Постанова № 48838203, 20.08.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року м.Житомир справа № 806/3055/15

час прийняття: 14 год. 00 хв. категорія 3.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про зобовязання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області продовжити їй строк перебування на території України та видати посвідку на постійне проживання на території України. В обґрунтування позову зазначає, що відмова в продовженні строку перебування на території України та відмова у видачі посвідки на постійне проживання на території України порушує її права та законні інтереси. Вказала, що підставою для продовження міграційною службою строку перебування на території України та видачі посвідки на постійне проживання на території України є рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27.04.2015 по справі №295/19286/14-ц про встановлення факту її постійного проживання на території України.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволеню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась 20.02.1993 року у Республіці ОСОБА_3 та являється громадянкою ОСОБА_3 згідно отриманого паспорта від 02.11.2012 року (а.с.41).

Встановлено, що ОСОБА_1 26.06.2015 року звернулась до відповідача із заявою про продовження їй строку перебування на території України до 30.07.2015 року.

Рішенням Державної міграційної служби України за результатами розгляду матеріалів, які надійшли від Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області направлено позивачу рішення від 15.07.2015 року №8.1/3835-15, яким відмовлено заявниці в продовженні строку перебування на території України (а.с.10).

Управлінням Державної міграційної служби України в Житомирській області на підставі рішення ДМС України у задоволенні заяви позивачу відмовлено на підставі підпункту 6 пункту 10 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року №150, про що прийнято повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України та зазначено про необхідність виїхати з України до 21.08.2015 року (а.с.21). Вказане повідомлення отримано позивачем 24.07.2015 року.

Не погоджуючись із діями міграційної служби позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Щодо вимоги про зобов"язання відповідача продовжити строк перебування позивача на території України, то суд зазначає наступне.

Процедуру продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України встановлено "Порядком продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України" від 15.02.2012 року №150.

Відповідно до пункту 2 "Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України" іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:

1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в'їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;

2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС;

3) на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду за візою.

Згідно пунктів 5, 7, 8 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Держприкордонслужби, продовжується територіальними органами або підрозділами ДМС.

Рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені цим Порядком строки приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також Головою ДМС або його заступником в інших випадках за умови подання підтверджувальних документів.

Заяви про продовження строку перебування на території України подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразок заяви та порядок її розгляду затверджуються МВС.

Перелік необхідних документів для продовження строку перебування на території України визначені ч.9 зазначеного Порядку.

Згідно пункту 10 Порядку підставами для відмови в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України є:

1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;

2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

4) подання іноземцем та особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей чи підроблених документів;

5) коли виявлено факти невиконання іноземцем та особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну;

6) коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні або вони не подали відповідного підтвердження;

7) відсутності в іноземця та особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період перебування або відповідних гарантій приймаючої сторони.

Процедуру розгляду заяв про продовження строку перебування на території України іноземців та осіб без громадянства встановлено "Порядком розгляду заяв іноземців та осіб без громадянства про продовження строку перебування на території України" від 25.04.2012, № 363, п.11 якого встановлено, що відмова у продовжені строків перебування оформляється у вигляді повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України (додаток 5) у двох примірниках: перший вручається під підпис іноземцю чи особі без громадянства або приймаючій його стороні, другий додається до матеріалів звернення. При цьому іноземцеві чи особі без громадянства надається строк для виїзду з України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.06.2015 року звернулась до відповідача із заявою про продовження їй строку перебування на території України. В обґрунтування підстави для подальшого перебування в Україні зазначила рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27.04.2015 у справі №295/19286/14-ц, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України (а.с.40).

Повідомленням Управління ДМС України в Житомирській області, на підставі рішення Державної міграційної служби України, ОСОБА_1 повідомлено про відмову у продовжені строку перебування на території України на підставі підпункту 6 пункту 10 "Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України" у зв"язку із неподанням відповідного підтвердження.

Повідомлення отримано позивачем 24.07.2015 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачка звернулась до відповідача із заявою про продовження строку перебування на території України, не маючи на те правових підстав, а лише на підставі рішення суду про встановлення факту її проживання на території України, що не є підставою для такого продовження, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв у спосіб та в межах компетенції, визначеної законами України, а вимога позивача є безпідставною.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області видати ОСОБА_1 посвідку на постійне проживання на території України, то суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012, № 251 затверджено Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. N 1983".

Цей Порядок визначає механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання.

Відповідно до ч.2 вказаного Порядку для оформлення посвідок іноземцями та особами без громадянства подаються до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання заяви. Зразки заяв та порядок їх розгляду визначаються МВС.

Судом встановлено, що позивачка не зверталась до відповідач із відповідною заявою для оформлення посвідки.

За таких обставин, оскільки позивачем не здійснено передбачені законодавством дії для отримання посвідки на постійне проживання на території України, то вимога про зобов"язання відповідача видати такий документ є безпідставною.

З наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно ухвали від 17 серпня 2015 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 20 серпня 2015 р.