Постанова № 48842755, 10.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2015 рокусправа № 804/10269/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року по справі за позовом Кваритирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2014 року Квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати пункт 1 та п.2 листа Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області "Про усунення виявлених ревізією порушень" від 20.06.14р. №04-08-05-15/6432.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року адміністративний позов Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська задоволено.

Визнано протиправними та скасовано пункт 1 та п.2 листа Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області "Про усунення виявлених ревізією порушень" від 20.06.14р. №04-08-05-15/6432.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та письмовими доказами у справі підтверджено, що на виконання ухвали Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 07.05.14р. по справі №204/3197/14к 1-кс/204/110/14 головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування органів державної влади Мудрим М.В., на підставі направлення від 13.05.14р. №948 виданого в.о. начальника ДФІ в Дніпропетровській області, проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровськ за період з 01.01.12р. по 31.12.13р.

Ревізію проведено у термін з 13.05.2014 по 06.06.2014 (термін ревізії продовжено згідно з ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30.05.2014) у відповідності до питань програми перевірки.

За результатами проведеної ревізії було складено акт від 12.06.2014 року №08-20/24,яким встановлено наступні порушення:

- здійснення оплати послуг електропостачання, спожитих мешканцями гуртожитків по тарифу «бюджетна установа», а пред'явлено до сплати мешканцям по тарифу «населення», КЕВ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету безпідставно здійснено оплату послуг електропостачання по завищеному тарифу чим завдано збитків державному бюджету на загальну суму 196 022,55 гривень та порушено п.1 ст. 3 ЗУ №996-ХІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N« 228 (із змінами) та п. 4 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.11.2010 р. №590.

З метою повного усунення порушень та попередження їх виникнення у подальшому, позивачу було пред'явлено вимогу від 20.06.2014року за № 04-08-05-15/6432, якою зобов'язано підприємство виконати наступне:

- опрацювати матеріали позапланової ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб та звільнити їх із займаних посад;

- ревізією проведення видатків на оплату комунальних послуг (електроенергію) спожитих мешканцями гуртожитків встановлено, що внаслідок здійснення оплати послуг електропостачання, спожитих мешканцями гуртожитків по тарифу «бюджетна установа», а пред'явлено до сплати мешканцям по тарифу «населення», КЕВ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету безпідставно здійснено оплату послуг електропостачання по завищеному тарифу чим завдано збитків державному бюджету на загальну суму 196 022,55 гривень. У зв'язку з чим стягнути з осіб, якими допущено порушення, шкоду у розмірі 196 022,55грн. у порядку, встановленому законодавством України з подальшим перерахуванням до державного бюджету. Переглянути тарифи в договорах надання послуг електропостачання, укладених КЕВ з ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» по гуртожиткам з проведенням розмежування споживачів послуг на категорію «населення» та «бюджетна установа».

Окрім того судом першої інстанції встановлено, що КЕВ м. Дніпропетровська є юридичною особою, має рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, (копії право установчих документів додаються).

Згідно ст. 3 Закону України „Про Збройні сили України" позивач організаційно, як військова установа, входить до складу Збройних Сил України, які в свою чергу підпорядковані центральному органу виконавчої влади - Міністерству оборони України.

Оскільки на позивача покладено обов'язок здійснювати оплату комунальних послуг військових частин Дніпропетровського гарнізону в межа бюджетних асигнувань на підставі кошторису, то відповідно укладених договорів та актів виконаних робіт за надані послуги бюджетній установі КЕВ м. Дніпропетровська здійснював оплату за енергопостачання військової частини А4608, в/м №54.

Судом першої інстанції встановлено, що умовами договорів з постачальником електричної енергії, що діяли у період, що охоплений ревізією, (2012-2013 роки) не визначено розмежування споживачів на КЕВ м. Дніпропетровська (бюджетна установа) та мешканців «гуртожитку» (як населення).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на оскарження спірного пункту вимоги.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням про Держфінінспекцію установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відтак, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, у органу державного фінансового контролю є право пред'являти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово відшкодувати виявлені в ході перевірки збитки.

Між тим, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. У справі ж, яка розглядається, відповідачем пред'явлено вимогу, яка вказують на виявлені збитки, їх розмір та їх не відшкодування позивачем.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 14 жовтня 2014 року у справі №21-439а14, від 20 січня 2015 року №21-63а14.

Враховуючи вищевикладене, перевірка обґрунтованості та правомірності прийнятої вимоги може буди здійснена лише під час звернення органу фінансової інспекції з позовом про стягнення недоотриманих сум, визначених в такій вимозі.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Недотримання судом першої інстанції приписів процесуального закону, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскарженої постанови та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року по справі № 804/10269/14 - скасувати.

В задоволені адміністративного позову Кваритирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про скасування вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай