Постанова № 48838041, 28.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 р. Справа №805/1268/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 16:50

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Кудрі В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «КІА ПЛЮС»

до

Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 31.03.2015 № 0000152200/3038, № 0000162200/3039,-

за участю сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

ОСОБА_2 за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_3 за довіреністю ;

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «КІА ПЛЮС» мотивовані тим, що за наслідками проведеної відповідачем перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.03.2015 року № 0000152200/3038 та від 31.03.2015 року 0000162200/3039, якими позивачу були збільшені податкові зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки від 18.03.2015 року № 112/22/37802872, яким встановлено порушення п. 138.1, п. 138.8 ст. 138, Податкового Кодексу України у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 166 118,00 грн. та порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України у результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 221 490,00 грн. Позивач не погоджується з вказаними висновками податкового органу, оскільки господарські операції проведені на виконання договорів, які відповідають вимогам законодавства, вчинені з метою настання реальних правових наслідків, виконані між сторонами, а всі первинні документи до цих договорів наявні у позивача в повному обсязі та відповідають статті 203 ЦК України. Просив позов задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що при проведенні перевірки позивача не було встановлено факту реального здійснення господарських операцій ПП «КІА ПЛЮС» з придбання паливно-мастильних матеріалів у вересні 2014 року у ТОВ «ДК «Торг Сервіс» на суму 259 820,88 грн., у тому числі ПДВ 43303,48 грн. та у жовтні 2014 року у ТОВ «Волгобалт» на суму 626138,16 грн., у тому числі ПДВ 104 356, 36 грн. та подальшого їх використання у господарській діяльності підприємства.

У звязку з тим, що відбулося порушення п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 147 659,84 грн, у т.ч.: за вересень 2014 року на 43 303,48 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість за вересень 2014 року у сумі 43 303,48 грн.,за жовтень 2014 року на 104 356,36 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року у сумі 104 356,36 грн. На порушення норм п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 ПК України в частині відображення в податковій декларації з податку на прибуток суми нереальної господарської операції з придбання паливно-мастильних матеріалів, в результаті чого, безпідставно завищено витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток у сумі 738 299,2 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 132 893,86 грн. Отже зазначені господарські правочини в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків. Просив у задоволенні позову відмовити

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач Приватне підприємство «КІА ПЛЮС» зареєстровано як юридична особа 14.03.2013 року, ідентифікаційний номер 37802872, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 арк. справи 9). Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.05.2013 відповідно до Свідоцтва № 200020362 (том 1 арк. справи 38).

З 15.03.2013 року позивач перебуває на обліку в Добропільській ОДПІ , що підтверджується Акт про результати проведення перевірки від 18.03.2015 №112/22/37802872 (том 1 арк. справи 24).

З 04.03.2015 по 11.03.2015 Добропільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області проводилась документальна позапланова невиїздна перевірка з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ДК «Торг-Сервіс» за вересень 2014 року та ТОВ «Волгобалт» за жовтень 2014 року, за наслідками якої складено акт від 18.03.2015 року № 112/22/37802872 (том 1 арк. справи 24-43).

Відповідно до висновку вказаного акту, встановлено порушення позивачем:

·п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 132 893,86 грн,

·п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 147 659,84 грн, у т.ч.: за вересень 2014 року на 43 303,48 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість за вересень 2014 року у сумі 43 303,48 грн.,за жовтень 2014 року на 104 356,36 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року у сумі 104 356,36 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки, 13.09.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000152200/3038, яким Приватному підприємству «КІА ПЛЮС» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 221 490,00 грн., у тому числі за основним платежем 147 660,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 73 830,00 гривень (том 1 арк. справи 7);

№ 0000162200/3039, яким Приватному підприємству «КІА ПЛЮС» збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 166 118,00 гривень, у тому числі за основним платежем 132 894 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 33 224 гривень (том 1 арк. справи 8).

Висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України мотивовані тим, що не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «КІА ПЛЮС» з придбання паливо-мастильних матеріалів у вересні 2014 року у ТОВ «ДК «Торг Сервіс» на суму 259 820,88 грн., у тому числі ПДВ 43 303,48 грн. та у жовтні 2014 року у ТОВ «Волгобалт» на суму 626 138,16 грн., у тому числі ПДВ 104 356,36 грн. та подальшого їх використання у господарській діяльності підприємства.

