Ухвала суду № 48843430, 18.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 497/2822/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кодінцева С.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області на постанову Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області про визнання рішення противоправним, скасування рішення комісії та зобов'язання призначити і виплачувати пенсію на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Болградському районі Одеської області, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправними дій Комісії при УПФ України в Болградському районі Одеської області, скасування рішення Комісії про відмову в призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах, зобов'язання відповідача призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 04 червня 2014 року. Поряд з цим, позивач подав клопотання про поновлення строку звернення з даним позовом до суду.

Постановою Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2015 року клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду - задоволено. Визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено його. Адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення №41/42 від 05 вересня 2014 року, яким позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з причин ненадання в трьохмісячний термін (до 04 вересня 2014 року) довідки пільгового характеру. Зобов'язано відповідача призначити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах по трудовій книжці з 04 червня 2014 року, враховуючи його, роботу на посаді машиніста аміачних холодильних установок за період з 01 січня 1981 року по 31 грудня 2001 року в колгоспі імені Дімітрова, КСГП «Кальчево», в БПСГК «Кальчево».

В апеляційній скарзі УПФ України в Болградському районі Одеської області ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права та у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України в Болградському районі Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг 55-ти річного віку 03 березня 2014 року, та отримав право на пенсію за віком на пільговій основі.

04 червня 2014 року позивач звернувся до УПФ України в Болградському районі з приводу призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки працював на посаді електрика-машиніста аміачних установок.

Рішенням Комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення №41/42 від 05 вересня 2014 року, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з причин ненадання в трьохмісячний термін (до 04 вересня 2014 року) довідки пільгового характеру.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки має відповідний стаж та працював на підприємствах, де здійснював роботу, передбачену Списком №2.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В апеляційній скарзі УПФ України в Болградському районі Одеської області, вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є законними та обґрунтованими, так як правові підстави для призначення пенсії ОСОБА_2 відсутні, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якому відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно пп.«б» п.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком не залежно від останнього місця роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджуваним, Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а саме: жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно ст. 62 цього ж Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, як передбачено і в ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_2, останній працював з 1981 року на посаді машиніста аміачних установок в колгоспі імені Дімітрова, реорганізованого в СПК/БСК «Калчево» до 2001 року (включно), що становить 21 рік, загальний стаж роботи позивача з 1976 року по 2010 рік, що складає 34 роки 9 місяців 26 днів.

Колегія суддів зазначає, що між записами в трудовій книжці та архівними довідками Болградської районної ради Одеської області від 07 квітня 2014 року №05-26/236, №05-26/235, від 29 квітня 2015 року №402/03-05, №408/05-23, №409/05-23 наявні розбіжності, а саме: згідно записів трудової книжки позивач працював на посаді машиніста аміачних холодильних установок з 1981 року по 2001 рік включно, а у вказаних архівних довідках зазначено, що позивач працював на цій посаді включно до 2010 року.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне прийняти до уваги стаж роботи позивача на посаді машиніста аміачних холодильних установок в колгоспі імені Дімітрова, КСГП «Кальчево», в БПСГК «Кальчево» згідно записів трудової книжки, а саме: період з 01 січня 1981 року по 31 грудня 2001 року.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року №637 передбачено, що у разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника, що передбачено п.18 зазначеного Порядку.

З наявних матеріалів справи вбачається, що факт роботи повний робочий день ОСОБА_2, у зазначений в трудовій книжці період, на посаді машиніста аміачних холодильних установок підтверджується поясненнями свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того, ОСОБА_3 отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів вважає, що у позивача наявне право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивач вже досяг 55-річного віку, загальний стаж роботи його складає більше 25 років, в тому числі на посаді машиніста аміачних холодильних установок більше 20 років, що підтверджується розрахунком стажу, проведеним УПФ України в Болградському районі.

