Постанова № 48842440, 20.08.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2015 року ЧернігівСправа № 825/2487/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКлопота С.Л.,

при секретаріШевченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2622, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

11.08.2015 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2622 (далі в/ч А2622), Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - ЧОВК) про визнання неправомірною бездіяльність ЧОВК стосовно не зарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 06.03.2015 до в/ч А2622 та не своєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622; визнання неправомірною бездіяльність в/ч А2622 стосовно не виплати позивачу нарахованої згідно наказу ТВО військового комісара ЧОВК від 10.12.2014 року № 575 за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 4545,96 грн, згідно наказу ТВО військового комісара ЧОВК від 02.01.2015 № 02 за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 включно грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 546,22 грн, згідно наказу Військового комісара ЧОВК від 04.02.2015 № 90 за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 включно грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 546,22 грн, згідно наказу Військового комісара ЧОВК від 04.03.2015 № 169 за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 включно грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 493,36 грн, згідно наказу Військового комісара ЧОВК від 06.04.2015 № 244 за період з 01.03.2015 по 06.03.2015 включно грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 105,72 грн та стягнення з в/ч А2622 нарахованої грошової компенсації в сумі 6237,48 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що був призваний на військову службу по мобілізації та був призначений на посаду «діловод відділення комплектування». Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 та наказу Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 маю право на забезпечення харчуванням за встановленими нормами за рахунок держави, однак в порушення вимог чинного законодавства ЧОВК позивача не зараховано на продовольче забезпечення та не виплачено грошову компенсацію замість встановленої норми харчування.

Позивач у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву, в якій вказує, що з приводу ухвалення рішення по справі покладається на розсуд суду та просить розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача (в/ч А2622) у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача (ЧОВК) у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу від 18.03.2014 № 21 військового комісара Козелецького РВК позивач призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду «діловод відділення комплектування» (а.с. 6).

Відповідно до пункту «н» приміток до норми № 1 - загальновійськова, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації» (далі Постанова № 426), Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09 грудня 2002 року № 402 (далі Положення № 402), а також розпорядження ТВО начальника тилу Збройних Сил України від 16 жовтня 2014 року № 341\4\10307т (до № 341\4\9217т), доведеного до Чернігівського ОВК та військової частини А2622 телеграмою ТВО начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування «Північ» НР№ 186 19 3 284 від 20 вересня 2014 року, громадяни, які призвані на військову службу безпосередньо до військових комісаріатів у звязку з оголошенням мобілізації, забезпечуються гарячою їжею шляхом надання послуг з харчування субєктами господарювання на підставі укладених з ними договорів Міністерством оборони України.

Зарахування військовослужбовців на продовольче забезпечення здійснюється на підставі наказів командира військової частини (керівника установи) до якої цей військовослужбовець прибув для проходження служби. У разі перебування військової частини (установи) на продовольчому забезпеченні в іншій військовій частині витяги зазначених наказів у день їх видання повинні передаватися до військової частини, яка безпосередньо забезпечує військовослужбовців харчуванням за встановленими нормами.

З моменту призову позивач проходив військову службу в одному з військових комісаріатів Чернігівської області, а отже повинен бути зарахованим на продовольче забезпечення наказом відповідного військового комісару.

Відповідно до розпорядження начальника Центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України від 07 червня 2012 року № 905 військовослужбовці Чернігівського ОВК та підпорядкованих йому районних (міських) військових комісаріатів перебувають на продовольчому забезпеченні у військовій частині А2622. Відтак, витяг з наказу про зарахування позивача на продовольче забезпечення в день його видання повинен бути направлений до військової частини А2622.

03.03.2015 до військової частини А2622 надійшов наказ ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 № 575 про постановку на продовольче забезпечення та виплату грошової компенсації названій категорії військовослужбовців за період з 18 березня по 30 листопада 2014 року.

У подальшому до військової частини А2622 також надійшли накази військового комісару Чернігівського ОВК від 02.01.2015 № 02, від 04.02.2015 № 90 та від 04.03.2015 № 169 та від 06.04.2015 № 244про виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування названій категорії військовослужбовців за період з грудня 2014 року по березень 2015 року включно. Загалом наказами військового комісара Чернігівського ОВК позивачу нарахована грошова компенсація в сумі 6 237,48 грн.

Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною 1 статті 102 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Право позивача на забезпечення його харчуванням та на отримання грошової компенсації у разі не забезпечення харчуванням визначено Постановою № 426 та Положенням № 402.

Про порушення свого права, у вигляді не забезпечення харчуванням та не виплату грошової компенсації замість нього позивач дізнався з 18.03.2014.

Позов направлено до суду 3.08.2015, про що свідчать відповідні печатки на поштовому конверті (а.с. 11).

Таким чином позивач пропустив визначений ст. 99 КАС України 6 місячний строк для звернення до суду по періоду з 18.03.2014 по 2.02.2015 включно.

Позивачем не надано доказів поважності причин пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

За таких підстав позовні вимоги позивача за цей період необхідно залишити без розгляду.

Судом також встановлено, що Чернігівський обласний військовий комісаріат та Військова частина А2622 є окремими військовими підрозділами і не перебувають в стані підпорядкованості.

Тобто жодні накази Чернігівського обласного військового комісаріату не є обовязковими для виконання Військовою частиною А2622.

За таких підстав, накази Чернігівського обласного військового комісару про постановку позивача на харчове забезпечення та виплату йому грошової компенсації, замість неотриманого харчового забезпечення, не мають для Військової частини А2622 жодної юридичної сили і не мають зобовязального характеру.

Разом з тим, судом встановлено, що Чернігівський обласний військовий комісаріат, у спірний період не направляв до Військової частини А2622 жодних належних документів щодо постановки позивача на харчове забезпечення, чи виплату йому грошової компенсації за неотримання такого забезпечення.

За таких підстав, у задоволенні позовних вимог до Військової частини А2622 необхідно відмовити в цілому.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірною бездіяльність ЧОВК стосовно не зарахування позивача на продовольче забезпечення з 03.08.2015 по 06.08.2015 та несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в\ч А2622.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 41, 69, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату стосовно не зарахування ОСОБА_1 на продовольче забезпечення з 03.08.2015 по 06.08.2015 та несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до військової частини А2622.

В частині визнання неправомірною бездіяльності Чернігівського обласного військового комісаріату стосовно не зарахування ОСОБА_1 на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 06.03.2015 та несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до військової частини А2622, залишити без розгляду.

В решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СуддяС.Л. Клопот