У судовому засіданні позивач зазначив, що з Акту перевірки № 112/22/37802872 від 18.03.2015 року вбачається, що інспектор Щербак Д.В. не здійснював перевірку підприємства ПП «КІА ПЛЮС» з питання повноти нарахування та своєчасної сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ДК «Торг-Сервіс» за вересень 2014 року та ТОВ «Волгобалт» за жовтень 2014 року. Замість реальної перевірки по її суті, було необґрунтовано та без жодного доказу та підтверджуючих документів викладено в акті домисли інспектора, що нагадує упереджене ставлення до ПП «КІА ПЛЮС».

Також позовач наголосив, що якщо перевірка повинна була бути з питань повноти нарахування та своєчасної сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ДК «Торг-Сервіс» за вересень 2014 року та ТОВ «Волгобалт» за жовтень 2014 року, підприємство робило все в рамках законодавства та повністю сплатило податок.

Ввідповідач зазначив, що постачання ПММ по ланцюгу контрагенти - постачальники - ТОВ «Волгобалт - ПП «КІА ПЛЮС» в жовтні 2014 року фактично не відбувалось, проведено лише документування транзитних фінансових потоків з метою мінімізації сплати ПДВ в бюджет контрагентами покупцями ТОВ «Волгобалт». Підприємством ПП «КІА ПЛЮС» отримано податкові накладні від ТОВ «Волгобалт» без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження обєкту оподаткування, несплати податків, у звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання господарської діяльності позивачем було укладено наступні угоди:

1.05.09.2014 року між ТОВ «ДК «Торг-Сервіс» як Постачальником та ПП «КІА ПЛЮС» як Покупцем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 14/0509. (том 1 арк. справи 53-54).

2. 02.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волгобалт» як Постачальником та ПП «КІА ПЛЮС» як Покупцем укладено договір поставки нафтопродуктів № 0210 (том 1 арк. справи 62-63).

3. 20.05.2013 року між Приватним підприємством «Піраміда АЗ,С» як Орендодавцем та ПП «КІА ПЛЮС» як Орандарем укладено договір оренди майна №3.1 (том 1 арк. справи 97-98).

4.25.11.2014 року між Приватним підприємством «Піраміда АЗ,С» як Орендодавцем та ПП «КІА ПЛЮС» як Орандарем укладено додаткову угоду до договору № 3.1. від 20.05.2013 року №1 (том 1 арк. справи 99).

5.20.05.2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як Орендодавцем та ПП «КІА ПЛЮС» як Орандарем укладено договір оренди майна №1.1 (том 1 арк. справи 100-102).

6.31.10.2014 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як Орендодавцем та ПП «КІА ПЛЮС» як Орандарем укладено додаткову угоду до договору оренди майна №1 (том 1 арк. справи 103).

Для використання придбаних паливно-мастильних матеріалів Позивач, як виконавець уклав договори:

1.17.08.2014 року між КП «Добропільська служба єдиного замовника» як Покупцем та ПП «КІА ПЛЮС» як Продавцем укладено договір № 90 на закупівлю палива рідинного та газу: олив мастильних згідно конкурсних торгів КП «ДСЄЗ» від 25.07.2014 р., що підтверджується Специфікацією на паливо рідинне та газ: оливи мастильні (бензин А-92, бензин А-92е ТУРБО, паливо дизельне, олива мастильна МГ-10) на суму 906 706,0 грн., видатковою накладною № КП-0001466 від 21.10.2014 р. видана КП «Добропільська служба єдиного замовника» по договору № 90 від 11.08.14 на суму 55 864,70 грн, видатковою накладною № КП-0001691 від 30.11.2014 р. видана КП «Добропільська служба єдиного замовника» по договору № 90 від 11.08.14 на суму 55 217,00 грн, видатковою накладною № КП-0001975 від 31.12.2014 р. видана КП «Добропільська служба єдиного замовника» по договору № 90 від 11.08.14 на суму 54 120,50 грн, податковою накладною № 85 від 31.10.2014 р. виданою КП «Добропільська служба єдиного замовника» на суму 55 864,70 грн. податковою накладною № 42 від 17.11.2014 р. виданою КП «Добропільська служба єдиного замовника» на суму 10 000,30 грн., податковою накладною № 81 від 30.11.2014 р. виданою КП «Добропільська служба єдиного замовника» на суму 45 216,70 грн., податковою накладною № 88 від 30.12.2014 р. виданою КП «Добропільська служба єдиного замовника» на суму 25 000,00 грн., податковою накладною № 96 від 31.12.2014 р. виданою КП «Добропільська служба єдиного замовника» на суму 29 120,50 грн. (том 1 арк. справи 124-130).