В роз'ясненні Міністерства праці та соціальної політики України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 зазначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлений в тримісячний термін з дня подачі заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

З матеріалів справи вбачається, що підставою відмови у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах згідно п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було саме неподання в трьохмісячний термін (до 04 вересня 2014 року) довідки пільгового характеру.

Однак, колегія суддів, вважає, що в даному випадку не мала місце бездіяльність ОСОБА_2 щодо відповідного неподання, що в свою чергу не може позбавити права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що ліквідатор БСК «Кальчево» листом від 09 жовтня 2014 року №31 відмовив позивачу у видачі довідки пільгового характеру, роз'яснивши про необхідність звернення до трудового архіву Болградської районної ради (а.с.14).

При цьому, згідно інформації Болградської районної ради Одеської області від 20 листопада 2014 року №999/03-05 будь-яких первинних документів, підтверджуючих характер і вид роботи помісячно, поквартально, тощо (наряди, плані, акти виконаних робіт, журнали по техніці безпеки, накази про відповідальність і закріплення об'єктів, агрегатів, тощо) на державне зберігання в трудовий архів - не передавалося (а.с.41).

Крім того, з відповіді ліквідатора ОСОБА_5 БСК «Кальчево» на запит суду, щодо надання відомостей про проведення атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року та відомості щодо проходження атестації позивачем, вбачається, що вказані в запиті документи здані на зберігання до трудового архіву Болградської районної ради згідно акту № 05 приймання-передавання документів на постійне зберігання від 18 серпня 2012 року (а.с.125).

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що з дослідженого акту неможливо дійти однозначного висновку, які саме документи були передані на зберігання до архіву.

Поряд з цим, на запит суду надано відповідь Болградської районною радою Одеської області від 15 травня 2015 року №492/05-13 про те, що документи по проведенню атестації робочих місць з важкими і шкідливими умовами праці в колгоспі імені Дімітрова (КСП/БСК «Кальчево») не надходили на державне зберігання в трудовий архів (а.с.130).

Що стосується посилань апелянта щодо невідповідності посади позивача приписам розділу XXXIII Списку №2, так як останнім передбачена посада «машиніст холодильних установок, що обслуговують аміачні-холодильні установки», а не посада «машиніст аміачних холодильник установок», яка зазначена в трудовій книжці позивача, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 14 січня 1969 року №24 «Про затвердження розділу «Професії робітників, загальні для всіх галузей народного господарства» Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника» та Всесоюзним Класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженого Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 27 серпня 1986 року №16 та введеного в дію з 01 січня 1987 року, (чинною на період роботи позивача) не передбачено посади машиніста аміачних холодильник установок, тому ця посада не могла бути внесена до штатного розпису підприємства.

Тому, колегія суддів вважає, що в трудовій книжці ОСОБА_2 його посаду вказано невірно, насамперед, у зв'язку із некваліфікованими діями відділу кадрів та визначено як «машиніст аміачних холодильник установок», а не «машиністам холодильних установок, що обслуговують аміачні-холодильні установки», що в свою чергу не позбавляє позивача права на отримання відповідного соціального забезпечення, так як вина в цьому самого позивача відсутня.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність даних щодо проведення атестації робочого місця позивача на вищевказаній посаді, так як останнє не може позбавити ОСОБА_2 його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийняття оскаржуваного рішення Комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення №41/42 від 05 вересня 2014 року та необхідності його скасування.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: - пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 досяг 55-ти років 03 березня 2014 року, а з заявою до УПФ в Болградському районі Одеської області з приводу призначення пенсії на пільгових умовах звернувся 04 червня 2014 року, тобто на наступний день після спливу 3-місячного строку звернення, що свідчить про пропуск відповідного строку.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення Комісії №41/42 від 05 вересня 2014 року є протиправним, то пенсію ОСОБА_2 необхідно призначити з 04 червня 2014 року, тобто з дня звернення з заявою до пенсійного фонду.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо поновлення строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом є обґрунтованим.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Болградського районного суду Одеської області від 26 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв