Ухвала суду № 48842788, 04.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"04" серпня 2015 р. справа № 804/9708/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Олефіренко Н.А., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінг-Сервіс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. у справі № 804/9708/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінг-Сервіс»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2014 року №0002752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1 061 718 грн., з яких 707 812 грн. за основним платежем та 353 906 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позову.

Відповідач надіслав суду клопотання про затвердження примирення у зв'язку досягненням податкового компромісу в порядку п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України та закриття провадження відповідно до п.3 ст.157 КАС України. В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що між сторонами відповідно до частини 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України досягнуто податкового компромісу, оскільки позивачем було сплачено до бюджету 5% від суми податкового зобов'язання, нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення від 24.06.2014 року № 0002752203. На підтвердження заявленого клопотання заявник долучив до клопотання копію рішення щодо застосування процедури податкового компромісу від 24.04.2015 року №12353/10/04-64-22-04-13.

Представники учасників процесу, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.1 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується (абз.1 ч.2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств (абз.2 ч.2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за уточненими операціями у наступних періодах за зазначеними податками контролюючими органами не проводяться. (ч.9 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (ч.11 підрозділу 9-2. Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано податковому органу заяву від 10.04.2015 року №10/04/1 про застосуванням податкового компромісу, в тому числі щодо податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2014 року №0002752203 та сплачено 5% суми податкового зобов'язання.

Відповідно до рішення відповідача від 24.04.2015 року №12353/10/04-64-22-04-13 між сторонами досягнуто податковий компроміс за податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2014 року №0002752203.

Згідно ст.194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 203 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

Оскільки сторони по справі досягли примирення, умови примирення не суперечать вимогам закону та є підставою для закриття провадження у справі, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання відповідача слід задовольнити, постанову суду від 22.12.2014 р. - скасувати та закрити провадження по справі.

Керуючись ст.ст.194, 198, 203, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Клопотання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. у справі № 804/9708/14 скасувати.

Провадження у справі № 804/9708/14 закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.О. Коршун