Ухвала суду № 48842872, 13.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 серпня 2015 рокусправа № 804/5184/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року по справі за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 166903,50, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015р. задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду.

Заявник не погодившись з ухвалою суду подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу змінити, а саме змінити термін розстрочення з 240 місяців на 480 місяців та суму щомісячної сплати, відповідно з 695,43грн. на 347,72грн.

В суді апеляційної інстанції заявник апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Суду зазначив, що має єдиний дохід - це пенсія по інвалідності. Також вказав, що будь-яких відрахувань з пенсії на виконання рішення не здійснюється, проте виконавче провадження відкрито ще 06.08.2014р.

Представник податкового органу до суду не з'явився, повідомлений про день та час розгляду справи. Податковий орган щодо апеляційної скарги заявника подав заперечення в яких зазначив, що відрахування на погашення боргу повинні проводитись у відповідності з нормами чинного законодавства.

ВДВС Павлоградського МУЮ повідомлений факсограмою про день розгляду справи, будь-яких заяв суду не надав.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013р., залишеної без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014р., стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету в рахунок погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість податковий борг в сумі 166 903,50 грн. (сто шістдесят шість тисяч дев'ятсот три гривні 50 копійок).

По вказані справі 20.03.2014р. видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця ВДВС Павлоградського МУЮ від 06.08.2014р. відкрито виконавче провадження - ВП №44363128.

27.03.2015р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про розстрочення виконання рішення суду, в якій зазначив, що є інвалідом ІІ гр., має певні хвороби, отримує лише пенсію по інвалідності в сумі 2264,40грн., що є єдиним доходом, а сума податкового боргу є завеликою.

Проте в заяві заявник не зазначає вимогу, яким чином просить розстрочити виконання рішення суду (на який період та які суми щомісячного платежу) (а.с. 100).

Суд першої інстанції оскарженою ухвалою заяву про розстрочення виконання рішення суду задовольнив. Розстрочив виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013р. (справа №804/5184/13-а) про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету в рахунок погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість податковий борг в сумі 166 903,50 грн. (сто шістдесят шість тисяч дев'ятсот три гривні 50 копійок) на 240 місяців шляхом погашення 695,43грн. до 10 числа кожного місяця з моменту набрання законної сили ухвали.

Колегія суду вважає помилковим таке рішення суду, оскільки суд першої інстанції задовольнив заяву повністю проте не звернув увагу, що позивач не визначав вимоги яким чином розстрочити виконання рішення суду (на який період та які суми щомісячного платежу), а таким чином самостійно визначив вимогу заявника.

Крім того, ч.1 ст. 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення або відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження відкрито 06.08.2014р.

Як зазначив в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції заявник - ОСОБА_1, з часу відкриття виконавчого провадження та по теперішній час будь-яких відрахувань з його пенсії - єдиного доходу, на погашення податкового боргу не відраховується.

Таким чином судом першої інстанції не досліджено питання обґрунтованості обставини, що ускладнюють виконання рішення суду. Їх не наведено і в суді апеляційної інстанції, оскільки фактично погашення боргу не відбувається.

Крім того, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначає розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника.

Відповідно до 6 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стаття 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій.

Відповідно до ч. 2. 3 ст. 50 Утримання надміру виплачених сум пенсій. Відрахування з пенсій відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Таким чином в даному випадку з заявника може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії щомісячного платежу в погашення боргу.

Проте відрахування з пенсії заявника не проводиться. Заявник не зазначає та не надає доказів неможливості оплати як 20 відсотків пенсії щомісячного платежу в погашення боргу.

Крім того, суд першої інстанції визначаючи суму щомісячного платежу - 695,43грн. - 31% пенсії боржника (2264,40грн.), не врахував вищезазначені норми законодавства.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції помилково прийняв рішення про розстрочення виконання рішення суду.

Проте колегія суду вважає, що з підстав не визначення позивачем вимоги яким чином розстрочити виконання рішення суду (на який період та які суми щомісячного платежу), а суд позбавлений самостійно їх визначати, крім того, суд апеляційної інстанції розглядає вимоги заявлені в суді першої інстанції, а також заявником не наведені обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, оскільки фактично не відбувається виконання рішення та погашення боргу.

Враховуючи зазначене, ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 199, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015р. у справі №804/5184/13-а - скасувати.

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 14 серпня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак