Постанова № 4883682, 22.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-4180/09/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді Христофорова А.Б. при секретарі                                                  Аржанові А.С. представника позивача –                     Українська Л.С., представника відповідача – Лавриненко С.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Шахтарськантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Управління по профілактиці, гасінню породних відвалів та рекультивації земель” до Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарську про визнання частково недійсною вимоги про сплату боргу № 53/59 від 01.01.09 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство „Шахтарськантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Управління по профілактиці, гасінню породних відвалів та рекультивації земель” звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарську про визнання частково недійсною вимоги про сплату боргу № 53/59 від 01.01.09 року.

В обґрунтування позову вказав, що Відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську, керуючись п.п.8.2 п. 8 „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України”, затвердженою постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1 надіслало до відокремленого підрозділу „Управління по профілактиці, гасінню породних відвалів та рекультивації земель” „ДП Шахтарськантрацит” вимогу про сплату боргу № Ю-53/59 від 01.01.09 в сумі 270965,30 гривень, в тому числі недоїмка за листопад 2008р. в сумі 31397,86 гривень, штрафні санкції в сумі 84243,25 гривень, та пені в сумі 25721,82 гривень.

Згідно п. 8.5 Інструкції № 21-1 страхувальник у разі незгоди з сумою недоїмки, узгоджує її із органом пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги має право на оскарження до суду. Відповідачу була направлена заява № 1025/06-23 від 20.01.2009 року про узгодження вимоги № Ю-53/59 від 01.01.2009 р. Рішенням відповідача від 22.01.09 року № 370/02 про результат розгляду заяви про узгодження вимога № Ю-53/59 від 01.01.09р. залишена без змін.

Позивач вважає, що вищевказана вимога є незаконною та прийнята відповідачем в порушення визначених вимог з огляду на наступне.

В обґрунтування своєї позиції посилається на п. 6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і зазначає, що базовим звітним періодом для державного підприємства „Шахтарськантрацит” з урахуванням вимог п. 1 ст. 14, п. ст. 20 цього Закону є календарний місяць. Тобто за листопад 2008 р. підприємство мало сплатити страхові внески у розмірі 31397,86 гривень до 20 грудня 2008р. Тільки у випадку несплати таких внесків у визначений строк мав би місце факт несвоєчасності сплати таких сум страхових внесків.

Згідно п. 9 ст. 20 Закону України № 1058 днем сплати страхових внесків у разі перерахування сум у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду вважається день списання установою банку, установою державного казначейства України сум платежу з рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Страхові внески були сплачені відокремленим підрозділом „Управління по профілактиці, гасінню породних відвалів та рекультивації земель”, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями:

- сума 29543,95 гривень (33,2 %) - платіжні доручення № 624 від 30.12.08р.;

- сума 1853,91 гривень (0,5-2 %) - платіжні доручення № 617 від 30.12.08р.

Тому вважають, що у Пенсійного фонду не було підстав виносити 1.01.09р. вимогу про сплату боргу у визначених сумах.

Звертає увагу суду, що відповідач керувався п. 5 ст. 106 Закону України від 09.07.03 № 1058-ІУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” тобто поточні суми страхових внесків зараховували в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Не погоджуючись із зазначеною позицією вважає, що у даному пункті йде про зарахування сум у рахунок оплати заборгованості, але нічого не говориться про те, що це змінює встановлений п. 5.1.4 Інструкції № 21-1 строк сплати внесків. Тобто цей пункт упорядковує погашення заборгованості, яка обліковується за страхувальником, але не змінює призначення платежу. Вважає, що ця норма впливає лише на механізм обліку заборгованості, тобто сплаченою сумою закривається борг, який виник раніше. При цьому не наступають ніякі інші наслідки, а саме: страхові внески вважаються сплаченими саме за той місяць, який вказано у платіжному дорученні (п. 9. ст.. 20 Закону № 1058).

Зазначає, що відповідно до п. 2 Положення про Пенсійний фонд України останній у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Також позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 19, ч. 3 ст. 8 Конституції України, та ч. 5 ст. 19 Господарського кодексу України.

З огляду на вищенаведене просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог відповідно до якої просить визнати частково недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області № Ю-53/59 від 01.01.09 р. про сплату боргу на суму 31397,86 гривень-недоїмка за листопад 2008 року. Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення згідно до яких зазначив, що відповідно до п. 6.ч. 2 ст. 17 Закону України № 1058 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. страхувальник зобов’язаний нарахувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 1 ст. 14 ч.2, 6 ст. 20 Закону України № 1058 страхувальники -підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески; страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Законом України „Про внесення змін до Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами” від 16.11.06 № 364-У визначено, що у 2007 році гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Сплата страхових внесків в строки визначені Законом № 364, здійснюється починаючи з січня 2007 року, у тому числі і внесків нарахованих за грудень 2006р.

