Ухвала суду № 48837078, 11.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року м. Київ К/800/41967/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Васильченко Н.В., Донець О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

про визнання дій протиправними та скасування пенсійних повідомлень, -

В С Т А Н О В И В :

21.03.2014р. до суду надійшов позов ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі Пенсійний Фонд) та скасування отриманих пенсійних повідомлень. Свої вимоги позивач мотивував тим, що вона знаходиться на обліку у Пенсійному фонді та отримує пенсію. У січні та грудні 2013р. ОСОБА_3 отримала два повідомлення Пенсійного фонду в яких її проінформовано, що з неї буде утримуватися переплата пенсії та індексація, які виникли за період з 1.01.2004р. по 31.12.2012р. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач просила задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2014р. позов в частині вимог щодо скасування пенсійного повідомлення від 3.01.2013р. залишено без розгляду.

В цей же день ухвалою суду відкрито провадження в частині вимог щодо визнання протиправними дій Пенсійного фонду та скасування повідомлення від 18.12.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014р. частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 : скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2014р. та закрито провадження у справі про скасування пенсійного повідомлення від 3.01.2013р.

Не погодившись з ухвалами судів попередніх інстанцій позивач звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У своїх запереченнях відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення посилаючись на приписи статей 99 та 100 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються дії Пенсійного фонду, який направив в адресу позивача два повідомлення :

- №8/6-2П від 3.01.2013р. в якому відповідач проінформував ОСОБА_3, що на підставі статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та згідно з рішенням комісії по вирішенню питань пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій, з призначеної позивачу пенсії буде утримуватися переплата пенсії, що виникла за період з 1.01.2004р. по 31.12.2012р.

- №8413/6-2П від 18.12.2013р. в якому відповідач проінформував ОСОБА_3, що на підставі статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та згідно з розпорядженням начальника управління, з призначеної позивачу пенсії буде утримано переплату пенсії, що виникла за період з 11.01.2004р. по 31.12.2012р.

Скасувавши ухвалу суду першої інстанції від 25.03.2014р. про залишення без розгляду позову в частині вимог про скасування повідомлення №8/6-2П та закривши провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказане повідомлення не носить обов'язкового характеру, не породжує для позивача правових наслідків та не порушує його прав свобод і інтересів, відтак справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, в порушення приписів частини 2 статті 155 КАС України, суд апеляційної інстанції не роз'яснив позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Висновок суду апеляційної інстанції є помилковим з огляду на таке.

Позивачем оскаржуються дії Пенсійного фонду, який виступаючи у якості суб'єкта владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, направив в адресу ОСОБА_3 повідомлення про те, що ним будуть здійснюватися утримання з призначеної їй пенсії. Вважаючи дії суб'єкта владних повноважень протиправними, ОСОБА_3 звернулась з адміністративним позовом.

Враховуючи характер спірних правовідносин та суб'єктний склад учасників цих правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною 4 статі 227 КАС України обумовлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції, який під час продовження розгляду апеляційної скарги повинен визначитися із законністю рішення суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позову ОСОБА_3 в частині вимог про скасування повідомлення №8/6-2П.

Керуючись статтями 222,223,227,230,231,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014р. скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

Н.В. Васильченко

О.Є. Донець