного договору, слідує, що Сторони визнають свої зобов'язання за Договором між членами Оптового ринку електроенергії України та керуються його положеннями при виконанні договору від 13.08.2010р. № 6320/02/ПР/Е-10732/НЮ.

Так, відповідно до п.2.3.3 Договору між членами Оптового ринку електроенергії України від 15.11.1996р., ДП "Придніпровська залізниця" зобов'язане купувати електричну енергію у ДП Енергоринок", яке є оптовим постачальником.

ДП "Придніпровська залізниця" (Ліцензіат) має ліцензію від 03.09.1997р. серії ПС №0309 на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензію від 25.06.1997р. серії ПР №0037 на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, які видані Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України.

Відповідно до п.2.7 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ від 13.06.1996р. №15/1 (далі - Постанова НКРЕ №15/1), відповідно до якої ДП "Придніпровська залізниця" повинне закуповувати електроенергію на оптовому ринку електричної енергії України відповідно до умов його діяльності та здійснювати належне проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює передачу належної ліцензіату електричної енергії, якщо електрична енергія поставляється мережами, які не є його власністю.

Крім того, п. 2.5 Постанови НКРЕ №15/1 передбачено, що Ліцензіат має здійснювати ліцензовану діяльність за принципом економічної доцільності та забезпечувати досягнення найнижчої можливої вартості електроенергії для споживачів.

Також, ст. 15 Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику" передбачено, що всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом господарської діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії.

За період з 01.10.2014 року по 30.06.2014 року ДП "Енергоринок" поставлено ДП "Придніпровська залізниця" електроенергії в кількості 687 432,704 тис. кВт.год. на суму 590175,77 тис. гривень.

Крім того, ревізією встановлено, що між ДП "Придніпровська залізниця" (Споживач) та ТОВ "Еазенерго" (Постачальник) укладено договір від 24.02.2006 р. № ПР/Е-06307/НЮ на купівлю-продаж активної електричної енергії.

За період з 01.10.2014 року по 30.06.2014 року ТОВ "Торговий дім "ГазЕнерго" поставлено ДП "Придніпровська залізниця" електроенергії в кількості 1 662 222,403 тис. кВт.год. на суму 1680 854,91 тис. гривень.

Проведеним аналізом цін на електроенергію, яка закуповується в ДП "Енергоринок" та в ТОВ "Торговий дім "ЕазЕнерго" встановлено значну різницю в тарифах.

Так, наприклад у березні 2014 року ДП "Придніпровська залізниця" закуповувала електроенергію у ДП "Енергоринок" за ціною 690,82грн. за 1 МВт, а у ТОВ "Газенерго" за ціною 793,26 грн. за 1 МВт 1 класу та за 1000.97 грн. за 1 МВт 2 класу.

Таким чином, в порушення ст. 15 Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику", п.п. 2.5, 2.7 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ від 13.06.1996 №15/1, ДП "Придніпровська залізниця" здійснено закупівлю у ТОВ "Торговий дім "ГазЕнерго", що призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП "Придніпровська залізниця" на загальну суму 239 770 039,77грн. (а.с.12-13).

Не погодившись з висновками акту ревізії, в тому числі щодо витрат на електроенергію, позивач подав заперечення до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області.

31.10.2014 року відповідачем затверджено висновки на заперечення до акту ревізії від 30.09.2014 р. №05-19/66, в яких зазначено про те, що факт порушення п. 2.3.2 Договору між членами Оптового ринку електроенергії України від 15.11.1996 р. з боку ДП "Придніпровська залізниця" в частині зобов'язання купувати всю необхідну йому електричну енергію від ДП "Енергоринок" має місце, у зв'язку з ненаданням до заперечень розрахунку позитивного економічного результату у розмірі 37811тис.грн. внаслідок закупівлі електроенергії в ТОВ "Торговий дім "ГазЕнерго", визначити його достовірність не є можливим.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до п.п. 7, 10, 13, 15 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону України органу державного фінансового контролю надається право:

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;

- порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 550 від 20.04.2006 р., акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їхнаявності) та висновки на них є невід'ємноючастиною акта.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 р. у справі № 21-237а13, яке згідно з ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Позивачем у даній справі заявлені позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо включення до акту № 05-19/66 від 30.09.2014 р.певних висновків та провиключення з акту ревізії висновків.

Акт ревізії та викладені в ньому факти та висновки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є засобом документування дій контролюючого органу під час проведення ревізії та носієм доказової інформації про виявлені під час ревізії порушення вимог законодавства.

Зазначений документ не породжує правових наслідків, не спрямований на регулювання тих чи інших відносин та не має обов'язкового характеру для фізичних та юридичних осіб.

На підставі акта ревізії приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Орган державної фінансової інспекції має право викладати в акті ревізії певні висновки щодо встановлених обставин.

При цьому, оцінка дій посадових осіб контролюючогооргану щодо викладення висновків в акті ревізії та щодо змісту висновків надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі акту.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з тим, що, заявлені у такий спосіб позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" є неналежним способом захисту порушеного права, а тому суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. у справі № 804/4969/15 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 серпня 2015 року, в повному обсязі ухвала складена 20 серпня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А. Олефіренко

В.А.Шальєва