Постанова № 48842604, 20.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2015 року № 826/11247/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стальсервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпроскасування податкових повідомлень - рішень № 0004092209 від 05.06.2015 та №0004102209 від 05.06.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальсервіс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень № 0004092209 від 05.06.2015 та № 0004102209 від 05.06.2015.

Позивачу було нараховано податкові зобов'язання за результатами позапланової виїзної перевірки з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М", ТОВ "ЯСОН ГРУП", ТОВ "ФОБОС-О", ТОВ "КИЇВКАПІТАЛБУД", ТОВ "ПАЙНЕР", ТОВ "Укрбіснес" за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, їх реальності та повноти відображення в обліку. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М", ТОВ "ЯСОН ГРУП", ТОВ "ФОБОС-О", ТОВ "КИЇВКАПІТАЛБУД", ТОВ "ПАЙНЕР", ТОВ "Укрбіснес" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з даними контрагентами, які за твердженням позивача мали реальний характер, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, до суду надійшли письмові заперечення, у яких він просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 213/26-59-22-09/21531888 від 20.05.2015, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 30.04.2015 по 13.05.2015 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальсервіс" з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М", ТОВ "ЯСОН ГРУП", ТОВ "ФОБОС-О", ТОВ "КИЇВКАПІТАЛБУД", ТОВ "ПАЙНЕР", ТОВ "Укрбіснес" за період з01.01.2012 по 31.12.2013, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складено акт № 213/26-59-22-09/21531888 від 20.05.2015, яким встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 9.1, 9.2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.4, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6081602,00 грн. та порушення пункту138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 9.1, 9.2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" пунктів 2.4, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму3273728,00 грн.

05.06.2015 на підставі акта перевірки № 213/26-59-22-09/21531888 від 20.05.2015 прийняті податкові повідомлення - рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання № 0004092209 за платежем податок на прибуток приватних підприємств та №0004102209 за платежем податок на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальсервіс", не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.7 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Отже, під час проведення документальної позапланової перевірки дослідженню підлягає досить широке коло документів, до яких зокрема, віднесено податкові декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отримані в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, експертні висновки.

З аналізу змісту акту перевірки № 213/26-59-22-09/21531888 від 20.05.2015 вбачається, що відповідачем при його складанні не було здійснено дослідження первинних документів.

Таким чином відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України під час проведення документальної позапланової перевірки не було досліджено документів які підлягають вивченню при проведенні відповідного виду перевірки.

Відповідно до акту № 213/26-59-22-09/21531888 від 20.05.2015 його висновки базуються виключно на інформації наявній в базах даних податкового органу, актах про неможливість проведення зустрічних звірок та актах документальних позапланових перевірок постачальників контрагентів позивача.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Таким чином акти № 1008/22.7/32410884 від 17.05.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрбудбізнес" з питань правомірності проведення господарських операцій з ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" за період з 01.04.2012 по 31.07.2012, № 183/22-1/38182469 від 14.04.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Акса Сервіс", яке є контрагентом ТОВ "ФОБОС-О", з питань документального підтвердження фінансово - господарських відносин з ТОВ "Технотрейд К" за період з 01.01.2012 по 01.04.2013, № 1764/26-55-22-02/38619443 від 01.08.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРНТРЕЙД", яке є контрагентом ТОВ "ФОБОС-О", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2013 по 31.03.2014, № 1773/26-59-22-03/38619438 від 01.08.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АЛЮМЕЛЬС", яке є контрагентом ТОВ "ФОБОС-О", з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 19.08.2014 по 07.07.2014, №1800/26-59-22-07/38405133 від 07.08.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ФОРНАКС ТРЕЙД", яке є контрагентом ТОВ "ФОБОС-О", щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з січня 2013 по грудень 2013, № 2473/26-59-22-07/38517711 від 23.12.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЛАНТАНГРУП", яке є контрагентом ТОВ "ФОБОС-О", щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.02.2013 по 30.06.2013, № 183/22-1/38182469 від 14.04.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Акса Сервіс", яке є контрагентом ТОВ "ПАЙНЕР", з питань документального підтвердження фінансово - господарських відносин з ТОВ "Технотрейд К" за період з 01.01.2012 по 01.04.2012 не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М", ТОВ "ЯСОН ГРУП", ТОВ "ФОБОС-О", ТОВ "КИЇВКАПІТАЛБУД", ТОВ "ПАЙНЕР", ТОВ "Укрбіснес".

З аналізу актів документальних позапланових перевірок контрагентів ТОВ "ФОБОС-О" № 1920/2213/38463834 від 20.08.2014, № 1946/2213/38619479 від 21.08.2014 вбачається, що під час їх складання не досліджувались фінансово - господарські відносини між позивачем та ТОВ "ФОБОС-О", а отже вони не можуть бути належними доказами на підтвердження факту відсутності фінансово - господарських взаємовідносин між позивачем ТОВ "ФОБОС-О".

Доказів на підтвердження факту відсутності в контрагентів позивача ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М", ТОВ "ЯСОН ГРУП", ТОВ "ФОБОС-О", ТОВ "КИЇВКАПІТАЛБУД", ТОВ "ПАЙНЕР", ТОВ "Укрбіснес" матеріальних ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів відповідачем суду надано не було.

Необґрунтованість посилань відповідача на факти того, що у контрагентів позивача анульовано свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість, припинено їх діяльність чи визнано банкротами зумовлюється тим, відповідні факти мали місце після 31.12.2013, тобто закінчення періоду щодо якого проводилась перевірка позивача та припинення правовідносин між позивачем на зазначеними контрагентами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України під час проведення документальної позапланової перевірки позивача не було досліджено документів які підлягають вивченню при проведенні відповідного виду перевірки, а також те, що інших обґрунтувань, крім посилань на інформацію наявну в базах даних податкового органу, акти про неможливість проведення зустрічних звірок та акти документальних позапланових перевірок постачальників контрагентів позивача ні в акті № 213/26-59-22-09/21531888 від 20.05.2015, ні в письмових запереченнях відповідачем наведено не було, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту № 213/26-59-22-09/21531888 від 20.05.2015 та відсутність підстав для висновку про допущення позивачем порушення податкового законодавства, а отже відсутність у відповідача підстав для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Крім того, згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0004092209 від 05.06.2015 та №0004102209 від 05.06.2015.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов