Ухвала суду № 48843399, 17.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2015 р.Справа № 820/3718/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015р. по справі № 820/3718/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Люкс"

до Харківської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Люкс", звернувся до суду із адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати неправомірними та скасувати рішення про коригування митної вартості №807000003/2014/001952/2 від 09.12.2014р., №807000003/2014/002035/2 від 19.12.2014р. та №807000003/2014/002034/2 від 19.12.2014р.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник в митній декларації до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі - МК України). Враховуючи, що жодних розбіжностей, ознак підробки або відсутності обов'язкових відомостей в даних до митного оформлення документах відповідачем встановлено не було, то приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості товарів, контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірними та скасовано рішення про коригування митної вартості 807000003/2014/001952/2 від 09.12.2014 року, 807000003/2014/002035/2 від 19.12.2014 року та 807000003/2014/002034/2 від 19.12.2014 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень, слугував встановлений митним органом, за наслідками проведеного контролю заявленої позивачем митної вартості товару, факт невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару встановленим умовам, через те, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на товари, митне оформлення яких здійснено та інформація про які була наявна в митниці, а також декларантом не було надано вичерпний пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості. На підставі наведеного, контролюючим органом правомірно винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

На адресу позивача, зазначену в адміністративному позові (м.Харків, вул. Польова, 12-А) направлено копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, інформацію про процесуальні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу та судову повістку. У відповідності до запису співробітників поштового відділення, поштовий конверт було повернуто із зазначенням підстав - за закінченням терміну зберігання (а.с.252)

Згідно ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч. 11 ст. 35 КАС України).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.253).

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Інтеропт-Люкс" пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2014 року між Фірмою "BRF S.A." (продавець) та ТОВ "Інтеропт-Люкс" (покупець) укладено контракт №BR-L-2014, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах CFR Одеса/Іллічівськ/Маріуполь/Південний продукти на загальну суму 10000000 (доларів США).

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5 Контракту, асортимент продуктів: продукти тваринного походження, детальне найменування, кількість та вартість товарів зазначається у специфікаціях/доповненнях/проформі-інвойсах/інвойсах. Ціна товару визначається в доларах США на умовах CFR Одеса/Іллічівськ/Маріуполь/ Південний у відповідності з Інкотермс 2010. Поставка товару здійснюється партіями за відповідним графіком. Умови платежу визначені у валюті платежу - долари США, оплата кожної партії товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця 20% авансовим платежем за 7 днів до дати відвантаження та балансовим платежем в розмірі 80% від загальної суми інвойсу до прибуття товарів у порт призначення в Україні.

На виконання Контракту Фірма "BRF S.A." на митну територію України надійшли товари, базис поставки CFR Одеса/Іллічівськ/Маріуполь/Південний у відповідності з Інкотермс 2010. Товар поставлено вартістю 0,65 доларів США/кг.

Для митного оформлення товару позивачем подано до митного органу електронні митні декларації (типу ІМ-40) №807100000/2014/049749 від 28.11.2014 року, 807100000/2014/053032 від 19.12.2014 року, 807100000/2014/053029 від 19.12.2014 на товар "Субпродукти курей свійських (печінка) морожені без харчових добавок, без приправ та без теплової кулінарної обробки. Виробник "BRF S.A.", BR. Країна виробництва: BR".

Митна вартість товарів заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією №807100000/2014/049749 від 28.11.2014 року, позивачем було надано: міжнародну автомобільну накладну (СМR) №6652 від 14.11.2014 року, коносамент МSCUJ3798806 від 09.10.2014; банківський платіжний документ, що стосується товару №155 від 29.09.2014, рахунок-фактура (інвойс) 0101966Е14-А від 08.10.2014, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №1 від 01.08.2014, контракт №BR-L-2014 від 01.08.2014 року, ветеринарні свідоцтва ДРД-00№935855 від 17.11.2014, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 14.11.2014, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 09.10.2014, резервна позиція №915 від 26.07.2001, сертифікат про походження товару загальної форми ІТJ07402-2014 від 13.10.2014, екологічна декларація №71924 від 13.11.2014, сертифікат якості №0101966Е14 від 08.10.2014, єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 807100000/2014/0754 від 17.11.2014, копія митної декларації країни відправлення 14/1329630-001 від 30.10.2014.

Розрахована декларантом митна вартість товару згідно з наданими документами становить 17027,40 доларів США за вагу нетто 26196 кг, в тому числі у вартість входить і оплата транспортних послуг на умовах CFR Одеса/Іллічівськ/Маріуполь/Південний у відповідності з Інкотермс 2010.

За результатами проведеної перевірки митний орган прийняв рішення про коригування вартості товарів №807000003/2014/001952/2 від 09.12.2014 року. В обґрунтування підстав невизнання заявленої митної вартості (гр. 33 рішення) вказано, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема в зв'язку з виявленими та непідтвердженими розбіжностями в документах через не підтвердження декларантом всіх відомостей документально, а також у зв'язку з не наданням декларантом додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України; не надання декларантом інформації щодо угод на ідентичні товари, щодо угод на подібні товари, не надано інформації стосовно документів які несуть вплив на формування ціни товару. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень подібних товарів Львівською митницею ДФС.

Також, з матеріалів справи вбачається, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією №807100000/2014/053032 від 19.12.2014 року позивачем було надано: міжнародну автомобільну накладну (СМR) №6652 від 14.11.2014 року, коносамент МSCUJ3798806 від 09.10.2014, банківський платіжний документ, що стосується товару №155 від 29.09.2014, рахунок-фактура (інвойс) 0101966Е14-А від 08.10.2014, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №1 від 01.08.2014, контракт №BR-L-2014 від 01.08.2014 року, ветеринарні свідоцтва ДРД-00№935855 від 17.11.2014, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 14.11.2014, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 09.10.2014, резервна позиція №915 від 26.07.2001, сертифікат про походження товару загальної форми ІТJ07402-2014 від 13.10.2014, екологічна декларація №71924 від 13.11.2014, сертифікат якості №0101966Е14 від 08.10.2014, єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 807100000/2014/0754 від 17.11.2014, копія митної декларації країни відправлення 14/1329630-001 від 30.10.2014.

Розрахована декларантом митна вартість товару згідно з наданими документами становить 17027,40 доларів США за вагу нетто 26196 кг, в тому числі у вартість входить і оплата транспортних послуг на умовах CFR Одеса/Іллічівськ/Маріуполь/Південний у відповідності з Інкотермс 2010.

За результатами проведеної перевірки митний орган прийняв рішення про коригування вартості товарів 807000003/2014/002035/2 від 19.12.2014 року. В обґрунтування підстав невизнання заявленої митної вартості (гр. 33 рішення) вказано, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема в зв'язку з виявленими та непідтвердженими розбіжностями в документах через не підтвердження декларантом всіх відомостей документально, а також у зв'язку з не наданням декларантом додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України; не надання декларантом інформації щодо угод на ідентичні товари, щодо угод на подібні товари, не надано інформації стосовно документів які несуть вплив на формування ціни товару. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень подібних товарів Львівською митницею ДФС, коригування здійснено за резервним методом у відповідності до ст. 64 МК України, розрахунок митної вартості товару здійснено за ціною 0,90 доларів США/кг.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією №807100000/2014/053029 від 19.12.2014 року, позивачем було надано: міжнародну автомобільну накладну (СМR) №6652 від 14.11.2014 року, коносамент МSCUJ3798806 від 09.10.2014, банківський платіжний документ, що стосується товару №155 від 29.09.2014, рахунок-фактура (інвойс) 0101966Е14-А від 08.10.2014, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №1 від 01.08.2014, контракт №BR-L-2014 від 01.08.2014 року, ветеринарні свідоцтва ДРД-00№935855 від 17.11.2014, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 14.11.2014, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 09.10.2014, резервна позиція №915 від 26.07.2001, сертифікат про походження товару загальної форми ІТJ07402-2014 від 13.10.2014, екологічна декларація №71924 від 13.11.2014, сертифікат якості №0101966Е14 від 08.10.2014, єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 807100000/2014/0754 від 17.11.2014, копія митної декларації країни відправлення 14/1329630-001 від 30.10.2014.

Розрахована декларантом митна вартість товару згідно з наданими документами становить 17027,40 доларів США за вагу нетто 26196 кг, в тому числі у вартість входить і оплата транспортних послуг на умовах CFR Одеса/Іллічівськ/Маріуполь/Південний у відповідності з Інкотермс 2010.

За результатами проведеної перевірки митний орган прийняв рішення про коригування вартості товарів 807000003/2014/002034/2 від 19.12.2014 року. В обґрунтування підстав невизнання заявленої митної вартості (гр. 33 рішення) вказано, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема в зв'язку з виявленими та непідтвердженими розбіжностями в документах через не підтвердження декларантом всіх відомостей документально, а також у зв'язку з не наданням декларантом додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України; не надання декларантом інформації щодо угод на ідентичні товари, щодо угод на подібні товари, не надано інформації стосовно документів які несуть вплив на формування ціни товару. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень подібних товарів Львівською митницею ДФС.

На момент митного оформлення товару "Субпродукти курей свійських (печінка) морожені без харчових добавок, без приправ та без теплової кулінарної обробки" митний орган мав цінову інформацію стосовно вартості такої продукції, отриману в порядку взаємодії про обмін інформацією між митницями.

Згідно з цієї інформації вартість товарів подібних до товарів, заявлених за ЕМД №807100000/2014/049749 від 28.11.2014 року, 807100000/2014/053032 від 19.12.2014 року, 807100000/2014/053029 від 19.12.2014, коригування здійснено за резервним методом у відповідності до ст. 64 МК України, розрахунок митної вартості товару здійснено за ціною 0,90 доларів США/кг. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДМСУ, та виявлено що ідентичний товар оформлюється за ціною вищою ніж заявлена декларантом.

З урахуванням вищенаведеного та з метою більш детального вивчення обставин, які б мали вплив на митну вартість товарів заявлених у вищезазначених ЕМД, по кожному запиту була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному, органі, що підтверджується відправленими електронними повідомленнями на адресу декларанта. В даному випадку - електронного декларування товарів, процедура консультації була проведена в електронному вигляді (копії наявні в матеріалах справи).

На протязі 10 днів з дня подання ЕМД №807100000/2014/049749 від 28.11.2014 року, 807100000/2014/053032 від 19.12.2014 року, 807100000/2014/053029 від 19.12.2014 року декларант не надав додаткових документів.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачем скористався правом на ініціацію перегляду рішень про корегування митної вартості, відповідно до приписів ст. 55 МК України, а саме, у 80-денний строк позивач листом №2014/12/1/1 від 27.02.2015 року додатково надав митному органу документи по ВМД №807100000/2014/049749 від 28.11.2014 року, а саме: розрахунок ціни (калькуляція) собівартості товару від виробника; прайс-листи від виробника; комерційну пропозицію від виробника товару; проформа-інвойс від виробника; лист про відсутність взаємозалежності між покупцем та продавцем; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (платіжне доручення в іноземній валюті); копія митної декларації країни відправлення; звіт про оцінку майна; висновки Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" 565 від 27.02.2015 року, зазначені документи долучені і до матеріалів справи.

Листом №2014/12/1/1 від 06.03.2015 року позивач додатково надав митному органу документи по ВМД №807100000/2014/053032 та №807100000/2014/053029 від 19.12.2014 року, а саме: розрахунок ціни (калькуляція) собівартості товару від виробника; прайс-листи від виробника; комерційну пропозицію від виробника товару; проформа-інвойс від виробника; лист про відсутність взаємозалежності між покупцем та продавцем; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (платіжне доручення в іноземній валюті); копія митної декларації країни відправлення; звіт про оцінку майна; висновки Державного підприємства "Укрпромзовніщекспертиза" 565 від 27.02.2015 року, зазначені документи долучені і до матеріалів справи.

Також позивач, не погодившись із правомірністю вищевказаних рішень про коригування вартості товарів, звернувся до суду із даним позовом.

Як вбачається із змісту оскаржуваних рішень, фактичною підставою для коригування митної вартості товарів слугував встановлений митним органом, за наслідками проведеного контролю заявленої позивачем митної вартості товару, факт невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару встановленим умовам, через те, що використані декларантом відомості не підтверджують в повному обсязі числові значення складової митної вартості.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що позивачем під митного оформлення було надано всі необхідні документи, які передбачені ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість придбаного товару, та як наслідок, обґрунтовано визначено його митну вартість за ціною договору (контракту).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Згідно із вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до положень ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу положень ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно із положеннями ч.ч. 4-6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості,правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Окрім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Колегія суддів зазначає, що подані позивачем для митного оформлення документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягали сплаті позивачем на користь продавця.

В свою чергу, відповідач, будучі суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З приводу застосування митним органом цінової інформації за фактами митного оформлення подібних товарів, колегія суддів зазначає, що наданий позивачем до митного органу звіт про оцінку майна від 26.02.2015 року містить відомості про оцінку майна ринкової вартості на території країни експортеру на умовах поставки CFR Одеса (Україна), яка з округленням складає 0,550-0,770 доларів США/кг.

Посилання контролюючого органу, як на підставу правомірності винесення оскаржуваних рішень, на факт неподання позивачем додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки витребувавши додаткові документи відповідач не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верхового Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12.

В силу ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства та правові висновки Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність у митного органу встановлених законом підстав для відмови позивачу у митному оформленні товару.

Таким чином, посилання митного органу на вказані обставини, як на підставу правомірності прийняття оскаржуваних рішень, є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем під час судового розгляду наявності підстав, які б унеможливили застосування методу визначення митної вартості товарів, який був визначений декларантом, а саме зі ціною договору.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за резервним методом, та як наслідок обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при митному оформленні та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015р. по справі № 820/3718/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015р. по справі №820/3718/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 19.08.2015 р.