Частиною 3 ст. 106 Закону України № 1058 передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду України застосовують до страхувальників фінансову санкцію за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у вигляді штрафу залежно від строку затримки платежу.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника (п. 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальника та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663), яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків також є дані картки особового рахунку страхувальника.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України № 1058 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок спати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену, недоїмку, пеню та фінансової санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

З огляду на наведене просить залишити позовні вимоги без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Державне підприємство „Шахтарськантрацит” ідентифікаційний код 32299510 згідно довідки Управління статистики у м. Шахтарську є юридичною особою та зареєстровано у якості юридичної особи Шахтарською міською радою 30.04.03р.

Відокремлений підрозділ „Управління по профілактиці, гасінню породних відвалів та рекультивації земель” Державного підприємства „Шахтарськантрацит” ідентифікаційний код 33604377 згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області - не є юридичною особою, зареєстровано рішенням Шахтарської міської ради 27.05.05р. (а.с. 7).

Як встановлено у судовому засіданні відокремлений підрозділ „Управління по профілактиці, гасінню породних відвалів та рекультивації земель” Державного підприємства „Шахтарськантрацит” ідентифікаційний код 33604377, взято на облік в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську як страхувальника з 09.06.05р. за № 190.

01 січня 2009 року начальником УПФУ в м. Шахтарську було прийнято вимогу № Ю 53/59 про сплату боргу в сумі 270965,30 гривень у тому числі недоїмка за листопад 2008 року у розмірі 31397,86 гривень.

Позивачем 20.01.09 року на адресу УПФУ в м. Шахтарську було направлено заяву № 1025/06-23 про узгодження вимоги № Ю- 53/59 від 01.01.09 (а.с.10).

Рішенням начальника УПФУ в м. Шахтарську № 370/02 від 22.01.09 р. заяву 1025/06-23 про узгодження вимоги № Ю- 53/59 від 01.01.09 було залишено без задоволення (а.с.9).

В обґрунтування прийнятого рішення посилаються на ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 та п.п. 10.11.п. 10 Інструкції № 21-1.

Однак позивач не погоджується із обґрунтуванням відповідача на вищезазначені норми і вважає, що цим пунктом не може змінюватись призначення платежу, ця норма впливає лише на механізм обліку заборгованості, тобто сплаченою сумою закривається борг, який виник раніше. Вважають, що страхові внески повинні бути враховані сплаченими саме за той місяць який вказано у платіжному дорученні.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р. вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. При цьому в разі наявності у страхувальника одночасно із зобов'язаннями із сплати недоїмки зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, у тому числі зобов'язань за іншими рішеннями суду, стягнення недоїмки здійснюється в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями та стягненнями (крім зобов'язань щодо виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та витрат, пов'язаних з виконанням судових рішень із стягнення недоїмки). Це правило також застосовується в разі стягнення недоїмки за рахунок майна страхувальника, у тому числі майна, що перебуває в податковій заставі, а також у разі стягнення недоїмки із страхувальника, щодо якого порушено справу про банкрутство.

Відповідно до п.п.10.11 п. 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції.

У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

19.12.08 року позивачем до УПФУ у м. Шахтарську було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад місяць 2009 року згідно до якого визначено загальну суму страхових внесків на суму 31397,86 гривень (а.с. 13).

30.12.08р. позивач платіжним дорученням № 624 перерахував внески до Пенсійного фонду в м. Шахтарську на суму 29543,95 гривень у тому числі внески (33,2%) у розмірі 29375,35 гривень та внески (4 %) у розмірі 168,60 гривень (а.с. 12).

30.12.08р. позивач платіжним дорученням № 617 перерахував внески (2%) до Пенсійного фонду в м. Шахтарську на суму 1 853,91 гривень (а.с. 12).

Як вбачається із картки особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників (32%, 4%, 42%) „ВП Управління по профілактиці, гасінню породних відвалів та рекультивації земель” (період розрахунку з 01.07.08р. по 01.01.2009р.) за відповідачем обліковується недоїмка по страхових внесках, тому УПФУ у м. Шахтарську зарахувало суму сплачену позивачем у розмірі 125,00 гривень та 189,00 гривень в рахунок сплати недоїмки по внескам (а.с.28).

Позивач платіжними дорученнями № 69 від 01.04.09р. перерахував внески до Пенсійного фонду (33,2%) за лютий 2009р. у розмірі 4635,00 гривень (а.с.9).

Як вбачається із картки особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників (32%, 4%, 42%) „ВП Управління з постачання” (період розрахунку з 01.10.08р. по 01.04.2009р.) УПФУ у м. Шахтарську зарахувало суму у розмірі 29543,95 гривень в рахунок сплати недоїмки по внескам (а.с. 24).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем не доведено своєї позиції щодо необґрунтованості дій відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства „Шахтарськантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Управління по профілактиці, гасінню породних відвалів та рекультивації земель” до Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарську про визнання частково недійсною вимоги про сплату боргу № 53/59 від 01.01.09 року,- не підлягають задоволенню.

На підставі п.10 “Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, ст.ст. 20,106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р., керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Шахтарськантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Управління по профілактиці, гасінню породних відвалів та рекультивації земель” до Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарську про визнання частково недійсною вимоги про сплату боргу № 53/59 від 01.01.09 року, - відмовити.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.