2.20.08.2013 року між Добропільським міським СТК ТСО України як Покупцем та ПП «КІА ПЛЮС» як Продавцем укладено договір № 7, що підтверджується видатковою накладною № КП-0001501 від 07.11.2014 р. видана Добропільському міському СТК ТСО України на підставі рахунок фактури № КП-0000253 від 03.11.2014 р. на суму 15 300,00 грн, видатковою накладною № КП-0001623 від 24.11.2014 р. видана Добропільському міському СТК ТСО України на підставі рахунок фактури № КП-0000272 від 13.11.2014 р. на суму 15 800,00 грн., податковою накладною №29 від 13.11.2014 р. виданою Добропільському міському СТК ТСО України на суму 15 800,00 грн, податковою накладною №7 від 04.11.2014 р. виданою Добропільському міському СТК ТСО України на суму 15 300,00 грн. (том 1 арк. справи 131-133).

3.20.08.2013 року між ДП «Компанія ФСП Україна» як Покупцем та ПП «КІА ПЛЮС» як Продавцем укладено договір № 11, що підтверджується видатковою накладною № КП-0001463 від 31.10.2014 р. виданою ДП «Компанія ФСП Україна» на підставі рахунок фактури № КП-0000257 від 31.10.2014 р. на суму 39 732,00 грн, видатковою накладною № КП-0001683 від 30.11.2014 р. виданою ДП «Компанія ФСП Україна» на підставі рахунок фактури № КП-0000290 від 30.11.2014 р. на суму 28 149,00 грн, видатковою накладною № КП-0001972 від 31.12.2014 р. виданою ДП «Компанія ФСП Україна» на підставі рахунок фактури № КП-0000342 від 31.12.2014 р. на суму 31 636,00 грн., податковою накладною №88 від 31.10.2014 р. виданою ДП «Компанія ФСП Україна» на суму 39 732,00 грн., податковою накладною №79 від 30.11.2014 р. виданою ДП «Компанія ФСП Україна» на суму 28 149,00 грн., податковою накладною №98 від 31.12.2014 р. виданою ДП «Компанія ФСП Україна» на суму 31 636,00 грн. (том 1 арк. справи 134-138).

4.20.08.2013 року між ТОВ «Добропілля-автотранс» як Покупцем та ПП «КІА ПЛЮС» як Продавцем укладено договір № 10, що підтверджується видатковою накладною № КП-0001969 від 31.12.2014 р. виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на підставі договору та рахунків № 306, № 335 на суму 49 500,00 грн., видатковою накладною № КП-0001969 від 31.12.2014 р. виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на суму 44 240,00 грн., видатковою накладною № КП-0001672 від 30.11.2014 р. виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на підставі рахунок фактури № КП-0000263 від 05.11.2014 р. на суму 25 500,00 грн., видатковою накладною № КП-0001673 від 30.11.2014 р. виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на підставі рахунок фактури № КП-0000278 від 19.11.2014 р на суму 22 500,00 грн., податковою накладною № 48 від 19.11.2014 року виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на суму 22 500,00 грн., податковою накладною № 10 від 05.11.2014 року виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на суму 25 500,00 грн., податковою накладною № 21 від 09.10.2014 року виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на суму 22 280,00 грн., податковою накладною № 43 від 17.10.2014 року виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на суму 18 960,00 грн., податковою накладною № 16 від 05.12.2014 року виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на суму 22 500,00 грн., податковою накладною № 71 від 25.12.2014 року виданою ТОВ «Добропілля-автотранс» на суму 24 000,00 грн. (том 1 арк. справи 140-145).

5.18.04.2014 року між КЛПЗ «Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» як Покупцем та ПП «КІА ПЛЮС» як Продавцем укладено договір № 19/14, що підтверджується видатковою накладною № КП-0001246 від 06.10.2014 р. виданою КЛПЗ «Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» на підставі рахунок-фактури № КП-0000223 від 06.10.2014 року на суму 16 300,00 грн.,податковою накладною № 25 від 10.10.2014 року виданою КЛПЗ «Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» на суму 16 300,00 грн. (том 1 арк. справи 146-149).

6.16.10.2014 року між 19 ДПРЗ ГУ ГСЧС України у Донецькій області як Замовником та ПП «КІА ПЛЮС» як Постачальником укладено договір № 35 (том 1 арк. справи 150).

7.09.10.2014 року між 19 ДПРЗ ГУ ГСЧС України у Донецькій області як Замовником та ПП «КІА ПЛЮС» як Постачальником укладено договір № 34 (том 1 арк. справи 151).

8.16.10.2014 року між 19 ДПРЗ ГУ ГСЧС України у Донецькій області як Замовником та ПП «КІА ПЛЮС» як Постачальником укладено договір № 41 (том 1 арк. справи 152).

9.24.12.2014 року між 19 ДПРЗ ГУ ГСЧС України у Донецькій області як Замовником та ПП «КІА ПЛЮС» як Постачальником укладено договір № 51 (том 1 арк. справи 153).

10.08.09.2014 року між Відділом освіти Добропільської районної державної адміністрації як Замовником та ПП «КІА ПЛЮС» як Постачальником укладено договір № 42 про закупівлю продуктів нафто перероблення рідких за державні кошти, що підтверджується Специфікацією до додаткової угоди Договору № 42 від 08.09.14р., видатковою накладною № КП-0001125 від 18.09.2014 року на підставі рахунок-фактури № КП-0000204 від 18.09.14 р. на суму 183 533,06 грн., видатковою накладною № КП-0001050 від 08.09.2014 року на підставі рахунок-фактури № КП-0000191 від 08.09.14 р. на суму 173 258.44 грн., податковою накладною № 37 від 12.09.2014 року виданою Відділу освіти Добропільської районної державної адміністрації на суму 168 740,52 грн., податковою накладною № 41 від 12.09.2014 року виданою Відділу освіти Добропільської районної державної адміністрації на суму 4 517,92 грн., податковою накладною № 91 від 29.09.2014 року виданою Відділу освіти Добропільської районної державної адміністрації на суму 183 533,06 грн.(том 1 арк. справи 158-163).

Виконання договорів підтверджується наступними первинними бухгалтерськими документами:

-відомостями про відпуск нафтопродуктів (том 2 арк. справи 12-87);

-витягом з журналу про оприбуткування надходження нафтопродукту (том 1 арк. справи 92-93);

-товаро-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів № 202 від 08.09.2014 року, №93 від 03.10.2014 року, № 149 від 07.10.2014 року. (том 1 арк. справи 86-88);

-подорожніми листами вантажного автомобіля № 134319 від 03.10.2014 року,№ 134320 від 07.10.2014 року, № 134314 від 08.09.2014 року (том 1 арк. справи 89-91);

-Платіжними дорученнями № 218 від 12.11.2014 р. на суму 38 240,00 грн., № 217 від 11.11.2014 р. на суму 778 885,00 грн., № 192 від 08.10.2014 на суму 12 000,00 грн., №190 від 03.10.2014 р. на суму 228 000,00 грн., № 191 від 06.10.2014 р. на суму 18 000,00 грн., № 189 від 03.10.2014 р., на суму 226 820,88 грн., № 175 від 24.09.2014 р. на суму 13 000,00 грн, №176 від 25.09.2014 р. на суму 7 000,00 грн. (том 1 арк. справи 115-121);

-посвідчення водія на ОСОБА_5 (том 1 арк. справи 110);

-свідоцтво № 045742 про реєстрацію транспортного засобу (том 1 арк. справи 111-112);

-рахунок-фактури № КП-0000257 від 31.10.2014 р., № КП-0000290 від 30.11.2014 р., № КП-0000342 від 31.12.2014 р., № КП-0000253 від 03.11.2014 р., КП-0000272 від 13.11.2014 р., № КП-0000239 від 16.10.2014 р., № КП-0000229 від 09.10.2014 р., № КП-0000306 від 05.12.2014 р., № КП-0000223 від 06.10.2014 р., № КП-0000334 від 24.12.2014 р., № КП-0000204 від 18.09.2014 р., № КП-0000191 від 08.09.2014 р. на підставі яких надавались видаткові накладні (том 1 арк. справи 220-223, 225-226, 230-232);

-Виконання зобовязань, передбачених договорами по наданню послуг, підтверджується Актами прийому-передачі майна: від 21.08.2013 р. на суму 3 883,91 грн., від 21.08.2013 на суму 229 187,00 грн. від 03.11.2014 р. на суму 6000,00 грн., (том 1 арк. справи 98, 102, 104)

- видатковими накладними № 93 від 03.10.2014 року видана ПП «КІА ПЛЮС» на суму 382 246,08, № 149 від 07.10.2014 року видана ПП «КІА ПЛЮС» на суму 243 892,0, грн.., № 202 від 08.09.2014 року видана «ПП «КІА ПЛЮС» на суму 259 820,88 грн. (том 1 арк. справи 74-75).

-податковими накладними № 93 від 03.10.2014 видана ПП «КІА ПЛЮС» по договору від 02.10.2014 року на суму 382 246,08 грн. (в т.ч. ПДВ 63 707,68 грн.), № 149 від 07.10.2014 року видана ПП «КІА ПЛЮС» по договору від 02.10.2014 року № 210 на суму 243 892,08 грн. (в т.ч. ПДВ 40 648,68 грн), № 202 від 08.09.2014 року видана ПП «КІА ПЛЮС» по договору від 05.09.2014 року 14/0509 на суму 259 820,88 грн. (в т.ч. 43 303,48 грн.)

-рахунки (том 1 арк. справи 94, 96)

Як вбачається з податкових декларацій за спірні податкові періоди, суму витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів та суму податку на додану вартість позивач відніс до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту відповідно. Отже, на переконання суду, відповідачем безпідставно зроблено висновок про відсутність реальності здійснення господарських операцій позивачем.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Всі вони поділяються на витрати, що враховуються і не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат (за виключенням деяких витрат, зокрема, амортизації).

Згідно з положеннями підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, позивачем надано достатній обсяг первинних документів бухгалтерського обліку, на підставі яких визначено витрати операційної діяльності та, відповідно, визначено обєкт оподаткування податком на прибуток, з огляду на що суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 138.1, пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України.

Що стосується податку на додану вартість, то як зазначено судом вище, на підставі податкових накладних, за наслідками спірних господарських операцій купівлі паливно-мастильних матеріалів, позивач сформував податковий кредит, про що зазначив у податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідних податкових періодів 2014 року. Копії зазначених декларацій наявні в матеріалах справи.

Відповідно до положень підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість. Таким чином, покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому впливати на надходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період.

Суд не приймає посилання відповідача на неправильність заповнення товаро-транспортної накладної, як підставу для визначення безтоварності господарської операції та зазначає що, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Господарські операції позивача із ТОВ «ДК «Торг-Сервіс» та ТОВ «Волгобалт» підтверджуються не тільки зазначеними ТТН, але й іншими документами, якими є договір, специфікація, видаткова накладна, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю «первинні документи», що визначені у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Підсумовуючи вищевикладене, а також те, що під час судового розгляду справи не знайшов підтвердження факт порушень з боку ПП «КІА ПЛЮС» вимог податкового законодавства, суд приходить до висновку про відсутність у податкового органу підстав для донарахування позивачу податкових зобовязань спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 487 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «КІА ПЛЮС» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 31.03.2015 № 0000152200/3038, № 0000162200/3039, задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення 0000152200/3038 від 31.03.2015 року ,яким збільшено суму грошового зобовязання розмірі 147660,0 грн та 73830,00 грн за штрафними санкціями ,всього на суму 221490,00 грн.Визнати не дійсним та скасувати податкове повідомлення рішення 0000162200/3038 від 31.03.2015 року ,яким збільшено суму грошового зобовязання розмірі 132894,0 грн та 332240,00 грн за штрафними санкціями ,всього на суму 166118,00 грн .Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підриємства «КІА ПЛЮС» судові витрати повязані із сплатою судового збору у сумі 487 грн. 20 коп.Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 28 липня 2015 року.Повний текст постанови буде складений 03 серпня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.