Ухвала суду № 48837181, 13.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 року м. Київ К/800/10/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Гончар Л.Я., Донець О.Є.

при секретарі судового засідання Коцюрба В.М.

з участю представника відповідача - Рожкової С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Харківгаз»

про стягнення 66716,48гр., -

В С Т А Н О В И В :

20.05.2013р. до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Харківгаз» (далі Товариство) 66716,48гр. звернулось Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі Фонд). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не забезпечено створення робочих місця для інвалідів у відповідності до нормативів. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 4.06.2013р. позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013р. скасовано постанову суду першої інстанції та в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою апеляційного суду Фонд звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому позивач зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідача зареєстровано у Фонді як роботодавця - юридичну особу, що використовує найману працю. Відповідно до звіту Товариства про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012р., середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 3125 осіб, отже, згідно зі статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон N875-XII), для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 125 осіб. В той же час, станом на подання відповідачем звіту, на підприємстві працювало 123 інваліди.

Частиною першою статті 20 Закону N 875-XII встановлено, що підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Під час розгляду справи, відповідач надав докази того, що ним було вжито всіх залежних від Товариства заходів для запобігання порушення вимог Закону N 875-XII.

Так, відповідачем надано докази своєчасного повідомлення центру зайнятості про наявність вакансій, на які можуть бути влаштовані інваліди. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що до відповідача направлялись на трудовлаштування інваліди, яким Підприємством було б відмовлено в прийнятті на роботу.

З огляду на це, та враховуючи приписи ст. 18, 181 Закону N 875-XII які не передбачають обов'язку підприємства самостійно здійснювати дії по підбору та працевлаштуванню інвалідів, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з Товариства адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 221,223,224,230,231,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013р. без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

Л.Я. Гончар

О.Є. Донець