Справа № 815/2372/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2015 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ” до Головного управління Державної Фіскальної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ” (надалі – ТОВ “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ” або позивач) до Головного управління Державної Фіскальної служби України в Одеській області (надалі – ГУ ДФС в Одеській області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.03.2015р. №0000012207, №0000022207, податкову вимогу від 01.04.2015р. №8-23, рішення від 10.04.2015р. №4/15-32-23-02-08 про опис майна у податкову заставу.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» не отримувало від відповідача ані наказу про проведення перевірки ані направлення на проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані повідомлення-рішення. Крім того, відповідачем порушено встановлений термін проведення перевірки. При цьому представник позивача зазначив, що відповідач, приймаючі спірні рішення, посилався на лист Китайської Народної Республіки, відповідно до змісту якого сертифікат походження товару, наданий ТОВ “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ” до митного оформлення, є фальсифікованим, а тому встановити країну походження товару неможливо. Але, на думку представника позивача, такі дії митниці є неправомірними, оскільки Лист КНР не є офіційним документом, який може бути взято до уваги органами митного контролю, та потребує додаткового засвідчення. Відтак висновки відповідача про неможливість встановити країну походження товару є хибними, а тому й рішення, прийнятті на підставі таких висновків, є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник позивача у судове засідання не з’явився. Подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якому також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача до суду не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань про неможливість прибути до суду не надходило. Із письмових заперечень проти адміністративного позову, що надійшли до суду 18.06.2015р., вбачається, що відповідач не погоджується з позицією позивача, з огляду на наступне. Під час митного оформлення товарів позивачем застосовано пільгові ставки ввізного мита, оскільки Китай (до митного оформлення наданого сертифікат, відповідно до якого країною походження товару є саме Китай) є членом Світової організації торгівлі, та в даному випадку відповідно до вимог чинного законодавства України застосовуються саме пільгові ставки. Але до Південної митниці Міндоходів надійшов лист від уповноважених органів Китаю, відповідно до якого сертифікат про походження товару, наданий позивачем під час митного оформлення, є фальсифікованим. За таких умов згідно наданого сертифікату встановити країну походження товару неможливо, а тому до товарів, при оформленні яких надано спірний сертифікат, застосовуються повні ставки ввізного мита.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Встановивши у судовому засіданні відсутність потреби заслуховувати свідків та експертів, суд ухвалив продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.11.2010р. за №15561020000040475, основним видом економічної діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 102, 104).
ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за №7954 з 11.11.2010р. та зареєстровано платником податку на додану вартість 23.11.2010р.за №372805415543 (а.с. 103).
10.04.2013р. представником ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ», митним брокером ТОВ «Тетра-брок» (Договір №050413 про надання миитно-брокерських послуг від 05.04.2013р. (а.с. 165-168)) заявлено до митного оформлення у Південній митниці товар 1 «Вироби сплетені з синтетичних текстильних ніток, строги текстильні кольцеві, коефіцієнт міцності 7:1, робоча не навантаження – 2000 кг, що використовується для вантажних операцій, розміром: 2500*60 мм, 7560 шт. Торговельна марка відсутні. Виробник: «ZHEJIANG ALL-LIFTING CO. LTD». Країна виробництва: Китай., CN» та товар 2 «Стрічки текстильні з поліестру (поліефірного волокна), плетені, не в обплетенні, не просочені, з лінійною щільністю понад 50000 децитексів (5г/м.), для використання у цивільному будівництві (виробництво строгів для перевантаження труб) розміром: завширшки 25 мм, вантажопідйомністю 900 кг, - 6000м; завширшки 35 мм, вантажопідйомністю 3000 кг, - 8000 м; завширшки 50 мм, вантажопідйомністю 4500 кг, - 5000м; завширшки 50 мм, вантажопідйомністю 6300 кг, - 8000 м; завширшки 75 мм, вантажопідйомністю 9600 кг, - 10000 м» за декларацією №500060001/2013/013889 (а.с. 95-97).
Митну вартість товару визначено за ціною договору (контракту), щодо товарів, які імпортуються (основний метод) (а.с. 182).
Як зазначено представником відповідача та не заперечується позивачем, до митного оформлення надано наступні документи: контракт №2013-1 від 08.01.2013р., доповнення №1 до контракту, інвойс №4 від 22.03.2013р., пакувальний лист до інфойсу від 22.03.2013р., ескпортна китайська митна декларація №22312013081053613 від 07.03.2013р., коносамент №UAOSS023 від 05.04.2013, коносамент №ZIMLISNH4181078 від 11.03.1012р., висновок органу сертифікації №177/3567 від 26.03.2013р, довідка про ціну №0234-inf від 27.03.2013 та інші товаросупровідні та комерційні документи. Відповідно до наданих документів продавцем товарів є компанія «EUROPEAN VENTURES» (Шотландія), відправником являється компанія «ZHEJIANG ALL-LIFTING CO. LTD», покупцем та отримувачем є ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ».
За переміщення товарів через митний кордон України сплачено за товар 1 ПДВ 29224,35 грн. та мито (5%) 6958, 18 грн, за товар 2 – 10370,21 грн. ПДВ, мито (2%) 1016,69 грн. (а.с. 95-97).
На підставі Наказу від 26.12.2014р. №253 та повідомлення №1/22-07 від 29.12.2014р. посадовими особами відповідача проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ”, код ЄДРПОУ 37280546 дотримання вимог законодавства з питань митної справи за митною декларацією від 10.04.2013р. №500060001/2013/013889, про що складено Акт №13/15-32-22-07-13 від 25.02.2015р. (надалі – Акт перевірки) (а.с. 10-15).
За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 16.03.2015р. №0000012207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання зі сплати мита на товари, що ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання у сумі 58937,20 грн. (надалі – ППР від 16.03.2015р. №0000012207) та №0000022207 від 16.03.2015р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в товарів, ввезених на територію України на загальну суму 117878,44грн. (надалі – ППР №0000022207 від 16.03.2015р.) (а.с. 17-18).
01.04.2015р. відповідачем сформовано податкову вимогу №8-23 до ТОВ “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» на загальну суму 80755,52 грн., в які попереджено, що починаючи з 31.03. 2015р. на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України, органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу (а.с. 22).
10.04.2015р. відповідачем прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу ТОВ “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» (а.с. 26).
Незгода позивача із вказаними рішеннями спричинила його звернення до суду із вказаним адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» та наявність підстав для їх часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
П.1, 7-8 ч. 1 ст. 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
Порядок проведення митними органами документальних невиїзних перевірок встановлено ст. 351МК України, відповідно до положень якої предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 352 Митного кодексу України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» від 03.04.1997 року, крім іншого, встановлено що при ввезенні на митну територію України товарів та інших предметів походженням із Китаю застосовуються пільгові ставки ввізного мита.
Як зазначено в Акті перевірки, Південною митницею отримано листа від уповноважених органів Китаю з результатами перевірки сертифікату про походження товару від 27.03.2013р. №С1333081000300004, відповідно до якої зазначений сертифікат є підробним.
На підставі вказаної інформації перевіряючими особами зроблено висновок, що оскільки наданий сертифікат є підробним, то встановити країну походження товару неможливо, а відтак до такого товару повинні застосовуватися не пільгові ставки ввізного мита, а повні.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Згідно ч. 7 ст. 36 Митного кодексу України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 ст. 43 Митного Кодексу України, сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару і виданий компетентним органом даної країни.
Відповідно до ч. 8 ст. 43 Митного кодексу України, у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Згідно ч. 9 ст. 43 Митного кодексу України, додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Порядок здійснення документів, що підтверджують країну походження товару, встановлюється ст. 45 МК України. Зокрема, відповідно до положень зазначеної статті у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.
До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.
Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв'язку з кримінальним провадженням.
Відповідно до ч. 5 цієї ж статті у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.
З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2014р. листом за вих. №3.1/1.1-9-9655 Південна митниця звернулася до Міністерства доходів і зборів України з метою перевірити оригінальність наданого ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» сертифікату походження товару (а.с. 82).
Листом від 26.03.2014р. за вих. №7022/7/99-99-24-02-08-17 Міністерство доходів і зборів України повідомило, що листом уповноваженого органу Китайської Народної Республіки від 27.02.2014р. №3300001411 інформовано про те, що за результатами перевірки сертифіката про походження товару С1333308100030004 цей сертифікат є фальсифікованим (а.с. 83-84).
Таким чином, у відповідь на запит відповідача від уповноваженого органу Китайської Народної Республіки документи, які б підтверджували походження товару з Китаю не надходили. Натомість відповідь органу влади іноземної країни містить відомості про не оригінальність наданого сертифікату.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 43 МК України країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
З наведеного вбачається, що однозначним підтвердженням країни походження товару є саме оригінальний сертифікат про походження товару.
Враховуючи, що відомості, отримані від уповноваженого органу Китайської Народної Республіки у листі від 27.02.2014р. №3300001411 ставлять під сумнів оригінальність сертифікату походження товару, наданого позивачем до митного оформлення, суд вважає правомірними висновки перевіряючих осіб щодо неможливості встановити країну походження товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 МК України товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.
Згідно з ч.ч. 11-12 ст. 354 МК України рішення про визначення грошових зобов'язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.
За таких умов суд доходить висновку про правомірність збільшення грошового зобов’язання ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» зі сплати митних платежів та податку на додану вартість, а відтак оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, скасуванню не підлягають.
Що стосується іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафних санкцій надіслані позивачу із супровідним листом від 19.03.2015р. за вих. №982/10/15-32-22-07/08 20.03.2015р. (згідно штампу почти) (а.с. 16-20).
Згідно з п. 59.3. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 89.1. ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
При цьому факт наявності несплаченого грошового зобов’язання позивача підтверджується даними карток особового рахунку платника податків (а.с. 77-78).
За таких умов суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ» та відсутність підстав для їх задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно з ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені такі ставки судового збору: за подання до адміністративного позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, за подання позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Сума судового збору, яку відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір” належить сплатити позивачеві, становить 1827 грн. (1,5 розміри мінімальної заробітної плати).
При подачі адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 182,7 грн.
За таких умов суд дійшов висновку, що з позивача у відповідності до вищенаведених норм належить стягнути залишок суми судового збору в розмірі 1644, 30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ” до Головного управління Державної Фіскальної служби України в Одеські області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, - відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ” (код ЄДРПОУ 37280546) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок) (отримувач коштів ГУДКСУ в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу “Судовий збір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДОПТ МАРКЕТ”, Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.М.Токмілова
Судове рішення № 48839389, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 20.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/2372/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: