Рішення № 48833747, 19.08.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Трусова Т.О.

№ 22-ц/796/8879/2015 Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

при секретарі Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа: Національний банк України, про визнання кредитного договору недійсним,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором в сумі 1083026,16 грн. та судові витрати в сумі 3441 грн., а всього 1086467,16 грн.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум», третя особа: Національний банк України, про визнання кредитного договору недійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 - визнати недійсним кредитний договір №0212/08/01clnv від 15 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Форум». Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не застосував закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, зокрема, положення ч. 1 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, в силу яких укладений в іноземній валюті спірний договір споживчого кредиту є нікчемним з моменту його укладення. Укладаючи оспорюваний договір, ПАТ «Банк Форум» не було отримано від НБУ індивідуальної ліцензії на право надання банківської послуги громадянам України у вигляді валютного кредиту. Приховавши цю обставину, ПАТ «Банк Форум» порушило право відповідачки на отримання доступної та достовірної інформації про банківську послугу, що гарантовано ст. ст. 6, 11, 15 Закону України "Про захист прав споживачів". Також зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором були заявлені зі спливом позовної давності. Так, 18 грудня 2009 року ПАТ «Банк Форум» направило відповідачці вимогу про припинення дії договору та дострокове повернення кредиту, з позовом до суду по стягнення заборгованості банк звернувся лише 20 грудня 2013 року. Суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для переривання позовної давності.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник ПАТ «Банк Форум» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судове засідання ОСОБА_2, представник Національного банку України не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 травня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» (банк), та ОСОБА_2 (позичальник) укладений кредитний договір № 0212/08/01-CLNv, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 100000 доларів США під 13,5% річних, а позичальник зобов'язався сплачувати проценти щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, та повернути кредит до 15 травня 2018 року.

Додатковою угодою до кредитного договору від 23 січня 2009 року сторони збільшили відсоткову ставку до 14,00% річних (а. с. 5-11, т. 1).

На виконання умов кредитного договору АКБ «Форум» протягом травня 2008 року-січня 2009 року надав ОСОБА_2 кредит в загальній сумі 83290 доларів США, що підтверджується заявами на видачу готівки від 15 травня 2008 року, від 16 травня 2008 року, від 19 травня 2008 року, від 07 липня 2008 року, від 23 липня 2008 року, від 26 серпня 2008 року, від 15 вересня 2008 року та від 23 січня 2009 року (а. с. 15-22, т. 1).

До червня 2009 року ОСОБА_2 в основному виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, однак в подальшому до кінця 2009 року року жодних сум на погашення заборгованості за кредитним договором від неї не надходило. У відповідності до п.2.4. кредитного договору 18 грудня 2009 року ОСОБА_2 отримала вимогу ПАТ «Банк Форум» про дострокове припинення дії договору та повернення кредитних коштів.

В 2010 р. на погашення процентів ОСОБА_2 внесла один платіж на суму 100 доларів США, в 2011 році від неї надійшло 13 платежів на загальну суму 7353 доларів США., а в 2012 році - 4 платежі на загальну суму 1875 доларів США. (а. с. 58, т 1).

20 грудня 2013 року ПАТ «Банк Форум» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №0212/08/01-CLNv від 15 травня 2008 року, яка відповідно до наданих ним розрахунків станом на 25 листопада 2013 року становить 135496,83 доларів США, що еквівалентно 1083026,16 грн.Заборгованістьскладається із поточної заборгованості по кредиту в сумі 50925,71 доларів США, що еквівалентно 407049,20 грн.; простроченої заборгованості по кредиту в сумі 30992,80 доларів США, що еквівалентно 247725,45 грн.; поточної заборгованості по процентах в сумі 764,57 доларів США, що еквівалентно 6111,21 грн.; простроченої заборгованості по процентах в сумі 43747,35 доларів США, що еквівалентно 349672,57 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3678,56 доларів США, що еквівалентно 29402,73 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 5387,84 доларів США, що еквівалентно 43065 грн. (а.с. 12-13, т. 1).

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору. В обгрунтуванння заявлених вимог посилалася на те, що при укладенні договору споживчого кредиту в іноземній валюті АКБ «Форум» порушив вимоги ст. ст. 8, 99 Конституції України, ч. 1 ст. 203 ЦК України, п.п. «г» п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про валютне регулювання та валютний контроль», оскільки не отримував індивідуальну ліцензію Національного банку України на надання споживчих банківських кредитів. Приховуючи цю інформацію від споживача, банк порушив право позивача на отримання доступної, достовірної, своєчасної інформації про свою послугу, що гарантовано п. 4 ст. 4, п.п. 1. 2, 4 ст. 6, ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надання споживчого кредиту в іноземній валюті на території України забороняється.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору за спливом позовної давності та задовольнив позов ПАТ «Банк Форум» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Установивши, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з неї заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про переривання перебігу позовної давності згідно ч.1 ст. 264 ЦК України, оскільки в 2011 та 2012 р.р. ОСОБА_2 вносила грошові кошти на часткове погашення заборгованості за кредитом, відтак визнавала свій борг після отримання 18 грудня 2009 року вимоги про дострокове припинення дії договору.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору вирішив з порушенням норм матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що пропущення позивачем строку для звернення до суду може бути підставою для відмови в задоволенні позову лише у випадку його доведеності. Недоведеність позовних вимог є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд послався на звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору майже через шість років після його укладання, а також подання ПАТ «Банк Форум» заяви про застосування позовної давності. При цьому висновок щодо законності та обґрунтованості заявлених ОСОБА_2 позовних вимог суд не зробив.

Допущена судом першої інстанції помилка підлягає виправленню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється.

Разом з тим, вказані положення були внесені до Закону України «Про захист прав споживачів» згідно з Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» та набули чинності лише 16 жовтня 2011 року, а тому, не можуть бути застосовані до оспорюваного договору.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання). Щодо вимог підпункту «в» пункту 4 статті 5 цього Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то, оскільки на цей час законодавством України не встановлено термінів і сум кредитів у іноземній валюті як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування, ця норма не може застосовуватись судами.

Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Відтак, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Посилання позивачки на те, що кредитний договір було укладено з порушенням положень Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставним.

Відтак, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору № 0212/08/01-CLNv від 15 травня 2008 року слід відмовити за недоведеністю.

Враховуючи викладене, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2014 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним за недоведеністю. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2014 рокув частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа: Національний банк України, про визнання кредитного договору недійсним скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа: Національний банк України, про визнання кредитного договору недійсним.

В іншій частині рішення Дарницького районного суду м.Києва від 05 червня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді